Пояснення 10-ти заповідей Божих
1) Я Господь, Бог твій. У тебе не буде інших богів до мене!
Більшість людей розуміє цю заповідь так само, як вона написана або вимовляється (як і все інше?:-)). Але Абд-ру-шин каже, що це не просто не вірити в інше божество, це все - не дотримуватися. Так, людина, яка відчуває щиру Любов до Бога, не може чіплятись за предмети, вона навіть не повинна чіплятись занадто сильно до людей, так що дані предмети або особистості будуть для неї важливішими за Бога. Бо чіпляння тримає людину мертвою і не дозволяє їй піднятися до вищих сфер. Це цілком схоже на трактування чіпляння в буддизмі, яке, крім інших труднощів, створює у вас більший зв’язок зі світом і утримує вас у нескінченному циклі страждань від народження, хвороби та смерті. Ця заповідь (порада) повинна «полегшити» життя людини, бо чіпляння насправді викликає лише страждання. Ми втрачаємо щось або когось, і чим більше нас наповнює чіпляння (як Справжня любов), тим більше ми страждаємо. Невже це так.
2) Ви не будете марно приймати ім'я Господа, вашого Бога!
Тут Абд-ру-шин дуже різко висловлюється проти церкви і, власне, проти «віруючих», бо сьогодні і щодня вони порушують цю заповідь, яка є такою ж важливою, як і будь-яка інша, але найбільше порушується. Він критикує головним чином збільшення слова "Бог", яке вимовляється тисячу разів на день у таких випадках, що прямо висміюють Бога. Він говорить про всюдисущу поверхневість не лише обрядів, так званих "богослужінь" та інших питань, але перш за все поверхневості віри та здійснення речей "в ім'я Бога". Він дуже критично ставиться до різних церков, які стоять вище за інших. «В ім’я Бога!». Він вказує на силу та гордість церков, які і сьогодні дуже гнилі (Абд-ру-шин жив у 1875-1941 рр., Переважно в Німеччині, Англії та Австрії).
3) Пам’ятай свято, щоб святити його!
Тут Абд-ру-шин знову говорить про поверховість і цілеспрямованість відвідування церкви та марну трату часу. За словами Абд-ру-шина, це святковий день для наближення до Світла та для роздумів про щойно закінчений тиждень та прийдешній. Він каже, що потрібно думати про своє життя і заглиблюватися (не тільки своїм мисленням, але й своїм мисленням, вірою тощо)
4) Честь батька і матері!
Абд-ру-шин каже, що це дуже часто є спотворенням заповіді, яке досить часто: шануй свого батька і шануй свою матір! Однак як дитина може вшанувати своїх батьків, у яких немає ні трохи моральної поведінки, батька алкоголіка та Гобіані, матері поверхневої панночки, яка більше зацікавлена в кожній слабкій модній моді, ніж у своїй родині. Абд-ру-шин каже, що ця заповідь призначена не для дітей, а для батьків! Бо його внутрішнє формулювання таке - честь батьківства та честь материнства. Тому це заповідь (порада) для самих батьків, які повинні володіти найкращими якостями та брати приклад до своїх дітей, любити своїх дітей та піклуватися про них, для своєї родини - піклуватися про батьківство та материнство. І лише тоді діти можуть щиро і від щирого серця любити і шанувати своїх батьків.
Ми думаємо як просту заповідь, але тут знову Абд-ру-шин каже, що жодну із заповідей не можна розуміти настільки поверхнево, як це звучить, бо нічого від Бога не є простим і поверхневим, усе має свою глибоку мудрість, свою дорогоцінну думку. Тут вас не тільки вбивають, але й не вбивають! Ти не вб’єш людського духу, не вб’єш людської сили, енергії, Любові. Особливо він попереджає батьків, які часто порушують цю заповідь, коли вони змушують своїх дітей навчатися, наприклад, що не підходить для дитини, а навпаки, це вбиває його дух. Отже, це не просто "грубе" вбивство, як каже Абд-ру-шин, але також і переступ проти людського духу (також примусові шлюби розуму тощо).
6) Ви не розірвете шлюб. Ви не тільки не одружитеся, але і не порушите спокою у своєму шлюбі!
Тут ця заповідь знову зрозуміла на всіх планах - ви не тільки не крадете матеріальні блага, ви не крадете ту саму думку, ідею тощо. Тож Абд-ру-шин знову застерігає від поверхневого розуміння цієї заповіді, тобто не розуміти лише з точки зору крадіжки матеріалу.
8) Не свідчи фальшиво проти свого ближнього!
Немає нічого гіршого, ніж зраджений (поранений) коханою людиною. Це напад безпосередньо на серце. Боляче через Любов. Тож це також стосується наклепів та інших неправомірних дій, не кажучи вже про неправдиві свідчення у судовому процесі. Коли я хвилину тому говорив про руйнування шлюбу як священного союзу, я повинен тут також сказати, що мені цікаво, скільки разів, як, наприклад, брати можуть ненавидіти одне одного. Брати та сестри нападають один на одного (я маю на увазі не лише фізично), наклепують, судять і змагаються за гроші, майно і т. Д. Я цього не знаю, крім деяких звичайних братських битв. Я мав (маю і знаю, що буду і надалі) дуже добрі стосунки зі своїми братами. І вони не тільки є моїми улюбленими братами, але й моїми найкращими друзями. Мій старший брат є для мене великим зразком для наслідування, я дуже поважаю його і ніколи не міг би його зрадити. Тому я часто не розумію абсолютної поведінки інших братів і сестер між собою. Поведінка людини сумна (і відчайдушна) .
9) Ви не пожадуєте дружини свого сусіда за вашу чистоту думок.
На думку Абд-ру-шина, це основа всієї гарної поведінки. Він каже, що статевий інстинкт в першу чергу керується думками. Оскільки інстинкт виникає лише після того, як людина задумається (при думці:-)) про можливість такої справи. Тому сперечатися про інстинкти не можна, і все ж у нас все ще є воля, ми не тварини! Але навіть якщо інстинкт сильний, розум, воля повинні перевершувати ці нижчі форми "контролю" поведінки людини. Людина має дар розуму і волі, вона не повинна поводитися як тварина. І лише на основі моральних принципів він повинен уникати стосунків із жінками своїх сусідів (і всіма призначеними).
10) Не бажай дому ближнього твого, ні їхнього майна, ні худоби, ні речі, що належить йому.!
- Ясновидна Тетяна - провідник душі - Хіромантія
- Книга Мартінуса «Неофіційний путівник по Гаррі Поттеру (Еллі Даун)»
- Ка; eľ - r; холодний орієнтація; ціа; Ка; eľ - r; холодний орієнтація; ціа; Ка; eľ; НАРКОТИК
- Коли ми налаштовуємося на своїх дітей - Ваш путівник у світ вагітності та батьківства
- Книга «Великий дієтичний посібник» (Джудіт Сі