Традиційна культура

культура

Кабукі, ні, кіоген та бунраку є одними з традиційних театральних мистецтв, які збереглися в Японії донині.

Кабукі - традиційна театральна форма, що виникла на початку 17 століття. Це особливо ритм, в якому актори виконують свої тексти, екстравагантні костюми, показний макіяж (кумадорі) та використання механіки для досягнення спецефектів. Макіяж підкреслює особистість та настрій героїв. Більшість ігор спираються на теми середньовіччя чи періоду Едо. Актори - виключно чоловіки, які також уособлюють жіночих персонажів.

Театр No - найдавніша форма японського музичного театру. Історії розповідаються не лише у формі діалогу, але й за допомогою співу (утай), танцю та музичного супроводу (хаджасі). Головний герой, одягнений у барвистий костюм із вишитого шовку, зазвичай має на обличчі лаковану дерев’яну маску. Маска зображує старого чоловіка, жінку, божественну істоту, духа чи юнака.

Бунраку став популярним наприкінці 16 століття. Це свого роду бабусиний театр. Виступи супроводжуються розповідним співом та грою на самсісені (триструнний музичний інструмент). Бунраку вважається однією з найскладніших форм великого театру у світі.

«Кіоген» - класичний комічний театр, який базується на високостилізованому екшені та копіях. Його виконували у перервах на виставах театру No Сьогодні це окремий жанр.

Інші типи традиційної японської культури, такі як чайні церемонії та ікебана, є частиною повсякденного японського життя.

Чайна церемонія (садо або чадо) - це дуже вишуканий спосіб приготування зеленого чаю. Однак Садо - це не просто його ритуальна підготовка та подача. Це мистецтво, яке вимагає емоцій та широкого кола знань. Садо - це також спосіб пошуку сенсу життя та навчання поваги до природи.

Японське мистецтво аранжування квітів (ікебана), яке розвивалося впродовж багатьох століть, бере свій початок від подання квітів у буддистських храмах. Це мистецтво розвинулось із суто декоративного використання квітів. Кожен елемент вибирається дуже ретельно (рослини, контейнер), розташування кожної гілки, листка або квітки повинно гармоніювати з контейнером та навколишнім середовищем.

Сучасна культура

Класична музика прийшла в Японію із заходу. Він користується популярністю серед широкої публіки, і концерти проводяться по всій країні. Багато відомих диригентів (Сейдзі Одзава), піаністів, скрипалів походять з Японії.

Японське кіно користується світовим інтересом з 1951 року, коли Акіра Куросава виграла "Золотого лева" на Венеційському кінофестивалі. Зокрема, роботи режисерів Кенджі Міцогуті та Ясудзіро Одзу були сприйняті позитивно. У 1997 році він виграв "Золотого лева" у Венеції та "Такесі Кітано" за HANA-BI, а в 2003 році був нагороджений призом за найкращу режисуру за фільм "Зайточі.

Аніме (анімаційні фільми), які розважали японських дітей з 1960-х років, зараз експортуються по всьому світу. Найпопулярнішими є Astro Boy, Doraemon, Sailor Moon та Dragonball Z. У 2003 році режисер Хаджао Міядзакі отримав "Оскар" за анімаційний фільм "Відчутий дух", а "Рухливий замок Howl's" виграв премію "Оселл" на Венеційському кінофестивалі у 2004 році.

Лауреатами Нобелівської премії з літератури є письменники Ясунарі Кавабата та Кензабуро Ое. Серед молодих японців популярними є твори Харукі Муракамі та Банана Йосімото. Вони перекладені кількома мовами світу.