Сміливий повнокольоровий та фінансово самодостатній дитячий журнал, зміст якого створюють художники, стендап-комік, блогер, репер, письменник та експерт з питань відходів? Ще кілька днів ви маєте можливість підтримати його створення на www.startlab.sk і попередньо замовити перший номер таким чином, а якщо вам цього не вдасться, ви зможете придбати його в книгарнях в літо. Рішучість чотирьох головних дійових осіб велика, і залежно від того, як журналу "Бубліна" вдається збирати гроші - голод батьків щодо якісного дитячого журналу також великий. Ми поговорили з Яною Х. Гофштедтер та Броною Шрагге про журнал "Бубліна".

Яна Гофштедтер: Наша перша мотивація, мабуть, полягала в тому, що тут відсутній дитячий журнал із таким пострілом. Хоча проект Kozmix почав з’являтися в процесі виробництва, він в основному базується на суперінтерактивному веб-сайті. Його творці працюють з Edulab і роблять це більш-менш для вчителів, а також для шкіл, які мають інтерактивні дошки. Тобто, якщо я правильно розумію.

Броня Шрагге:Він зосереджується головним чином на науці та техніці, і ми хочемо мати ширший спектр.

JH:І тому немає нічого іншого, крім журналів, які існують тут уже сто років, - Слєнечко, Адамко, Врабчек. Сонце переробило дизайн і виглядає приємно, але це все-таки журнал, який є лише доповненням для читання в школі, він не має такого широкого розмаху. Ми хотіли б щось подібне до чеської "Ракети", грубого журналу на кращому папері.

МК: «Ракета», мабуть, є єдиним подібним журналом - як ви кажете, грубим і на приємному папері, тоді як приємний папір також містить чудові ілюстрації.

JH: І далеко за межами Братислави, Ракету вже не можна знайти, ви можете лише підписатися.

BS:Можливо, не так важливо десь надрукувати Ракету, як це робиться чеською мовою, і більшість маленьких дітей ще не вміють так добре читати чеську мову. Хоча ми вже бачили, що вони їм подобаються, і, наприклад, вони добре управляються коміксами.

МК: Отже, «Бульбашка» також була створена з власних батьківських потреб?

JH:Не зовсім. Лише половина з нас має дітей, а лише моїм дев'ять років - тому вони належать до нашої цільової групи. Ми хочемо зробити журнал для дітей, які йдуть до першого класу, тобто тих, хто вже може самостійно читати. Звичайно, ми хочемо побудувати його таким чином, щоб це сподобалось і батькам, щоб вони могли працювати з Бубліною разом з дітьми.

книгами

МК: Менослов із ваших колег дуже цікавий, чому ви запросили цих людей?

BS:В основному це особисті контакти - ви їх знаєте, знаєте, яким є їхній робот, що можна очікувати від них, як вони, ймовірно, співпрацюватимуть.

JH: І оскільки нас четверо - разом з Іваною Шатековою та Вандою Габрішовою - і кожна з нас однаково створила людей у ​​своєму оточенні, це так гарно розгалужилося і зібралося. З нами все ще зв’язуються інші, хто хотів би працювати з нами. За кермом ми виявили, що знаємо багато людей з різних галузей, які цікаві журналу, і ми можемо на них покластися, вони надають журналу і якості, і різноманітності. Ми віримо, що завдяки цьому не буде все на одному копиті, оскільки ми можемо додати вміст іззовні.

МК: Як довго ви робите Bubline?

BS:Насправді ми почали працювати нещодавно, три місяці тому, але це зробило швидку чергу.

JH:І це почалося ще швидше для нас, коли ми вирішили і домоглися того, що журнал буде хрещений у Погоді. У нас уже є кінцевий термін, коли журнал повинен бути надрукований та розповсюджений.

МК: Тож перше число повинно бути у світі за п’ять місяців від першої ідеї. Ви почали збирати гроші в Startlab, ви вже зібрали 150% за два тижні до закінчення кампанії.

BS:Повну суму ми зібрали за два з половиною дні.

JH:Ха, це було швидко. ми навіть не встигли це сприйняти як слід. Водночас це тестова платформа для нас, скільки людей зацікавить журнал. Ця краудфандингова кампанія розрахована на невеликі суми, це просто журнал. Тим не менше, нам вдалося зібрати пакет для основного навантаження. Це означає, що багато людей нас підтримують. Чим більше нам вдається зібрати, тим вище навантаження ми можемо надрукувати та розподілити.

МК: Чому ви будете використовувати гроші? Ви згадали, що не хочете, щоб журнал отримував субсидії.

JH: Ми хочемо зробити журнал, який заробляє для себе. Це план. Ми побачимо, як це будемо робити, адже друк журналу на такому папері і те, як ми цього хочемо, - справа не зовсім дешева, і це дуже залежить від вартості. У нас також є спеціальні сторінки для реклами, ми без цього не можемо обійтися. Зібрані гроші ми використаємо насамперед для друку та розповсюдження. Це зробить для нас Slovart, тому Bubble можна купити в книгарнях, можливість продажу в кіосках залишається відкритою. Ми подивимось, чи зможемо дістатися до школи, бо там вона цілком забетонована.

МК:МЧи вважаєте ви, що журнал може скласти конкуренцію всьому, що зараз пропонується дітям? Справа не лише в побожних побажаннях батьків?

BS:Це буде черговим випробуванням.

JH:Ми не хочемо боротися з планшетами, але поставте інший варіант біля столу. Речі, які можна вирізати, прочитати та перевернути. Наприклад, там ми також матимемо огляди комп’ютерних ігор. Як батьки ви бачите, про що піклується ваша дитина і що вона носить у школі, але мені здається важливим пропонувати йому різні варіанти, показувати нові речі чи направляти кудись. Ми зустріли велику групу дітей того віку, для якого призначений журнал, з’ясували, що їх цікавить, а також маємо тестову аудиторію у наших дітей та їхніх друзів.

МК:То що цікавить дітей?

BS: Наприклад, комікси, важко знайти комікси для дітей чи для дорослих словацькою мовою. Один зроблений Томашем Худаком, а інший Джо Тренді, тому вони обидва працюють у стендапі та створюють комікси у співпраці з нами, художниками. Виходить вдале поєднання сценарію та мистецтва.

JH:Дівчат цікавлять коні та мода. Дана Клейнерт зателефонувала нам, яка з наступного випуску працюватиме в Bubble Fashion, пише для нас Само Марек про спорт, Бранча Ковач готує реп для дітей, у нас є розділ про різноманітність Андрія Навойського, невролог Зузка Кошуцька пише про те, як працює пам’ять . Ми також хочемо заохотити читацьку грамотність, щоб діти читали самі Бубліну, є згадані комікси, розповідь Міші Хворецького, подорож. У той же час буде багато речей, що містять якусь діяльність, діти можуть це робити в групі, вдома. У нас є експеримент від Сема Тренки, але також класичні сполучники, пошукові системи та Знайди десять відмінностей з оригінальними ілюстраціями. Платформа úletsknihou.sk огляне наші книги, vĺčatá.sk буде комп’ютерною технікою, про компостування пише Івана Малеш, допомагає нам і Хелька Куса, яка є спеціальним педагогом.

BS:Важливо, щоб це не здавалося занадто дитячим для дітей, щоб воно не було «для найменших». Вони дуже чутливі до цього.

МК: Думаю, це також є проблемою для сучасних журналів. Сучасні діти, мабуть, рухаються на дещо іншому естетичному рівні. JH:Міхур повинен бути хоча б трохи «вимогливим». Як сказала наша колега, ілюстратор Івана Шатекова, "не бути оточеним естетичним брудом".