Харчування у внутрішніх відрядженнях
Огляд норм їжі для внутрішніх ділових поїздок згідно з п. 5 пункту 2 Закону № 283/2002 Coll. про допомогу на проїзд
Максимальний податковий внесок роботодавця (55% від суми їжі для зони 5-12)
Мінімальний внесок роботодавця до гастрономічного квитка (55% від вартості гастрономічного квитка)
Мінімальна вартість гастрономічного квитка (75% від суми харчування для групи 5-12)
Виміряйте
Сумська
Харчування в євро
належить:
Часові діапазони (у годинах)
Від 5 до 12
від 12 до 18
старше 18 років
No 176/2019 зб.
01.07.2019
5.10
7.60
11.60
2.81
2.11
3.83
З 1 липня 2019 року, крім суми харчування, збільшується:
- мінімальне значення ваучера на їжу (гастрономічний) з попередніх 3,60 євро на 3,83 євро, для яких працівник повинен придбати один основний прийом їжі (§ § 152, п. 4 КЗпП - вартість ваучера на їжу повинна становити щонайменше 75% їжі, наданої під час відрядження тривалістю від 5 до 12 годин).
- максимальна межа внеску роботодавця для харчування з попередніх 2,64 євро на 2,81 євро за один основний прийом їжі (§ 152 п. 3 КЗпП - роботодавець вносить страви у розмірі не менше 55% від ціни їжі, але найбільше за кожне прийом їжі до 55% від обсягу передбаченого харчування під час відрядження тривалістю від 5 до 12 годин).
- мінімальна надбавка на ваучер на їжу - якщо роботодавець забезпечує харчування через гастрономічні списки, він повинен надати працівникові ваучер на їжу вартістю не менше 3,83 євро, одночасно вносячи суму щонайменше 2,11 євро (55% від 3,83 євро), максимальна сума внесок може бути 2,81 євро (55% від їжі в розмірі 5,10 євро).
§ 152 - Трудовий кодекс -Харчування працівників
(1)Роботодавець зобов'язаний забезпечувати працівників харчуванням у всіх змінах відповідно до принципів добра харчування безпосередньо на робочому місці або поблизу нього; це зобов'язання також поширюється на роботодавця або агентство з тимчасового працевлаштування щодо тимчасово призначеного працівника. Він не несе цього зобов'язання щодо працівників, відряджених у відрядження, за винятком працівників, відряджених у відрядження, які працювали більше чотирьох годин за своїм звичайним місцем роботи. Зобов'язання роботодавця, викладене в першому реченні, не поширюється на працівників, які виконують роботу в інтересах суспільства за кордоном.
(2)Роботодавець забезпечує харчування відповідно до пункту 1, зокрема, забезпечуючи одного гарячого основного прийому їжі, включаючи відповідний напій, працівникові під час зміни. у власному закладі громадського харчування, у закладі громадського харчування іншого роботодавця або забезпечити харчування своїх працівників через юридичну особу або фізичну особу, яка уповноважена надавати послуги громадського харчування, якщо вона здійснює посередницьку діяльність з юридичною або фізичною особою, яка уповноважена забезпечити харчування. Працівник, який виконує роботу більше чотирьох годин у рамках робочої зміни, має право на харчування. Якщо зміна роботи триває більше 11 годин, роботодавець може домовитись про надання іншого гарячого основного харчування.
(3) Роботодавець вносить вклад у харчування згідно з пунктом 2 у розмірі щонайменше 55% від ціни страви, але не більше ніж для кожного прийому їжі до кількості 55% їжі, передбаченої під час відрядження тривалістю від 5 до 12 годин відповідно до спеціального регулювання. Крім того, роботодавець надає допомогу відповідно до спеціального положення.
(4) При забезпеченні харчування працівниками через юридичну особу або фізичну особу, яка уповноважена організовувати послуги громадського харчування, ціна страви означає вартість ваучера на їжу. Вартість ваучера на їжу повинна становити щонайменше 75% їжі, наданої під час відрядження, яке триває від 5 до 12 годин, відповідно до спеціального положення.
(5) При забезпеченні харчування працівниками через юридичну особу або фізичну особу, яка уповноважена здійснювати посередницькі послуги з харчування за допомогою ваучерів на харчування, розмір плати за посередницькі послуги громадського харчування становить максимум 3% від вартості ваучера на їжу.
(6) Роботодавець повинен надати працівникові фінансовий внесок у розмірі, зазначеному в пункті 3, лише якщо обов'язок роботодавця забезпечувати харчування працівникам виключає умови праці на робочому місці або якщо роботодавець не може забезпечити харчування згідно з пунктом 2, або якщо працівник з якихось причин не може використовувати жоден із способів харчування працівників, передбачених роботодавцем.
(7) Роботодавець також повинен надати працівникові фінансовий внесок за харчування відповідно до пункту 6 у виконанні домашніх робіт або роботи на дистанції, якщо він не забезпечений харчуванням згідно з пунктом 2 або якщо харчування згідно з пунктом 2 суперечить характер домашньої роботи або роботи на дистанції.
(8)Роботодавець може після консультації з представниками працівників
а) регулювати умови, за яких працівник буде забезпечений харчуванням під час відпусток, перешкод на роботі чи іншої обґрунтованої відсутності працівника на роботі,
б) дозволяти харчування працівників, які працюють поза графіком робочих змін на тих самих умовах, що й інші працівники,
(c) розширити коло фізичних осіб для забезпечення їжею та сприяння їжі відповідно до пункту 3;.
Харчування у відрядження за кордон
Харчування для закордонних відряджень згідно з пунктом 2 розділу 13 Закону № 283/2002 Coll. регулює Захід Міністерства фінансів Словацької Республіки № 401/2012 зб. К 1.1. У 2020 р. Не було змін у харчуванні під час відрядження за кордон. На закінчення існує простий калькулятор для розрахунку зменшення норм харчування у відрядженнях за кордон.
Базова компенсація за використання дорожніх автотранспортних засобів у відрядженнях
Огляд базової компенсації за використання дорожніх моторних транспортних засобів