ВСТУП

фізичні вправи

У травні 2008 року серія комп'ютеризованих алгоритмів з'явилася в монографічному випуску "Journal of Diabetes Science and Technology", щоб допомогти контролювати глікемію як у госпіталізованих, так і в амбулаторних пацієнтів.

Food Maths - це назва, яку обрали розробники програми для розрахунку доз інсуліну, необхідних для підтримки фізіологічно прийнятних рівнів глюкози в крові, які мінімізують довгострокові наслідки діабету. Крім того, цей інструмент буде використаний для порівняння однорідності раціону двох груп пацієнтів, яким ми будемо вводити глюкофітон або плацебо, щоб перевірити, чи глюкофітон знижує глікозильований гемоглобін.

Для розробки цього інструменту було враховано наступне:

Параметри пацієнта:

до) Індекс маси тіла (ІМТ): отримується за формулою ІМТ = вага (кг)/(висота 2 в метрах)

Він буде використовуватися для регулювання потреб у калоріях залежно від того, чи є суб’єкт нормальним, ожирінням та худорлявим.

б) Базальний метаболізм (МБ):

Використовуються формули:

  • Жінки: 655 + (9,6 x P в кг)) + (1,8 x Висота в см) - (4,7 x вік у роках)
  • Чоловіки: 66 + (13,7 x Р у кг) + (5 x Висота в см) - (6,8 x вік у роках)

в) Вимоги до калорій (QC):

Використовуються формули:

18-30 років; Чоловіки: QC = 15,3 МБ + 679; Жінки: QC = 14,7 МБ + 496
30-60 років; QC = 11,6 MC + 879; Жінки: QC = 8,7 МБ + 829
> 60 років; QC для чоловіків = 13,5 МБ + 487; QC для жінок = 10,5 МБ + 596

  • Якщо ІМТ> 25 помножте QC x 0,95
  • Так ІМТ

г) Здатність пацієнта виробляти інсулін (Ipac):

Як показано в дослідженні медалістів Джосліна, підшлункова залоза деяких діабетиків І типу, навіть після 50 років діабету, здатна виробляти певну кількість інсуліну. Отже, для розрахунку екзогенних потреб в інсуліні необхідно знати залишкову здатність підшлункової залози виробляти інсулін. Ендогенний інсулін розраховується на основі визначення пептиду С, враховуючи, що вони еквімолярні, тобто молекула пептиду С генерує молекулу інсуліну.

і) Визначення присутності антитіл або розрахунок реактивного інсуліну (Ireac):

Анти-GAD, Анти-IA2, Антиінсулін; Антитіла до інсуліну): дозволяє підрахувати, яку частину продукованого інсуліну можна протидіяти антисуліновим антитілам і скільки екзогенного інсуліну можна знищити. Різницею буде інсулін, здатний використовувати периферичну глюкозу. Імунореактивний інсулін (Ireac) коливається від 6 до 4374 мОд/мл, із середнім значенням 392 мОд/мл.

F) Чутливість до інсуліну (ISI):

Цей параметр дозволяє визначити, скільки глюкози може метаболізуватися кожною одиницею інсуліну, що знаходиться в плазмі. Використовується формула:

ISI = exp [3,29 - 0,25 x ln (I0) - 0,22 x ln (ІМТ) - 0,28 x ln (TG)]

  • I0 = інсулін натще
  • ІМТ = індекс маси тіла
  • TG = тригліцериди

g) Співвідношення вуглеводів/інсуліну (Rgi)

Цей параметр дозволяє розрахувати для кожного пацієнта, скільки периферичних одиниць інсуліну необхідно для метаболізму 1 г вуглеводів. Він розраховується на основі глюкози та інсуліну натще. Скорочений спосіб обчислення Rgi - це використання правила 500.

Вага (кг) Співвідношення вуглеводів/інсуліну
25 - 27 1:25
36 - 45 1:20
46 - 54 1:18
55 - 64 1:15
65 - 77 1:12
78 - 91 1:10
92 - 104 1: 8
105 - 123 1: 6
> 124 1: 5

Таким чином, у людей, що страждають ожирінням, одиниця інсуліну може метаболізувати лише 5 грамів СН, тоді як худа людина може метаболізувати до 20 грамів.

g) Практика фізичних вправ (QEF)

Використовуючи таблиці вправ, ІМТ та час вправ розраховуються витрачені калорії QEF). Ці калорії додаються до контролю якості.

Загальна кількість калорій QT = QC + QEF

ПАРАМЕТРИ ДІЄТИ

до) Дієтичне розподіл їжі (у грамах)

  • Вуглеводи = 0,4 QC/4, а якщо є фізичні вправи 0,4 QT
  • Білки = 0,3 QC/4, а якщо є фізичні вправи 0,3QT
  • Ліпіди = 0,27 QC/9, а якщо є фізичні вправи 0,27QT
  • Волокна = 0,03 QC/4, а якщо є фізичні вправи 0,03QT

до) Глікемічний індекс: виявляє потенціал вуглеводів, що вживаються з їжею, виробляти стрибок глюкози після їжі. Глюкозу приймають за 100, а продукти харчування класифікують за своїм глікемічним індексом як високі (більше 60), середні (від 30 до 60) та низькі (менше 30) ГІ. Розрахунок глікемічного індексу їжі дозволяє визначити кількість та час появи піку глюкози після їжі. Глікемічний індекс окремих інгредієнтів - ще один параметр, тоді як глікемічний індекс страви, меню та дня обчислюється програмою

б) Глікемічне навантаження: Це добуток відсотка вуглеводів, що містяться в їжі, на її глікемічний індекс. Це дозволяє розрахувати кількість одиниць інсуліну, здатних нейтралізувати глюкозу, що виробляється їжею

Розрахунки

Загальна добова потреба в інсуліні:

Загальна кількість інсуліну = кількість вуглеводів X Rgi

Теоретичні загальні екзогенні потреби в інсуліні (одиниці):

Загальні одиниці екзогенного інсуліну: Загальні одиниці інсуліну + Імунореактивний інсулін - Ipac

Фактичні екзогенні потреби в інсуліні (одиниці)

Екзогенні добові одиниці інсуліну: теоретичні потреби в інсуліні x ISI

1. - З параметрів пацієнта будуть розраховані дози інсуліну гларгіну, здатні підтримувати інсулінемію, подібну до такої у звичайних пацієнтів між їжею. Інсулін гларгін має ту перевагу, що підтримує практично рівний плазмовий профіль у "стійкому стані" (через 2 або 3 дні). Ці дані зазвичай отримують експериментально (мені ще не вдалося з’ясувати, чи можна застосувати математичну формулу).

2. - Є списки численних інгредієнтів з відповідними глікемічними показниками, отриманими в ході клінічних досліджень. Глікемічні індекси готових страв набагато нижчі, серед інших причин через практично нескінченну кількість рецептів існуючих страв.

3. - Хоча глікемічний індекс складної їжі або страви, приготованої за рецептом, може бути точно визначений лише в клінічному дослідженні, деякі автори визнають, що прийнятним наближенням для розрахунку глікемічного індексу страви або навіть меню, це це сума глікемічних індексів кожного з інгредієнтів, помножена на відсоток вуглеводів, який зазначений інгредієнт містить у страві або меню:

Глікемічний індекс страви = (GI Ao x% Ao) + (IC A1 x% A1) + (GI A2 x% A2) +.

де% Ao1 = [Вуглеводи інгредієнта Ao/Загальні вуглеводи страви] x100

Очевидно, що для підрахунку глікемічного індексу рецепта беруть участь лише продукти, що містять вуглеводи.

3. - Щоб "нейтралізувати" підвищення глюкози після їжі, значення загальних вуглеводів їжі будуть взяті та порівняні з глікемічним навантаженням. Залежно від отриманого значення, пацієнту буде запропоновано вводити інсулін ліспро (починати через 5 хвилин, максимум через 2 години) або звичайний інсулін (починати через 30 хвилин, максимум через 3-4 години)