Хроніка Смертного болота - Щоденник Іштвана Сакрайди, частина 14

Неділя, 16 квітня 1916 р

Я отримав його від мами в березні. Близько 25. Я писав своїй матері та Кларі.

людина

Вже було досить тепло, тепер знову змінилася прохолодна погода. Висока гора все ще вкрита снігом, звідти приходить холод.

Облога Вердена йде повільно, але впевнено. Я можу запевнити вас, що Порт-Артур проіснував 10 місяців, тож він лише впаде.

Здається, росіяни зараз знову рухаються на галицькому фронті, але ми сподіваємось, що вони знову відступлять лише з кривавою головою.

Вівторок, 18 квітня 1916 р

Я отримав його від мами сьогодні в березні. 23, 24.

З Клари Березня. 28 та від Marjan квіт. Близько 2.

Середа, 19 квітня 1916 р

Я отримав листівку від мами в березні. Близько 26.

(продовження з попередньої сторінки)

Здається, це вже може бути великою проблемою, і якщо нам колись вдасться виявити таку статтю в газеті, ми дізнаємось з неї багато нового про реальний стан справ! "Німці знову стартують у Вердена!" Звичайно, на думку французів, безрезультатно.

Четвер, 20 квітня 1916 року

Я отримав листівку від мого брата Фері в березні. Близько 24.

Я писав Марджану та Фері.

[A] У “Corierra della Sera” була стаття, згідно з якою угорські війська захопили 67 слов’янських офіцерів, які в той час вступали на сербську службу. Більшість із них - лікарі. Австро-угорський уряд вживає проти них найсуворіші дії.

Так само в Чехії чиниться великий тиск на чеські газети. Журналісту, який заперечував, негайно заборонили газету. Також з дому писали, що Хозсеняка (сербської національності) не повісили, а божевільних.-

П’ятниця, 21 квітня 1916 року

(продовження з попередньої сторінки)

надіслані йому. Отак Боже покарання наздоганяє всіх. За страшні звірства, вчинені проти нас, вони тепер гідні покарання! Австро-угорський наступ на Італію ! Італійська газета також визнає, що ми досягли успіху в долині Сугана.

Угода М-Австро-Румунії буде неминучою.

Критична ситуація англійської армії в Месопотамії! Це все хороші новини, яких ми давно не чули. О, там просто правда!

Субота, 22 квітня 1916 року

Неслухняна поведінка чехів. Вчора всі газети вилучили для себе, за наказом Страньського! Вони діють так, ніби жоден гріх не обтяжує їх душі.

Тут в Італії немає таких урочистостей, як в Угорщині. Священна могила не встановлена. Є лише Імша (неділя). Ця пишність буває лише в Римі [n]. Сюди з Сардинії прислали лейтенанта Павелка. Для військовополонених було б погано.

Кажуть, що додому створений 1 охоронний корпус. У сьогоднішньому випуску "Трибуни" йдеться про умови миру, які, звичайно, підуть на користь країнам.

Неділя, 23 квітня 1916 р

Сьогодні я отримав пакет від тітки Матильд. Також багато сигарет і тютюну.

Майже щодня газети пишуть про те, що чехів багато вчать вдома.

Я писав матері і тітці Матильді.

Сьогодні була гарна урочиста служба. Виступ хору був дуже приємним.

Увечері Арі f [õ] h [a] d [na] gy забурчав. Він грає красиво. Італійський майор попросив нас заспівати йому Гімн. (Незручність, бо деякі не встояли.)

Понеділок, 24 квітня 1916 р

Зараз знову холодно, вночі йшов сніг.

Вівторок, 25 квітня 1916 р

Останнім часом багато пишуть про мир, хто знає, що буде. Чоловік уже повністю виснажений. Ми лише сподіваємось і сподіваємось, що це триватиме недовго.

Середа, 26 квітня 1916 р

Англійці нарешті потрапили в певні проблеми. Їм дуже погано в Месопотамії, вони змушені це визнати, і це революція в Ірландії. Звичайно, газети пишуть, що цей інцидент не має значення, але, схоже, він спрямований проти призову на військову службу.

Є ще екскурсії. Джерело сірки, така вода, як ранки, тут лише виривається з-під землі на значній території.

Четвер, 27 квітня 1916 р

Я писав Кларі та Брей.

П’ятниця, 28 квітня 1916 року

У мене багато разів боліли груди і спина. Я думаю, що від Албанії все ще щось залишилось.

Пошта страшенно безладна, навряд чи щось надходить.

Субота, 29 квітня 1916 року

Тепер у нас на подвір’ї є перила та носилки, ми можемо потренуватися. Чоловік пом’якшений.

Неділя, 30 квітня 1916 року

У березні я отримав картку від Кіршнера. Близько 28.

Прикро, що жоден лист не приходить з дому.

Арі прекрасна. Один зворушений музикою. Як шкода, що я не можу продовжувати скрипку. Напевно, я вже все забув.

Я писав матері і Бабаку.

Понеділок, 1 травня 1916 р

Сьогодні велике свято для італійців.

Думаю, зараз ми наближаємось до кінця.

Зараз є великим задоволенням, коли англійців вражають однією напастю за іншою.

Вівторок, 2 травня 1916 р

Тут, на батьківщині «культури», ніщо не ідеально. Конструкція несправна. (Минулої ночі цілу ніч йшов дощ, дах був просочений, тому приміщення було змушене встати, бо інакше вони змокли б. Ацетиленове освітлення дуже шкодить очам. Потім щодня вони виявляють несправність в дроті.

Я майже завжди гуляю, коли гуляю, тому що цей невеликий рух є абсолютно необхідним. Але навіть цього недостатньо, щоб у людини закінчилося багато накопиченого жиру.

Середа, 3 травня 1916 р

З сьогоднішнього дня ви можете користуватися ванною з холодним душем, вона була мебльована у хворій кімнаті.

Було проголошено, що військовополонені можуть одружуватися, і таким чином, щоб їх можна було замінити вдома. Тепер ви можете одружитися без перерви, думаю, з подальшим депозитом, але в меншій сумі.

Четвер, 4 травня 1916 р

Я просто не отримую листа. Кепеса закликали з дому, що вони не отримували від нього листа протягом 2 місяців. Це така надокучлива річ, ви не знаєте, що думати. З Флоренції втекли 2 офіцери, які проходили психічний огляд. Одного [Ш] спіймали, іншого ще шукають. Тільки так можна врятуватися! Цей стан жахливий.

Я писав матері і Кіршнеру.

П’ятниця, 5 травня 1916 р

Сьогодні ми дізналися, що капітан Сернер, який втік із Сербії, став майором вдома. Бідний Пік h [adna] gy., Який втік з Каваї, помер від тифу в Далмації. Ви зараз про це думаєте. Така доля. Один гине, іншому так пощастило вижити і вшанувати себе.

Відтепер я також купую газети щодня і прибираю їх, щоб подивитися вдома.

Іноді сюди приходить продавець книг, я вже купив багато французьких та деяких німецьких книг.

Субота, 6 травня 1916 р

Наш теперішній командир, майор Тисконія, дуже високий чоловік і добре до нас ставиться. Він заходить на вечерю кілька разів, у нього багато з нашими черговими офіцерами. Але він ніколи не говорить про політику чи війну.

Неділя, 7 травня 1916 р

Італійський майор слухає нас кілька разів під час співу, він захоплений угорською музикою, особливо після пісень Rákóczy та kuruc. Він також співає собі гімн і навіть підвівся.

Листа з дому просто немає. Цензура ганебна.

Зараз мені достатньо читати, але, на жаль, немає військових робіт, і тепер я змушений обійтися цією професією протягом півтора року, що є моєю професією.

Я писав матері і Енн.

Понеділок, 8 травня 1916 р

Починаються великі геї. Мене теж змусили купити літній одяг, він такий теплий!

Мої найвизначніші видання на сьогодні:

1 пара взуття 28 л книги 20 л
білизна 32,20 зубна щітка 10
білизна 8 білі штани 6.50
Білі штани 15 2 рази підошва взуття 10
Біла кофтинка 20 листівки 12
всілякі щітки 20 квітня Трансільванські біженці 15
гаманець 4.50 фотографії 9.00
маленькі ножиці 1,50 книги 10
Кравецькі латки 10 рукавичка 3
одна година 45 сірі штани 25 липня
книги 20 2 пари панчіх 5.50
священні медалі 7,95 наряд жилет 32
кишеньковий ніж 2 пара взуття 32
священні картинки 3 172,25
201.35 3 пломби для зубів 30 л
пара вирізаного взуття 20 4 пари панчіх 4 л
1 хрест, гірлянда 7.50
172,25
401.10

Вівторок, 9 травня 1916 р
Середа, 10 травня 1916 р

Нарешті я отримав дві картки від Кларі за 3 тижні і з 31 березня по 28 квітня.

Сьогодні настав довгий час після збільшення поштового відділення, схоже, поки що поїзди бронювали лише для військових поставок додому. Кларі пише, що Феріт можуть запросити влітку. Як проходить час.

Вже 2 роки я просто знову щось чув про Кетцер Гіту. Ну, горда панна вийшла заміж. Я пам’ятаю той час, коли я був так закоханий у нього, коли навчався в середній школі. Але хлопець тоді дурень.

Я отримав пакет з дому.

Четвер, 11 травня 1916 р

Мої сині штани їли молі в одному місці. Навіть не знаю, чому його прислали з дому.

Тому в районі Акіли будівництво будинків тут, в Читтадукале, також було заборонено через землетруси.

Я писав Феріну та Кларі.

Людина вже досить хвора, їй так не вистачає свободи. Було б так добре іноді торкнутися м’якої, м’якої руки. Я думаю, що перша леді, яку я зустріну вдома, знайде мене дурнем. Дійсно, ніздрі чоловіка тремтять, скроня шумить, коли він думає лише про одну жінку.

П’ятниця, 12 травня 1916 р

Але одне дізнається в неволі. Пити. Я, який перед війною порізав кисле обличчя, коли випив келих вина, зараз знаходжу в цьому велике задоволення. Вино - це втіха! Так одганяє похмурі думки.

Субота, 13 травня 1916 р

Я отримав листівку від матері 2 квітня.

Він пише, що на той час написано 20 робіт, але я отримав лише 12.

Про Хазула писали, що дружина Димитрієвича більше не отримуватиме допомоги. Втікачі, мабуть, уже доповіли про нього.

З Портоферрая писали, що Шиллер і Шейба збожеволіли. Це жахливо, повільно всі божеволіють.

Неділя, 14 травня 1916 р

Я писав мамі та Еллі.

Я страшенно тужу за свободою. Вночі люди мріють про битву. Нескінченно боляче, що вам доводиться поселятися тут. Коли я можу отримати новини, славу, я повинен проводити час тут. Я справжній офіцер, це моя кар'єра, коли хтось або вмирає, або щось отримує. Однак моя ситуація не може мене задовольнити. Це буде боліти вічно.

Понеділок, 15 травня 1916 р

Хочеться заощадити, але завжди є те, на що витрачається. Книги, туалетно-косметичні засоби, тому я витрачаю досить багато грошей.

Газети багато писали, що ми починаємо наступ на італійців. Але поки ми не дуже вірили в це. Де б ми взяли стільки сили. Однак зараз, схоже, наступ розпочався серйозно .

Вівторок, 16 травня 1916 р

Найдикішим, найгуманнішим ремеслом є військове ремесло. Люди вбивають, вони вбивають один одного.

Я отримав листівку від Брея від 28 квітня.

Середа, 17 травня 1916 р

Частина будівлі все ще була заселена італійськими військами. Зараз вони були виставлені так, що вся будівля знаходиться у нашому розпорядженні. Газета "Messagero" про це якось дізналася і написала, що це не означає, що італійська армія спить у сараї через австро-угорських офіцерів. Тоді вчора тут був генерал, якого призначили для перегляду, який потім затвердив указ італійського майора. Бідолашний журналіст уже робить тут такі великі речі.

Четвер, 18 травня 1916 р

Найпомітніше за останні кілька днів - це те, що наші почали наступ на італійському фронті і вже досягли успіху. Я сподіваюся і всім серцем і душею довіряю цьому успіху та нашому найближчому визволенню.

Я писав Брей і Янчі.

П’ятниця, 19 травня 1916 р

Зараз ми платимо лише за їжу 2,50, але також залишаються фрукти, сир та масло.

Вони продають тут вишні вже близько тижня.

Часто бувають незначні землетруси.

Субота, 20 травня 1916 р

Здається, пошта вже не працює. Можливо, через поточний наступ. Італійці здаються дуже наляканими.

Цей тривалий полон страшний. Для бідних одружених та сімейних людей це може бути навіть жахливішим, ніж для нас, молодих людей.

Неділя, 21 травня 1916 р

Я отримав його від Фері 15 квітня, від Кларі 16 квітня.

Я писав Феріну та Кларі.

Я також підказав Феріну про Людовику. Здається, ми дуже слабкі в людському матеріалі, навіть якщо 17-річних запросять.

Понеділок, 22 травня 1916 р

Нинішнє Cittaducale (Civita ducalis) у 1317 р. II. Він був заснований з дозволу Неаполітанського короля Карла. Постійна боротьба між окремими містами та сім’ями. Між 1300 і 1500 роками величезні землетруси зруйнували сільську місцевість. Раніше в ньому проживало близько 10 000 жителів, зараз - лише 4 000.

Людовік Великий вирушив до Неаполя через Акілу.

Вівторок, 23 травня 1916 р

Я отримав його від Klári 9 та 23 квітня.

Rgeерджі помер у віці 98 років. Зараз із 48 великих людей живе лише Його Величність.

Середа, 24 травня 1916 р

Я отримав [аркуш] від Янчі 17 квітня, від Кларі - травня. 3. і від моєї матері 7 травня.

Ми в захваті від цієї доброї новини, яка просочується, незважаючи на зарозумілість ворожих газет. Думаю, італійців дуже побили у Тіролі.

Четвер, 25 травня 1916 р

Я писав матері і Фрінту.

П’ятниця, 26 травня 1916 р

Я погано почуваюся. Здається, я зіпсував собі живіт.

Субота, 27 травня 1916 р

Я отримав лист від Берга у квітні Близько 29.

Нас дратує те, що фотографування в Портоферрахо безкоштовне, ми не знаємо, з якої причини їх забороняють.

Неділя, 28 травня 1916 р

Я писав Кларі, Кіршнеру та моїй матері.

Зараз 4 звичайні леви безкоштовні. пишіть 2 листівки на тиждень на додаток до аркуша.

Понеділок, 29 травня 1916 р

Сьогодні я отримав листівку з Братислави.

У мене судоми в животі вже 3 дні. Сьогодні я прийшов у лікарню, мені було дуже погано. Також є жовтяниця. Лікар виявив сильну жовтяницю.

Середа, 31 травня 1916 р

Я все ще брешу. Увесь час у мене були спазми в животі, які сьогодні нарешті вщухли. Я колись зіпсував собі живіт. І все-таки я був радий, що повністю вилікувався в Асінарі. Однак вдома мені доведеться випити шлунок.

Здається, ніби росіяни не нападають на нас з волею. Вони дають звіти так, ніби ми атакуємо, і вони змушені захищатися.

Четвер, 1 червня 1916 р

Я все ще лежу в лікарні. У мене ще не все в животі.

Усі мої сподівання полягають у успіху нашого наступу. І поки марно, італійці все ще змушені були щодня визнавати, що відступають.

Для Вердена ця величезна боротьба триватиме доти, доки французи не будуть повністю виснажені.

На той час італійські газети вже плачуть, як серби.

Я отримав довгий лист від Марджана.

Я писав Мар'яну, Анніну та невеликий аркуш Штейну Ользі.

П’ятниця, 2 червня 1916 р

Години просувалися на годину по всій Європі.

Субота, 3 червня 1916 року

Сьогодні лікар нарешті дозволив мені встати.

В Аквілі постійно відбуваються землетруси. Нам дозволили робити зуби в Аквілі з нами двома. Наразі їх було два. Чекаю, може, я впораюся з цим так.

Зараз багато руху на морі та на суші, наші всюди в атаці, якщо успіх вінчає це, то війна цього року закінчиться.

Неділя, 4 червня 1916 р

Я написав листівку для бабусі та листівку для Фері.

Було оголошено, що військовополоненим в Італії заборонено подорожувати письмово. Тож знову ж таки, я не можу написати Брею.

Мені поволі стає краще, я міг би сьогодні з’їсти м’яса. Я зважився, важу 79 кг.

Понеділок, 5 червня 1916 р

Я отримав лист від Steins від 10 травня.

Багато разів я не наважуюся писати незнайомцям, бо мої думки вже такі заплутані, щось розумне важко записати. Цей полон, людина зруйнована, я більше не можу сумувати.

Вівторок, 6 червня 1916 року

Мені все одно доводиться дотримуватися дієти, не їсти важкої їжі і не надто вправлятися. Я все ще в лікарні.

Середа, 7 червня 1916 р

Я ненавиджу цих італійців. Лінивий, млявий, жодна робота не ідеальна.

Вони обдувають ковдру своєму екіпажу опівдні, і саме тоді вони поспали після обіду. тощо тощо.

Четвер, 8 червня 1916 року

вони бачать на своїх очах, скільки ми зловимо, і чого ніколи не почуємо.

І ці віслюки все ще наважуються хвалитися, коли ми тримаємо весь світ на відстані, і поки ми тримаємо російського ведмедя, ми б’ємо цих великоротих героїв на західних полях битв.

Я нарешті сьогодні вибрався з лазарету.

Я написав листівку своїй матері та тітці Матильд та святій Ользі.