Опис: дерево, рідко чагарник, висота 3 - 20 (30) м. Стовбур дерева прямостоячий, тонкий з білою облупленою корою. Молоді гілки голі, бородавчасті, пізніше звисають. Листя чергові, довгочерешкові, 30 - 70 мм завдовжки, 15 - 40 мм завширшки, темно-зелені з верхньої сторони, світліші з нижньої, щільно залізисто-пунктирні до коричневого кольору. Листова пластинка трикутна (дельтовидна), клиновидна біля основи з подвійним пилкоподібним краєм. Квітки - однодомні ягнята; самці довжиною 30 - 50 мм, що нависають і згруповані по 2 - 3 на кінці гілок. Жіночі ягнята коротші, довжиною 15 - 30 мм, на бічних гілках. Цвіте з березня по травень. Плід крилатий. Березовий звис широко поширений у нашій країні у чотирьох підвидах (справжній, темний, ойковський і тонколускатий). З лікувальною метою також збирають березу - березу (Betula pubescens Ehrh.), Яка має біло-сіру кору, молоді гілки без бородавок і молоді листя з обох боків валяні, пізніше лише біля жилок внизу листа. Inonotus obliquus (Pers. Ex Fr./ Pilate) може рости на старих стовбурах дерев.

рослини

Поширення та поширеність: фанерофіт, широко поширений у субмеридіональних та бореальних регіонах Європи. У Словаччині широко поширений від низовин до гірських сортів. Він росте на дуже кислих до кислих грунтах з рН 3,5 - 6,0, переважно на кремнієвих грунтових субстратах, винятково на вапняних породах. Найчастіше на мілководних, кам’янистих і сухих ґрунтах в дубово-грабових лісах, соснових лісах, буках та смереках.

Варіанти придбання: збираючи листя з природи, бажано навесні.

Ліки: сухий березовий лист - Betulae folium. Співвідношення сушіння становить 4 - 3: 1. Листяний препарат можна отримати з усіх видів берези, що ростуть у нашій країні, крім захищеного березового карлика (Betula nana L.). Дьоготь - Betulae pix готують із березової кори шляхом сухої перегонки.

Інгредієнти: флавоноїди (до 3%), переважно глікозиди кверцетину (кверцетин-3-О-арабінозид, гіперозид, кверцитрин, рутин), діоксид кремнію (0,05 - 0,1%, у бруньках до 5%), катехінові дубильні речовини (5%), органічні кислоти (аскорбінова кислота, амід нікотинової кислоти), сапоніни, смоли та мінерали.

Лікувальні властивості та ефективність: Флавоноїди та діоксид кремнію діють як діуретик (діуретик) і разом з іншими інгредієнтами збільшують виведення натрію та хлору з організму (салуретик). Аскорбінова кислота підвищує захисні сили організму.

Використання: листя переважно у вигляді каші при різних захворюваннях сечовивідних шляхів, запаленні, утворенні сечових каменів, на дні (підвищена концентрація сечової кислоти в організмі). Препарат входить до складу заливних чайних сумішей, поєднаних з липою та базовими квітами. Зовнішньо використовується для приготування каш і відварів, призначених для лікування шкіри, волосся тощо. Свіжий березовий сік, отриманий ранньою весною, дуже смачний, його п’ють як освіжаючий напій, а після бродіння - як березове вино, головним чином у північних країнах. Екстракти листя використовують у косметичній промисловості для виготовлення шампунів, лосьйонів та тоніків. Дьоготь використовується в дерматології.

Березові бруньки - Betulae gemma використовуються в гемотерапії, надають м’який жовчогінний ефект (жовчогінний покрив) і покривають слизову оболонку кишкового тракту, зменшуючи тим самим дратівливість.

Токсичність: препарат має слабку гемолітичну дію. Побічних ефектів при терапевтичній дозі (5 г препарату на 200 мл затирання) не спостерігалося.

Текст та фото: Ing. Мирослав Хабан, к.т.н.