ХІНЕКЕ-МІКУЛІЧ ПІЛОРОПЛАСТИКА І СУПРАСЕЛЕКТИВНА АНТЕРІЕРНА ТА ПОСТЕРІОРНА ТРОНКУЛАРНА ЛАПАРОСКОПІЧНА ВАГОТОМІЯ ЯК ЛІКУВАННЯ ПІЛОРНОГО СТЕНОЗУ ПЕПТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ

56-річна жінка без відповідної медико-хірургічної історії, за винятком помірного куріння, яка відвідувала консультації служби травлення через відчуття наповненості та болю в епігастральній ділянці після їжі, що частково поліпшилися при блювоті, 5 років еволюції.

пілоропластика

Проведена ендоскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з діагностикою рубцеподібного пілоричного стенозу, хронічного гастриту з метаплазією кишечника та наявності хелікобактер пілорі. Показано симптоматичне медикаментозне лікування інгібітором протонної помпи (Омепразол®), прокінетичним агентом (Цінітаприд®) та ерадикаційне лікування, що зменшує частоту блювоти без поліпшення диспепсичних симптомів, для яких проводять періодичні ендоскопічні дилатації, 3 протягом 2 років, з незначними і моментне поліпшення симптомів.

Дослідження завершили УЗД черевної порожнини без змін і транзит стравоходу-гастродуоденальної зони, який повідомляється як пілоричний канал зі стенозом приблизно 1 см, контрастним пасажем, але утриманням твердої їжі.

Її оцінює служба загальної та травної хірургії для планового хірургічного втручання, виконуючи пілоропластику типу Хайнеке-Мікуліча з супраселективною передньою ваготомією та ваготомією заднього стовбура за допомогою лапароскопії без інтраопераційних випадків. Під час післяопераційної еволюції у пацієнта спостерігались гіпертонічні кризи, пов’язані з головним болем і нудотою, які покращились при лікуванні, і виписаний через 6 днів після втручання з адекватною толерантністю без шлунково-кишкових симптомів. Вона проходить огляд під час хірургічної консультації через місяць і 6 місяців після втручання, залишаючись безсимптомною та з нормальною толерантністю до прийому всередину.