М. Мар Рока-Родрігес

UGC з ендокринології та харчування, Університетська лікарня Пуерта-дель-Мар, Кадіс, Іспанія

діабетом

Марія Тереза ​​Мурос де Фуентес

b UGC з ендокринології та харчування, лікарня Вірген-де-лас-Ньевес, Гранада, Іспанія

Гонсало П’єдрола-Марото

b UGC з ендокринології та харчування, лікарня Вірген-де-лас-Нівс, Гранада, Іспанія

Мігель Кесада-Шарнеко

c UGC з ендокринології та харчування, лікарня Сан-Чесіліо, Гранада, Іспанія

Сільвія Маравер-Сельфа

d UGC з ендокринології та харчування, лікарня Clínico Universitario Virgen de la Victoria та Hospital Regional Universityitaria, Малага, Іспанія

Франсіско Дж. Тінахонес

d UGC з ендокринології та харчування, лікарня Clínico Universitario Virgen de la Victoria та Hospital Regional Universityitaria, Малага, Іспанія

та Інститут біомедичних досліджень Малаги (IBIMA), лікарняний комплекс Малаги (Virgen de la Victoria)/Малазький університет; CIBER Патофізіологія ожиріння та харчування (CB06/03), Малага, Іспанія

Ізабель Манча-Доблас

d UGC з ендокринології та харчування, лікарня Clínico Universitario Virgen de la Victoria та Hospital Regional Universityitaria, Малага, Іспанія

Резюме

Мета

Оцінити толерантність до ліксисенатиду та його вплив на вагу та метаболічний контроль у пацієнтів із діабетом 2 типу та ожирінням.

Дизайн

Сайт

Консультації з питань ендокринології та харчування в Альмерії, Гранаді та Малазі.

Учасники

Пацієнти з діабетом 2 типу та ожирінням.

Втручання

Реакція та толерантність до лікування ліксисенатидом.

Основні вимірювання

Клінічні та аналітичні дані аналізували із застосуванням показників зміни предмета до лікування після лікування.

Результати

Ми оцінили 104 пацієнта (51% жінок) з діабетом 2 типу та ожирінням (Альмерія 18,3%; Гранада 40,4%; Малага 41,3%). Середній вік 58,4 ± 10,5 років та середня тривалість діабету 11,2 ± 6,7 років. Середній час від початкового візиту до обстеження після початку лікування ліксисенатидом становив 3,8 ± 1,6 місяця. Ми виявили значне покращення ваги (p Ключові слова: Діабет 2 типу, ожиріння, аналоги GLP-1, ліксисенатид, метаболічний контроль

Анотація

Оцінити толерантність до ліксисенатиду та його вплив на вагу та метаболічний контроль у хворих на цукровий діабет 2 типу та ожирінням.

Дизайн

Налаштування

Клініки ендокринології в Альмерії, Гранаді та Малазі.

Учасники

Пацієнти з діабетом 2 типу та ожирінням.

Втручання

Реакція та толерантність до лікування ліксисенатидом.

Основні вимірювання

Клінічні та аналітичні дані пацієнтів оцінювали на початковому рівні та після лікування.

Результати

У дослідження були включені 104 пацієнти (51% жінок) з діабетом 2 типу та ожирінням (Альмерія 18,3%; Гранада 40,4%; Малага 41,3%). Середній вік становив 58,4 ± 10,5 років, а середня тривалість діабету - 11,2 ± 6,7 року. Пацієнтів переоцінили через 3,8 ± 1,6 місяців після лікування ліксисенатидом. Були виявлені значні покращення у вазі (P Ключові слова: Діабет 2 типу, ожиріння, GLP-1, ліксисенатид, метаболічний контроль

Вступ

Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) становить все більший тягар для здоров'я у всьому світі. Значна частина цього навантаження обумовлена ​​розвитком серцево-судинних захворювань (ССЗ). На сьогоднішній день не було переконливо показано, що інтенсивний контроль глюкози значно зменшує результати CVD1.

Ризик розвитку ДМ2 зростає в геометричній прогресії із збільшенням індексу маси тіла (ІМТ), особливо якщо накопичення жиру розподіляється централізовано або на рівні скелетних м'язів, печінки та інших органів, таких як підшлункова залоза. Крім того, співіснування DM2 та ожиріння збільшує ризик розвитку інших захворювань, таких як ССЗ, обструктивне апное сну, остеоартикулярна патологія, багато видів раку та депресії. У людей з порушеннями толерантності до глюкози помірне зниження ваги може зменшити розвиток явного діабету на 50% і більше за 4 роки. Отже, зниження ваги слід вважати ключовою метою глобального лікування пацієнтів із СД2 із надмірною вагою або ожирінням2.

З огляду на все вищесказане, метою нашого дослідження було оцінити толерантність до ліксисенатиду (Lyxumia ® Sanofi Aventis SA) та його вплив на вагу та метаболічний контроль (глікемічний, ліпідний, артеріальний тиск ...) пацієнтів із СД2 та ожирінням на практиці. звичайна клініка в спеціалізованих консультаціях у Східній Андалусії (Альмерія, Гранада та Малага).

Матеріал і методи

Проспективне дослідження з урахуванням вимірювань внутрішньосуб’єктних змін перших 104 пацієнтів із СД2 та ожирінням, які розпочали лікування ліксисенатидом в амбулаторіях ендокринології та харчування в Альмерії, Гранаді та Малазі протягом 2014-2015 років. У дослідження були включені принаймні перші 10 пацієнтів із СД2 та ожирінням (ІМТ ≥ 30), яким призначили ліксисенатид спеціалісти з ендокринології та харчування, які брали участь у дослідженні. Дослідження проводилось відповідно до Гельсінської декларації. Пацієнти були проінформовані про особливості дослідження перед тим, як дати свою інформовану згоду.

Змінні дослідження

Лабораторний аналіз

Глюкозу в плазмі крові (ммоль/л) аналізували за допомогою модульної біохімічної системи DPD (Roche Diagnostics, Барселона, Іспанія). HbA1c (ммоль/моль) вимірювали за допомогою імунотурбідиметричного методу для повністю гемолізованої антикоагулянтної крові на автоаналізаторі Cobas Integra 700 (Roche Diagnostics). Ліпідний профіль, що включає загальний холестерин (ТК, ммоль/л), тригліцериди (ТГ, ммоль/л), холестерин ЛПНЩ (ХС ЛПНЩ, ммоль/л) та холестерин ЛПВЩ (ЛПВЩ, ммоль/л), визначали ферментативно колориметрія в автоаналізаторі Модульний біохімік DPD (Roche Diagnostics). Співвідношення мікроальбумін/креатинін (мг/л та мг/г) визначали за допомогою імунотурбідиметричного тесту на системі Cobas Integra 700 (Діагностика Roche).