У суботу, 27 січня, близько 25 000 учасників Бульвар Біскейн, а потім торкнувся відомих частин Флориди (порт Майамі, Південний пляж, Оушен-Драйв, Кокосовий гай) до парку Бейфронт. Волокно Майамі Марафон поле. Серед тих, хто прибув на фінішну пряму, був також Криштіан Нехез із Сольтвадкерту, якого я запитав про підготовку до марафону, його методи тренувань, мотивацію та інші цілі після гонки.

кріштіан

Кріштіан переїхав до Америки в січні 2017 року і в даний час живе в місті Боніта-Спрінгз. Протягом року він побував у багатьох місцях, включаючи Нью-Йорк, Пенсільванію та Маямі.

-Як ти почав бігати? Якою була ваша мотивація? З тих пір, як ви бігаєте марафони?
-Я завжди займався спортом, колись займався футболом, бігати почав лише чотири роки тому, коли почув це один із моїх друзів, який регулярно бігає на великі відстані. Поки що я пробіг лише півмарафони, я брав участь у кількох змаганнях в Угорщині, таких як напівмарафон Telekom Vivicitta, переїзд K&H! Я брав участь у марафоні на Балатоні та півмарафоні, а також тут, у Нью-Йорку. Всього я вже пройшов близько 20 напівмарафонів.

-Як ви тренуєтесь, яка ваша улюблена дистанція, місцевість, метод тренувань?
-Зазвичай я завжди тренуюсь навпаки, я не люблю бігові доріжки, а спінінг займаюся вранці. Моя улюблена дистанція в напівмарафоні (21,5 км) - це те, що мені все одно легко пройти.

-Як ви готувались до Фібр-марафону в Маямі, коли починали готуватися?
-Оскільки я пробіг загалом 42 км, важливим аспектом було добре розподілити свої сили. Я мав багато корисних порад, щоб допомогти мені в цьому. Я щойно вперше використав 5 розумних годинників Garmin Félix, що дуже допомогло у тому, як я розподіляю свою енергію на цей довгостроковий період. Це вказувало на те, як далеко я зайшов так далеко, скільки залишилось, наскільки швидко я рухався і навіть те, як моє тіло реагувало на це, наскільки збільшувався або зменшувався пульс.

-Що для вас найбільша мотивація до і під час перегонів? У багатогодинних перегонах ви вже повинні бути серйозно в голові. У чому ваш секрет?
-Я не сприймаю це як перегони, а скоріше як виклик, де мені залишається лише дістатися. Сама по собі велика мотивація - це коли я беру участь у змаганнях. Ще до перегонів я в голові планую, в якому темпі починаю і як розподіляю свої сили, можливо, найголовніше - не бігати на початку.

-Як подумки підготуватися до марафону? Хтось вам у цьому допоміг?
-Я бігаю вже 4 роки, за цей час завжди збільшуючи відстань поступово з часом. Я регулярно тренуюсь, постійно готуюсь, постійно планую. У розумовій підготовці друзі допомагають своєю доброю порадою, а вболівальники допомагають вболівати під час змагань. Тим не менше, я повинен сам вирішити, чи робити таку відстань. Наразі я не був спеціально підготовлений до марафону «Фібер-Маямі», я готувався до своїх регулярних тренувань. Перш ніж пробігти дистанцію на марафоні, я розпочав ще кілька менших гонок, де міг випробувати себе.

-Яким був настрій змагань? Чи були затримки на відстані? Як вийти за межі цих?
-Змагання були дуже тривалими, а іноді й досить складними, бо підготовка йшла не дуже добре, але нам вдалося подолати глухий кут за допомогою глядачів. Аудиторія тут у Маямі була дуже доброю, ми отримали багато заохочень.

- Яким був момент досягнення фінішу?
-Дістатися до фінішу завжди є дуже піднесеним відчуттям. Вже все боліло, тож після 42 км я був дуже радий, коли дійшов до фінішу. Мені було приємно визнати, що мені вдалося подолати дистанцію. Це був мій перший марафон, який мені вдалося здійснити майже за 4 години.

-Які ваші цілі та плани на 2018 рік? У вас є дистанція, якої ви не робили цього року, але справді хочете бігти пізніше? Що захоплює вас у перегонах? Відстань, складність, оточення, суперники?
-Цього року, у 2018 році, я хочу стартувати в таких гонках. Я все ще хочу змагатися вдома та в Угорщині - все одно - навіть на менші дистанції. Завжди добре, коли я бачу, як багато людей підтримує нас у турнірі, це завжди додає мені сил. Мені також очевидно потрібна дуже сильна внутрішня рішучість, але, на щастя, для мене характерно, що я буду робити те, що вирішу. Я не сприймаю своїх бігунів як суперників, оскільки, наскільки ми можемо, ми намагаємось допомагати один одному.

-У більшості спортсменів є зразки для наслідування, фізичні та психічні помічники, які є з ним під час занять спортом. Чи є у вас помічники у своєму оточенні? Розкажи мені про них?
-У мене немає прикладів для наслідування, біг спонукає мене залишатися здоровим і покращувати свою витривалість.

-Що б ви сказали тим, хто сам планує бігати на все більші дистанції?
-Я рекомендую бігати всім, незалежно від віку. Тим, чиї цілі передбачають біг марафону, я однозначно рекомендую почати з такого марафону.
Прагніть на відстані 5-10 км, і якщо йому це все легко, поступово збільшуйте відстань до 21,5, а потім 42 км.