У цій статті ви можете прочитати інструкцію із застосування препарату Верошпірон. Відгуки, представлені відвідувачами сайту -споживачами цього препарату, а також думки лікарів-спеціалістів щодо застосування Верошпірону у своїй практиці. Велике прохання - активно додавати свої коментарі щодо препарату: препарат допоміг або не допоміг позбутися хвороби, були відзначені ускладнення та побічні ефекти, можливо, не заявлені виробником в анотації. Аналоги верошпірону за наявності існуючих структурних аналогів. Застосовується для лікування гіпертонії та діуретичного ефекту у дорослих, дітей, а також під час вагітності та лактації. Склад препарату.
Верошпірон - калійзберігаючий діуретик, конкурентний антагоніст альдостерону.
У дистальних відділах нефрону Верошпірон запобігає затримці альдостерону натрію та води і пригнічує вивільняючий калій ефект альдостерону, зменшує синтез пермеази в залежній від альдостерону області збірних канальців та дистальних канальців. Зв’язуючись з рецепторами альдостерону, він збільшує виведення з сечею іонів натрію, хлору та води, зменшує виведення іонів калію та сечовини, зменшує кислотність сечі.
Гіпотензивний ефект обумовлений діуретичним ефектом. Діуретичний ефект проявляється на 2-5 день лікування.
Спіронолактон + допоміжні речовини.
Після прийому всередину швидко і повністю всмоктується з травного тракту. Біодоступність становить близько 100%, а вживання їжі збільшує її до 100%. Спіронолактон погано проникає в органи та тканини, тоді як спіронолактон та його метаболіти проникають через плацентарний бар’єр та канренон у грудне молоко. У процесі біотрансформації в печінці утворюються активні сірковмісні метаболіти 7-альфа-тіометилспінонолактон і канренон. Виводиться переважно нирками (50% у формі метаболітів, 10% у незміненому вигляді) та частково через кишечник.
- есенціальна гіпертензія (як частина комбінованої терапії);
- набряковий синдром з хронічною серцевою недостатністю (може застосовуватися як монотерапія та в поєднанні зі стандартною терапією);
- стани, в яких можна виявити вторинний гіперальдостеронізм, в т.ч. цироз печінки, що супроводжується асцитом та/або набряками, нефротичним синдромом та іншими станами, що супроводжуються набряками;
- гіпокаліємія/гіпомагніємія (як допоміжний засіб для профілактики під час лікування діуретиками та коли інші методи корекції рівня калію не можуть бути використані);
- первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна) - для короткого передопераційного курсу лікування;
- встановити діагноз первинного гіперальдостеронізму.
Капсули 50 мг та 100 мг.
Інструкція із застосування та дозування
При есенціальній гіпертензії добова доза для дорослих зазвичай приймає 50-100 мг один раз і може бути збільшена до 200 мг, тоді як збільшення дози повинно бути поступовим, 1 раз на 2 тижні. Для досягнення адекватної відповіді на терапію препарат слід приймати принаймні 2 тижні. При необхідності відкоригуйте дозу.
При ідіопатичному гіперальдостеронізмі препарат призначають у дозі 100-400 мг на добу.
При вираженому гіперальдостеронізмі та гіпокаліємії добова доза становить 300 мг (максимум 400 мг) для 2-3 доз, при поліпшенні стану дозу поступово зменшують до 25 мг на добу.
При гіпокаліємії та/або гіпомагніємії, спричиненій діуретичною терапією, Верошпірон призначають у дозі 25-100 мг на добу, одноразово або багаторазово. Максимальна добова доза становить 400 мг, якщо пероральні препарати калію або інші методи заповнення його дефіциту неефективні.
При діагностиці та лікуванні первинного гіперальдостеронізму як діагностичного засобу для короткого діагностичного тесту Верошпірон вводять протягом 4 днів по 400 мг на добу, розподіляючи добову дозу в кілька прийомів на день. Зі збільшенням концентрації калію в крові під час введення препарату та після відміни препарату, зменшенням його присутності може виникнути первинний гіперальдостеронізм. При тривалому діагностичному дослідженні препарату вводять у тій же дозі протягом 3-4 тижнів. Після досягнення корекції гіпокаліємія та гіпертонія можуть припустити наявність первинного гіперальдостеронізму.
Після діагностики гіперальдостеронізму, встановленого за допомогою найточніших методів діагностики, таких як передопераційна терапія, короткий курс первинного гіперальдостеронізму Верошпірон повинен приймати добову дозу 100-400 мг, розподіляючи її на 1-4 дози протягом усього періоду підготовки до хірургія. Якщо операція не показана, Veroshpiron використовує для тривалої підтримуючої терапії найнижчу ефективну дозу, яка індивідуально коригується для кожного пацієнта.
При лікуванні набряків на тлі нефротичного синдрому добове споживання для дорослих зазвичай становить 100-200 мг. Впливу спіронолактону на основний патологічний процес не виявлено, і тому застосування цього препарату рекомендується лише у випадках, коли інші види терапії неефективні.
При набряковому синдромі на тлі хронічногопрепарат від серцевої недостатності призначають щодня протягом 5 днів по 100-200 мг на добу в 2-3 прийоми в поєднанні з «петлею» або тіазидним діуретиком. Залежно від ефекту добову дозу зменшують до 25 мг. Підтримуюча доза підбирається індивідуально. Максимальна добова доза - 200 мг.
При набряках у контексті цирозу печінки добова доза Верошпірону для дорослих зазвичай становить 100 мг, якщо співвідношення іонів натрію та калію (Na +/K +) у сечі перевищує 1,0. Якщо співвідношення менше 1,0, добова доза зазвичай становить 200-400 мг. Підтримуюча доза підбирається індивідуально.
При набряках у дітей початкова доза становить 1-3,3 мг/кг маси тіла або 30-90 мг/м2 на добу при введенні 1-4. Через 5 днів дозу коригують і, якщо потрібно, її збільшують у 3 рази порівняно з початковою дозою.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Застосування верошпірону протипоказано при вагітності та лактації.
При застосуванні Верошпірону можливе тимчасове підвищення рівня азоту сечовини в сироватці крові, особливо при зниженні функції нирок та гіперкаліємії. Також можливий розвиток оборотного гіперхлоремічного метаболічного ацидозу.
Призначаючи Верошпірон пацієнтам із порушеннями функції нирок та печінки, пацієнти літнього віку потребують регулярного контролю рівня сироваткових електролітів та функції нирок.
Серед громадян вважається, що Верошпірон може зменшити вагу, але втрата ваги, спричинена препаратом, може корелюватися лише з кількістю надмірної ваги, втраченої з рідкими кілограмами і не більше. Це не має нічого спільного з дієтою чи фактичною втратою ваги.
Прийом Верошпірону ускладнює визначення концентрації дигоксину, кортизолу та адреналіну в крові.
Хоча безпосереднього впливу на вуглеводний обмін немає, наявність діабету, особливо при діабетичній нефропатії, вимагає особливої обережності, коли призначають Верошпірон через можливість розвитку гіперкаліємії.
При лікуванні нестероїдних протизапальних препаратів у контексті прийому Верошпірону слід контролювати функцію нирок та рівень електролітів у крові.
Під час лікування вживання алкоголю Верошпіроном протипоказано, слід уникати вживання їжі, багатої калієм.
Під час лікування вживання алкоголю протипоказано.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та керувати механізмами
У початковий період лікування забороняється керувати автомобілем і займатися діяльністю, що вимагає підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Тривалість обмежень встановлюється індивідуально.
Верошпірон зменшує дію антикоагулянтів, антикоагулянтів (гепарин, похідні кумарину, індандіону) та токсичність серцевих глікозидів (оскільки нормалізація рівня калію в крові стримує розвиток токсичності).
Знижує чутливість судин до норадреналіну (вимагає обережності при проведенні анестезії).
Підвищує дигоксин T1/2, роблячи можливим отруєння дигоксином.
Підвищує токсичну дію літію за рахунок зменшення його виведення.
Прискорює метаболізм і виведення карбеноксолону.
Карбеноксолон сприяє затримці натрію за допомогою спіронолактону.
Глюкокортикостероїди (ГКС) та діуретики (похідні бензотіазину, фуросемід, етакринова кислота) посилюють та прискорюють діуретичний та натрійуретичний ефекти.
Посилює дію діуретичних та гіпотензивних препаратів.
СКС посилює діуретичний та натавричний ефект при гіпоальбумінемії та/або гіпонатріємії.
Підвищений ризик гіперкаліємії при прийомі Верошпірону з препаратами калію, препаратами калію та калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ (ацидоз), ангіотензином 2, блокаторами альдостерону, індометацином, циклоспорином.
Саліцилати та індометацин зменшують діуретичний ефект.
Хлорид амонію та холестирамін сприяють розвитку гіперкаліємічного метаболічного ацидозу.
Флудрокортизон викликає парадоксальне збільшення канальцевої секреції калію.
Посилює дію триптореліну, бусереліну, гонадореліну.
Аналоги препарату Верошпірон
Структурні аналоги активної речовини:
- Альдактон;
- Веро-Спіронолактон;
- Вероспілактон;
- Спірікс;
- Спіронаксан;
- Спіронол;
- Спіронолактон;
- Спіронолактон (Unilan);
- Урактон.
За відсутності аналогів препарату відповідно до діючої речовини, ви можете натиснути на посилання нижче, щоб дізнатись про захворювання, від яких допомагає відповідний препарат, і побачити доступні аналоги щодо терапевтичного ефекту.