Якісний театр у Кечкеметі з Кішкою на гарячому жерстяному даху. Напрямок Шандора Зшотера мене розчарував. Але тоді він, мабуть, робить все з текстом. Їх переклад із Мері Амбрус насичений вітчизняними посиланнями. Речення безперешкодно коливаються між південними регіонами Америки та Угорщини. Плантації бавовни Папи Полліта, безсумнівно, розташовані між Кечкеметом і Сегедом.

Але перегляд змісту твору відсутній. Хоча з лівого боку практичного та щедрого набору Мері Амбрус є кілька старих магнітофонів та радіостанцій, на яких є дві кішки-соски, але це недостатньо сильний сигнал, щоб відчути знак питання поруч із душею та моральним малюнком автора . Наче режисер теж заходить у ліс глибокої психологічної моралізації. Ката Кертеш, комедійна дитина, яка грає старого індійського вождя, біль батька онкохворого та рев світової катастрофи, ефективно впливають під час діалогів. Завіса падає від приманок минулого. Тато-рабин завжди ненавидів наївно дурну маму, всі ненавидять успішного старшого хлопчика, але всі люблять алкоголіка молодшого, чия єдина чеснота в тому, що колись він був схожим на спортсмена з високою надією, його чиста мужність і дружина скинули отруту що спричинило смерть друга.

Однак інше питання полягає в тому, що він також є найпотворнішим мисливцем за спадщиною, титульним героєм, який не цурається шахрайства або брехні, щоб завоювати прихильність свого тестя на межі смерті. Автор бачить це навпаки. Він ненавидить дрібну буржуазію і любить тих, хто заплутався в духовно-моральних сплетках. Тож він задається питанням, яку роль насправді виконує його чарівна героїня. І це виконання також не змінює цього.

залишилася

У своєму монолозі у початковій дії Нора Трокан доводить, скільки хвилювання вона може передати, навіть спілкуючись середнім голосом. Він вібрує, можливо, багато тексту за допомогою вібрацій. Янош Семенєї, який грає свого чоловіка, зайнятий напругою, з якою рятівник чекає клацання в результаті алкоголю. Здається, алкоголь не впливає на нього, він просто тримає його в рівновазі, його спалахи короткі, сильні клацання. Терез Чомбор покращує характер і дух матері в Котлосту до карикатури, але її справжні страждання також викликають співчуття. Віктор Надь відчуває вагу індивідуальності батька, але його грубість також натякає на внутрішню невизначеність цієї сили. Дьонгивер Богнар сильний у материнській турботі про багатодітні сім'ї, п'єса Петра Шоколая адаптується до юридичного формалізму його старшого брата.

Кіт виграє, якщо залишиться на гарячій жерсті. Це все ще там.

Теннессі Вільямс: Кіт на гарячому жерстяному даху
Театр імені Кечкемета Катони Йожефа