Іспанська комедія про діло прийшла в угорські кінотеатри з сильним попутним вітром, що її полюбила іспанська аудиторія, минулого року це був найпопулярніший угорський кінофільм на Піренейському півострові. Це добре знати, хоча по правді кажучи, справжній смак цього веселого маленького новорічного лимонаду серед угорських глядачів навряд чи зможе скуштувати хтось, крім тих, хто знає іспанську та баскську мови одночасно.

кохання

Спочатку в мовних особливостях та відмінностях, у перехресному акценті акторів, що говорять на двох мовах, набагато більше гумору, ніж те, що може сприймати угорське вухо або що можуть передавати угорські субтитри. Не дуже помітна, але добра, безглузда комедія, мабуть, є причиною жахливого успіху будинку, який є запорукою успіху, тому ми марно досліджуємо тут, навряд чи ми насправді це розуміємо.

Основна ситуація приховує веселі непорозуміння, кумедні сюрпризи. Красива дівчина басків зустрічає хлопчика з язиком у Севільї, Андалусія, але, провівши спільну ніч, безслідно зникає. Хлопчик їде за ним у маленьке містечко басків, де потрапляє в несподівану ситуацію.

Батько дівчинки, повертаючись додому з морського плавання на кілька років, чекає великої сімейної події, не знаючи, що його дочка та наречений розлучилися. Новачок із Севільї на кілька днів бере на себе роль кривавого баського нареченого заради дівчини, і, звичайно, є безліч кумедних конфліктів, непорозумінь і сварливих примусів.

Його закодовані в міжнародному масштабі і тому всюдисущі повороти любовних комедій тепер виступають як зимовий лимонад. Добре в європейських комедіях, які зберігають свою європейськість, є те, що навіть у їх нецензурствах існує якийсь орієнтований на людей підхід, навіть їхні нахили "трапляються" на екрані як природні жести. Іншими словами, відчувати, що не драматургія вдосконалена до крайності, а емоції, які можна пережити у нашому повсякденному житті.

Такий випадок з іспанським романом, який іноді хиткий ритм, передбачувані сюрпризи, незграбна казка завжди можна відчути в якомусь теплому емоційному світі. Тим більше, що над цим іспанським фільмом глузують забобони іспанців щодо басків, їхні кремезні помилки і навпаки: гнів Баска, який злиться на нього, отримує натомість і кілька веселих збоків.

Якщо з якихось причин через точне розуміння цієї не менш войовничої, а люблячої іронії ми можемо пошкодувати, що не всі тантри, які пропонують іспано-баскські мовні ігри, рясно падають.

Я пам’ятаю, ми не могли милуватися такими чудовими баскськими пейзажами на екрані художнього кіно, як тут. Правда, не стільки ланцюг Піренеїв демонструє його величне обличчя, скільки дивовижна безтурботність і краса Біскайської затоки гри сонця та води. Місто, яке представляє архітектурно цікаве видовище, де відбувається значна частина комедії, мало говорить нам про те, як насправді живуть люди, які гордо охороняють свою ізоляцію та автономію, тобто ми не знаємо багато про те, що баски насправді є, але це забезпечує приємний фон для казки.

Режисер Еміліо Мартінес Лазаро, майстер іспанських комедій, популярних на його батьківщині, насправді просто грається із забобонами в цій прекрасній та спокійній обстановці. Скажімо просто, він щипає надмірну націоналізацію андалузьких та баських акторів, які підозріло спостерігають один за одним. Під час казки він кілька разів жартує над іспанською думкою, що якщо хтось баск, вони негайно витягують коктейль з молотов, запалюють і викидають, незалежно від того, є для цього причина чи ні. Або він негайно сканує готові до боротьби паролі, якщо їх можна продемонструвати.

Одна з найсмішніших сцен у фільмі - це те, коли хлопчика Севільї відправляють на передній план люди села Басків, які скандують гасла, слухаючи раптово вигадані гасла як його справжнього лідера. Але він також жартує, що самі баски навіть не помічають, хто насправді один з них, а хто інший, за яким слід спостерігати косим оком. Тільки священик, що лається, бачить крізь суперечності речей, але в усміхненій комедійній сцені виявляється, що він нічого не може зробити щодо приреченості.

Фільм напрочуд сором'язливий, і кілька поцілунків ледве відбивають більше сексуальних жартів. Дещо незграбна Севілья не жорстоко, а доброзичливо, її очолює смішний Дані Ровіра, але в лагуні Клари, яка грає дівчину Басків, ми пізнаємо справжню красу.