Рекомендувати документи

гідрокси-фах

ОРИГІНАЛЬНІ ПУБЛІКАЦІЇ ПУБЛІКОВАНІ ПУБЛІКАЦІЇ

Важливість харчових похідних гідрокси-коричної кислоти в терапії печінки Університет імені Аґена Альберті Семмельвейса, фармацевтичний факультет, Інститут фармакогнозії, Будапешт

Значення дієтичних гідроксикоричних кислот у терапії фіброзу печінки Медикаментозне лікування фіброзу печінки досі не вирішене. Згідно з літературними даними, рослинні екстракти, що містять гідроксикоричні кислоти, інгібують індукований експериментально фіброз печінки. Мета: Метою даного дослідження було надати дані про вміст гідроксикоричної кислоти в лікарських рослинах, які можуть бути застосовані в допоміжній терапії фіброзу печінки. Методи: Зміст та склад гідроксикилотних кислот домашньої цибулі та семи відомих трав оцінювали за допомогою спектрофотометрії та високоефективної рідинної хроматографії. Результати: Встановлено, що вміст гідроксикоричної кислоти є високим у травах Lamiaceae, але він нижчий у домашньої цибулі. Розмаринова кислота як основна сполука була виявлена ​​у всіх зразках трав. Висновки: Окрім гідроксикоричної кислоти, домашній цибуля містить велику кількість антиоксидантних поліфенолів, і вважається, що його фармакологічний ефект пояснюється синергізмом усіх цих сполук. Вміст гідроксикоричної кислоти у досліджуваних травах був надзвичайним, тому результати підтверджують їх дієтичне застосування у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки. Кружляти. Hetil., 2012, 153, 948–953. Ключові слова: liver бронз печінки, гідроксикорична кислота, Sempervivum tectorum L., Lamiaceae

(Отримано: 21 квітня 2012 р .; прийнято 17 травня 2012 р.)

Отримане нагородами заявка Фонду пам’яті проф. Яноша Фехера у 2012 році.

Абревіатури α-SMA = α-актин гладкої мускулатури; ALP = лужна фосфатаза; ALT = аланінамінотрансфераза; AST = аспартатамінотрансфераза; CTGF = фактор росту сполучної тканини; Cu/Zn SOD = супероксиддисмутаза міді/цинку; Білок ECM = позаклітинний матDOI: 10.1556/OH.2012.29401

білок рикс; ВЕРХ = високоефективний рідинний хроматограф; LOD = межа виявлення; LLOQ = нижня межа кількісної оцінки; LOQ = межа кількісної оцінки; TGF-β1 = трансформуючий фактор росту β1; VEGF = судинний фактор росту ендотелію 948

Том 153, No24

ПУБЛІКАЦІЇ ЧЕРВОНОГО ЕТІ

Типовими представниками похідних гідроксикоричної кислоти є: а) кавова кислота, б) хлорогенова кислота, в) розмаринова кислота

ВЕРХ-хроматограма випробовуваних похідних гідроксикоричної кислоти (320 нм), 1: кавова кислота, 2: хлорогенова кислота, 3: розмаринова кислота

некроз, який спостерігався у «всіх клітинах». Печінка тварин, які дотримувались ліпогенної дієти, а потім обробляли їх соком преса з кам'яних троянд, була подібною до контрольної групи. Зниження рівня ліпідів у сироватці крові та підвищений рівень холестерину ЛПВЩ також могли сприяти гепатопротекторному ефекту пресованої рідини [12]. Всі ці ефекти пов’язані з похідним гідроксикоричної кислоти та авоноїдними сполуками соку преса кам’яної троянди. Похідні гідроксикоричної кислоти широко поширені у рослинному світі. Вони містяться в багатьох овочах, фруктах та напоях, виготовлених з них, таких як вино, чай та кава. Їх типовим представником є ​​кавова кислота [1. (а)], хлорогенова кислота (складний ефір кавової кислоти з хінною кислотою) [Рисунок 1]. б)], одна з найбільш споживаних поліфенольних сполук у раціоні людини, і розмаринова кислота (ефір кавової кислоти з α-гідроксидигідрокси кавовою кислотою) [рис. Рисунок в)]. Похідні гідроксикоричної кислоти мають значну антиоксидантну активність і було показано, що вони мають анти-бротичну активність у ряді експериментів in vitro та in vivo. 949

2012 ■ Том 153, No 24

ПУБЛІКАЦІЇ ЧЕРВОНОГО ЕТІ

ПУБЛІКАЦІЇ ЧЕРВОНОГО ЕТІ

ефект [26]. Етаноловий екстракт Rosmarinus tomentosus (пухнастий розмарин) мав антибротичну активність при індукованому тіоацетамідом експериментальному цирозі печінки у щурів. Точний механізм впливу екстракту на пошкодження печінки невідомий, але такі компоненти фенольної кислоти, як розмаринова кислота та кавова кислота та vo авоноїди, відіграють безпосередню роль. Ефект, мабуть, зумовлений складним механізмом [27]. У цій роботі автор хотів отримати дані про похідні компоненти анти-бротичної гідроксикилової кислоти лікарських та рослинних рослин, які можуть бути використані в допоміжній терапії та профілактиці печінкового фіброзу. Було вивчено вміст і склад пресу Sempervivum tectorum з антиоксидантною активністю та захисним ефектом клітин печінки, а також усіх похідних гідроксицинамової кислоти деяких популярних трав сімейства Lamiaceae, найпоширеніших компонентів - кавової кислоти, хлорогенової кислоти та розмаринової кислоти ( Фігура 1).

Метод Досліджені зразки рослин Зразки листя Sempervivum tectorum L., настінної кам'яної троянди були зібрані з підставки, вирощеної в Дослідницькому центрі Сороксара Будапештського університету Корвіна. Фармакоботанічна ідентифікація рослини та розміщення проби проводились в Інституті фармакогнозії університету Земмельвейса, номер зразка: St.003. Одразу після збору з зразка листя Sempervivum сік преса виділяли і сушили ліофілізацією. Висушені трави майорани (майоран, квітучий пагін), Melissae herba (цвітіння пагона лимонника), Menthae piperitae herba (квітка м’ятної квітки), Origani folium (лист материнки), Rosmarini folium (лист розмарину), Salviae folium (лист лікарської шавлії) і лист чебрецю садовий квіток чебрецю) проби були отримані комерційно.

Результати хімічних реагентів

Референтні сполуки кавової кислоти, хлорогенової кислоти та розмаринової кислоти були придбані у Sigma-Aldrich Kft. Етанол, що використовується для приготування екстрактів, мурашина кислота, яка використовується для аналізів ВЕРХ, і соляна кислота, яка використовується для кількісних аналітичних аналізів, були придбані у Reanal Kft. Метанол класу ВЕРХ, який використовували для аналізів ВЕРХ, отримував Sigma-Aldrich Kft.

Фармакопея Hungarica VIII. На основі результатів спектрофотометричного визначення за методом таблиці 1 (таблиця 1) кожен із препаратів Lamiaceae мав високий загальний вміст похідних гідроксикоричної кислоти, а також були помітні квіткові пагони лимонної трави та чебрецю та листя розмарину. Вміст похідних гідроксикинамової кислоти в соці преса з кам'яної троянди був нижчим, ніж у інших зразках. Використовуваний метод ВЕРХ забезпечував адекватне розділення всіх трьох компонентів, випробуваних для кількісного визначення. Кавову кислоту виявляли при часі утримування 12,9 хв, хлорогенову кислоту при часі утримування 14,48 хв, а розмаринову кислоту при часі утримування 20,47 хв (рис. 2).

Кількісні fi тоаналітичні випробування Загальний вміст похідних гідроксикоричної кислоти у зразках визначали згідно з Pharmacopoeia Hungarica VIII. Rosmarini folium cycor VOSI ТИЖДЕНЬ

2012 ■ Том 153, No 24

РЕДАКЦІЙНІ ПУБЛІКАЦІЇ Таблиця 1

Загальний вміст похідних гідроксикоричної кислоти у досліджуваних зразках рослин

Загальні похідні гідроксикоричної кислоти ± SD (г/100 г), виражені як розмаринова кислота