§ 87 КЗпП
(1) Якщо характер роботи або умови роботи не дозволяють розподілити робочий час рівномірно на окремі тижні, роботодавець може за погодженням з представниками працівників або за погодженням з працівником розподілити робочий час нерівномірно протягом окремих тижнів. Середній тижневий робочий час не може перевищувати встановленого тижневого робочого часу протягом періоду, що не перевищує чотирьох місяців.
(2) Середній тижневий робочий час протягом цього періоду не може перевищувати встановлений тижневий робочий час. Робочий час може також бути призначений для певних організаційних підрозділів або видів робіт.
(3) Працівник зі зміненою працездатністю, вагітна жінка, жінка або чоловік, який постійно доглядає за дитиною до трьох років, одинокий працівник, який постійно доглядає за дитиною до 15 років, може розподіляти робочий час лише нерівномірно після домовленості з ним.
(4) Робочий час протягом 24 годин не може перевищувати 12 годин.
У разі нерівномірно розподіленого робочого часу необхідно дотримуватися основних положень, встановлених ZP, а саме:
• Час роботи протягом 24 годин не повинен перевищувати 12 годин (без понаднормової роботи та без перерви на відпочинок та харчування)
• Між закінченням однієї зміни та початком іншої зміни слід дотримуватися 12-годинної перерви для відпочинку. У цьому випадку при 12-годинній зміні працівник не повинен відпрацьовувати годину понаднормово, оскільки 12 годин роботи та 12 годин відпочинку - це 24 години (тобто один день).
• 12-годинний відпочинок може бути скорочений до 8 годин, якщо працівник працює у безперервній роботі, або це надзвичайна надзвичайна ситуація та інше, див. § 92 ZP про безперервний відпочинок. У цьому випадку працівник також може працювати з понаднормовою роботою 16 годин (12-годинна зміна + 8-годинний відпочинок, залишається чотири години, які працівник може відпрацювати через 12 годин як надурочні).
Якщо потреба в роботі коливається протягом року, тобто якщо максимальна продуктивність роботи сконцентрована лише на певні періоди року, роботодавець може за погодженням з представниками роботодавця розподілити робочий час нерівномірно з періодом компенсації більше чотирьох місяців, максимум на 12 місяців (тобто протягом 12 місяців перевищують встановлений тижневий робочий час).
У випадку захищеної групи працівників, згаданої у § 87, пункт 3 КЗпП, робочий час повинен розподілятися нерівномірно особисто та за їх згодою. Без їх згоди неможливо розподілити робочий час нерівномірно.
Щодо неповнолітніх працівників, роботодавець зобов’язаний дотримуватись максимального щотижневого робочого часу відповідно до § 85, п. 7 КЗпП, який визначає максимальний робочий час від 24 до 8 годин.
Джерело: BARANCOVÁ, H.: Трудовий кодекс. Прокоментуйте з прикладами. 5-е видання. Братислава: СПРИНТ, 2007.
Джерело: Трудовий кодекс із коментарями та прецедентним правом. Братислава: НОВА РОБОТА, 2008
Джерело: BRUNOVSKÝ, Š., DOHÁŇOŠOVÁ, O., JÁNOŠÍKOVÁ, L. et al.: Abeceda mzdovej účtovníčky 2008. 2-е видання. Оломоуц: ANAG, 2008
Джерело: RYBÁROVÁ, M., VOJNÁROVÁ, A., MAČUHA, M.: Змінений Трудовий кодекс. Прокоментуйте з прикладами. Братислава: EPOS, 2007