Сьогодні рак легенів є основною причиною смерті від раку як у чоловіків, так і у жінок. При всіх онкологічних втручаннях, включаючи хірургічні втручання, загальна п'ятирічна виживаність раку легенів становить менше 15 відсотків.

нові

В Угорщині приблизно Ми діагностуємо 8000 нових хворих на рак легенів, і близько 85 відсотків з них мають недрібноклітинний рак легенів. Кількість пацієнтів із запущеним (IIIb та IV стадія) недрібноклітинним раком легенів, для яких не можна говорити про хірургічну та лікувальну променеву терапію, становить приблизно 5000 на рік. У цих випадках застосовується хіміотерапія. Спочатку шанси на виживання пацієнтів погіршувались при хіміотерапії, а потім терапія на основі платини (із середини 1980-х) значно збільшила шанси на виживання пацієнтів, які отримували хіміотерапію, порівняно з пацієнтами, які отримували найкращу підтримуючу допомогу (BSC) (30% відповіді медіана виживання 7-8 місяців проти 5-6 місяців BSC, однорічна виживаність 20 відсотків проти 10 відсотків BSC). Наступним поворотним пунктом є т. Зв поєднання цитостатиків третього покоління з платиною. У порівняльному дослідженні комбінація платини з таксанами, гемцитабіном або винорелбіном становила приблизно він мав подібні результати за рівнем відповіді (близько 40 відсотків) та медіаною виживання (8–10 місяців), а річна виживаність зросла до 40 відсотків. Паклітаксел/карбоплатин став стандартним лікуванням у США, а гемцитабін/цисплатин у Європі.

Ще однією віхою стало клінічне дослідження, що вивчало ефективність комбінації пеметрексед/цисплатин проти комбінації гемцитабін/цисплатин. Метою було показати, що пеметрексед у комбінації з цисплатином був принаймні таким же ефективним, як гемцитабін/цисплатин у цій групі пацієнтів (так зване дослідження щодо неповноцінності). Лікування повторювали кожні 3 тижні. Первинна кінцева точка була досягнута, і пеметрексед/цисплатин були настільки ж ефективними, як гемцитабін/цисплатин у всіх пацієнтів. Це було хорошим результатом для слідчих, і на цьому етапі аналіз міг зупинитися. Справжнім поворотним моментом стало те, що коли ефективність препаратів аналізували за гістологічним типом, пеметрексед/цисплатин був значно ефективнішим при аденокарциномі та великоклітинному раку, ніж гемцитабін/цисплатин, але гемцитабін був більш ефективним при плоскоклітинному раку. При аденокарциномі медіана виживання зросла до 12,6 місяців, збільшившись на 16 відсотків порівняно з попередніми. Після цього гістологічну класифікацію пухлини як прогностичного фактора більше не можна було ігнорувати. Сьогодні пеметрексед/цисплатин - це перша лінія введення при аденокарциномі та великоклітинному раку.

Історія тривала. Подальший аналіз попереднього дослідження, що порівнював пеметрексед з монотерапією доцетакселом як стандартом другої лінії, підтвердив вищезазначене. Тобто, доцетаксел був корисним для пацієнтів з плоскоклітинним раком та монотерапією пеметрекседом у пацієнтів з неплоскоклітинним раком легенів. Завдяки цьому гістологічний тип пухлини також став прогностичним фактором у другій лінії. Це спостереження породило подальші суперечки щодо того, що патологоанатому недостатньо визначити, що це не дрібноклітинний рак легені, а слід докласти максимум зусиль для точного гістологічного/цитологічного діагнозу. Триває дискусія щодо того, чи достатньо цитологічного відбору для діагностики, чи ми повинні зробити все можливе, щоб отримати пробу, придатну для гістологічного дослідження. Якщо враховується черговий прорив у хіміотерапії, цілеспрямована цитостатична терапія, нам потрібно ще більше зосередитись на відборі проб для гістологічного дослідження.

З огляду на все це, терапевтичний алгоритм при запущеному недрібноклітинному раку легенів сьогодні такий:

1. Плоскоклітинний рак: у першій лінії рекомендується подвійна комбінація на основі платини (з таксанами, винорелбіном або гемцитабіном). Вітчизняна практика сприяє призначенню гемцитабіну/цисплатину. У разі прогресування може бути призначена монотерапія доцетакселом, варіант третьої лінії відсутній.

2. При неплоскоклітинному раку: у першій лінії може бути призначена комбінація звичайної цитотоксичної хіміотерапії з бевацизумабом (до прогресування!), Якщо немає протипоказань до бевацизумабу. Інший варіант - це пеметрексед/цисплатин; звичайно, все ще можна давати традиційні подвійні комбінації. Гефітиніб можна застосовувати у разі активації мутації гена EGFR. По-друге, якщо пацієнт не отримував пеметрексед у першій лінії, монотерапію пеметрекседом, або у випадку мутації активації KRAS дикого типу та/або EGFR (у будь-якому випадку) ерлотинібу, мутація гефітинібу може активувати EGFR (рецептор епідермального фактора росту) бути даним. В інших випадках може бути розглянута можливість монотерапії доцетакселом.