Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Мексиканський урологічний журнал є офіційним органом Мексиканського товариства урології. З часу свого створення в 1943 р. Його основною метою було охопити роботу та поширити знання урологів Мексики. Завдяки глобалізованій інформації, яка є в даний час доступною, і як спосіб її збільшення, принципи та основи були зміцнені, щоб поступитися місцем обміну знаннями з іншими країнами. Таким чином, Revista Mexicana de Urología публікує оригінальні статті, клінічні випадки, оглядові статті, редакційні статті, короткі публікації, історію та філософію, а також статті про основні та клінічні дослідження. Наше бачення - запропонувати графічний простір якості та етики, щоб виразити вправи уролога на користь здоров’ю.

Слідкуй за нами на:

лейоміосаркома

Ниркова лейоміосаркома є рідкісною та агресивною патологією, яка становить 2% дорослих пухлин нирок, проявляючись на п'ятому та шостому десятиліттях життя. Їм діагностують комп’ютерну томографію черевної порожнини (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Радикальна нефректомія є вибором лікування та має поганий прогноз.

32-річний пацієнт чоловічої статі з болем у лівій нирковій ямці, грубою гематурією, втратою ваги та відчутною масою живота. КТ виявила пухлину лівої нирки, для якої була проведена радикальна нефректомія. Гістопатологічний результат повідомляє про низькодиференційовану лейоміосаркому з високим ступенем злоякісності. Лікування було успішним за допомогою хіміо- та променевої терапії.

Лейоміосаркоми - це пухлини з агресивною еволюцією. Радикальна нефректомія, вибір лікування плюс ад’ювантна хіміотерапія та променева терапія, є терапевтичним варіантом.

Ниркова лейоміосаркома є рідкісною та агресивною патологією, яка становить 2% пухлин нирок у дорослого, що спостерігається на п'ятому та шостому десятиліттях життя. Діагностика проводиться за допомогою комп'ютерної томографії черевної порожнини (CAT) або магнітно-резонансної томографії (МРТ). Радикальна нефректомія є методом вибору, а результат поганий.

У 32-річного чоловіка спостерігалися болі в лівій нирковій ямці, груба гематурія, втрата ваги та відчутна маса живота. КЕТ-сканування виявило пухлину лівої нирки, для якої була проведена радикальна нефректомія. Гістопатологічне дослідження повідомило про низькодиференційовану лейоміосаркому з високим ступенем злоякісності. Лікування на основі хіміо- та променевої терапії було успішним.

Лейоміосаркоми - це пухлини агресивного прогресування. Радикальна нефректомія, яка є вибором лікування, а також допоміжна хіміотерапія та променева терапія - терапевтичний варіант.

Нирково-клітинна карцинома становить 3% дорослих солідних пухлин, причому гістологічним підтипом є найбільш ясна клітинна карцинома (75% до 80%), а потім папілярна (15%). Лейоміосаркоми нирок - це рідкісні пухлини, які становлять лише 1% і 2% усіх пухлин нирок у дорослих; немає різниці між статтю, середній вік діагнозу становить приблизно шосте десятиліття життя, з великою тенденцією до рецидивів як місцевих, так і віддалених. 1

Ознаки та симптоми подібні до тих, що спостерігаються при нирково-клітинному раку, таких як: пальпується маса, біль у животі та гематурія. Лейоміосаркоми - найпоширеніші пухлини мезенхіми, що становлять 50% - 60%, проте в національній та міжнародній медичній літературі згадується мало випадків. Вибраними дослідженнями рентгенодіагностики є комп’ютеризована осьова томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ), однак для диференціації з іншими новоутвореннями нирок для встановлення діагнозу потрібні гістопатологічне дослідження та імуногістохімічні дослідження.

Незважаючи на поганий прогноз, терапевтичним варіантом першої лінії є радикальна нефректомія, яку можна доповнити променевою та хіміотерапією.

? ПРЕЗЕНТАЦІЯ СПРАВИ

Рисунок 1. Рівенький рентген живота, де спостерігається збільшений силует лівої нирки, а також рентгеноконтрастні зображення, що свідчать про сечокам’яну хворобу.

Рисунок 2. УЗД лівої нирки, що демонструє важкий лівий гідронефроз.

Рисунок 3. Томографія, що показує пошкодження 16 х 15 см, тверде, неоднорідне, в нижньому полюсі лівої нирки.

Малюнок 4. Потужна мікрофотографія гематоксиліну та еозину лейоміосаркоми, що показує неправильні пучки клітин веретена.

Малюнок 5. Лейоміосаркома нирки, макроскопічне зображення.

Понад 80% ракових захворювань нирок оселяються в паренхімі. Серед них найпоширенішим гістологічним різновидом у дорослих є аденокарцинома нирок або нирково-клітинний рак, яка становить приблизно 80%. 2.3

Первинні лейоміосаркоми - це рідкісні пухлини, які представляють від 1% до 2% злоякісних пухлин нирок. Цей тип новоутворень може з’являтися на рівні ниркової капсули, гладких м’язів судин або ниркової миски; можливо, що пухлини можуть походити з будь-якої з цих тканин. 4-8 Середній вік презентації становить від 50 до 60 років.

Найбільш поширеним ознакою є маса живота з болем або без нього, а також гематурія. 6,7 Вибраними рентгенографічними дослідженнями є КТ та МРТ. 9-11

Радикальна нефректомія - вибір лікування. Однак хіміотерапія та променева терапія рекомендуються залежно від агресивності та поведінки пухлини. 6

Макроскопічно пухлини нагадують лейоміоми своїми добре обмеженими краями; однак, з іншого боку, вони спостерігаються з ділянками некрозу, крововиливів та кістозної дегенерації. Лейоміосаркоми рідко метастазують у нирку. У разі метастазування з’являється внутрішньопаренхіматозне ураження.

Мікроскопічно вони демонструють характеристики гладком’язової пухлини з тупими веретеноподібними клітинами, відсутнім явним ядром та помірною еозинофільною цитоплазмою. Показниками злоякісності є некроз, а також ядерний плеоморфізм та підвищений мітотичний індекс. 4,5,9,10

Імуногістохімічно клітини пухлини виявляють позитивну реакцію на м’язовий актин (SMA), дезмін та віментин. Антиген епітеліальної мембрани (ЕМА) позитивний, тоді як панцитокератин та високомолекулярний цитокератин (34b Е12) були негативними. 1

Прогностичні фактори, що впливають на виживання у молодих пацієнтів, такі ж, як ті, що впливають на пацієнтів старшого віку: стадія раку, вік, гістологічний ступінь, гістологічний підтип, розмір пухлини та стать. 8.9

? КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Автори заявляють, що у них немає конфлікту інтересів.

Автори не отримали спонсорської допомоги для виконання цієї статті.