Ця рослина досягає до 1 м. високий, із сильним неприємним запахом і дуже гірким смаком. У нього лопатеві листя з довгими темно-зеленими черешками. Квітки дуже волохаті, блідо-фіолетового кольору, розподілені в мутовках по всій довжині стебла.

медичне

Цвітіння відбувається протягом теплої пори року, з червня по вересень у Північній півкулі. Листя і квіти збирають у фазу цвітіння.

Різновиди та синонімія ▲

З рослини Leonurus Cardiaca відомі кілька сортів, які поділяють його лікувальні властивості. Сюди входять сорти вульгаріс, віллосус, татарікус, глауцесценс та квінкелобатус.

Найменування пустирника включають такі назви:

Серце, левиний хвіст, тверде серце, справжнє серце, край хортиги, рука Санта-Марії, трава дель-маль-де-кор та інша Санта-Марія.

Бутанольний екстракт пустирника містить глікозид, лавандуліфолізоід. Ця речовина має негативний хронотропний ефект на серце, подовжуючи інтервал комплексу PQ, QT та QRS, тим самим знижуючи артеріальний тиск [5].

Традиційні властивості та використання ▲

Leonurus Cardiaca вважається загальним захисником від захворювань жінок, особливо пов’язаних з маткою та менструаціями. Рослина мало би властивості емменагогу, приписувані алкалоїду і застосовувалося в народній медицині проти аменореї (відсутність менструацій), болючих менструацій, синдрому передменструального напруження та припливів менопаузи.

Інші приписувані властивості включають спазмолітичну, проносну, травну, пітливу, снодійну, седативну та протидіарейну дію (завдяки дубильним речовинам). Його седативні та спазмолітичні властивості доповнюватимуть властивості інших рослин, таких як valeriana officinalis та інші, оскільки він містить речовини з седативним ефектом, такі як бензальдегід, альфапінен, каріофілен, лімонен та олеанова кислота.

Ця рослина використовується при нервових розладах серцевого походження (British Herbal Compendium) та як допоміжний засіб при гіперфункції щитовидної залози (Німецька комісія E). Як спазмолітичний засіб він занесений до Британської трав'яної фармакопеї. На острові Мен пустирник застосовувався як загальнозміцнюючий засіб до глибоких 1940-х років.

Одне дослідження, що тривало десять днів, порівняння настоянки пустирника та мелатоніну призвело до зниження порогу чутливості сітківки до світла та покращення емоційного стану у молодих стурбованих суб’єктів, які отримували мелатонін. Зміни, спричинені настоянкою пустирника, були подібними, хоча і менш інтенсивними [8].

Введення екстракту пустирника в ізольоване серце кролика призвело до зниження артеріального тиску в лівому шлуночку і відносного збільшення коронарного потоку в експериментальній моделі [6].

Згідно з експериментальним дослідженням, леонурин, алкалоїд, присутній у рослині, є ефективним інгібітором тонусу гладких м’язів судин, що може сприяти антипресорному ефекту [1].

Антиоксидантна та протизапальна дія

Токсикологічні дослідження, взаємодії та побічні реакції ▲

Токсикологічне дослідження на лабораторних мишах показало, що неврологічні, поведінкові та вегетативні реакції нервової системи були типовими для заспокійливих та снодійних препаратів, демонструючи посилення барбітуратами та порошком кореня валеріани [12].

Наявної інформації щодо якості використання лікарського пустирника недостатньо для оцінки його ефективності та безпеки, тому не рекомендується вживати цю рослину в лікувальних цілях, якщо лише подальші дослідження не можуть спростувати цей критерій.

Дата оновлення сторінки: 25 травня 2010 р.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО ЗМІСТ