Що нового в профілактиці харчової алергії?

автори: MUDr. Зузана Абаффьова, доктор медичних наук Зузана Реннерова доктор медичних наук Клара Коссарова

харчової
Харчова алергія означає неадекватну реакцію імунної системи на білки в їжі. Захворюваність невпинно зростає, оцінюється у 6-8% у дітей до 3 років. Будь-яка їжа може викликати алергію, але найпоширенішими харчовими алергенами у дітей є коров’яче молоко, яйця, соя, арахіс, рідше інші горіхи, риба та морепродукти. Харчова алергія у немовлят та дітей раннього віку часто є першим проявом алергічного процесу з подальшим розвитком інших алергічних захворювань, таких як атопічна екзема, алергічний риніт, бронхіальна астма. З огляду на це, передбачається, що завдяки зменшенню рівня захворюваності шляхом належних профілактичних заходів також можна досягти зменшення цих захворювань. Тому докладаються зусилля, щоб знайти шляхи впливу на розвиток харчової алергії та, отже, інших алергічних захворювань.

З 1980-х років до теперішнього часу переважає думка, що уникання харчових алергенів під час вагітності, годування груддю та введення їх у дитячий раціон знижує ризик розвитку харчової алергії. Ці рекомендації базувались на ряді досліджень, доступних на сьогоднішній день, але в підсумку не спричинили очікуваного зменшення частоти алергічних захворювань. Навпаки, гіперчутливість до їжі, консультації спеціалістів та госпіталізації через харчову анафілаксію (алергічні реакції, що загрожують життю) зросли за останні два десятиліття.

автори: MUDr. Зузана Абаффьова, доктор медичних наук Зузана Реннерова доктор медичних наук Клара Коссарова

Харчова алергія означає неадекватну реакцію імунної системи на білки в їжі. Захворюваність невпинно зростає, оцінюється у 6-8% у дітей до 3 років. Будь-яка їжа може викликати алергію, але найпоширенішими харчовими алергенами у дітей є коров’яче молоко, яйця, соя, арахіс, рідше інші горіхи, риба та морепродукти. Харчова алергія у немовлят та дітей раннього віку часто є першим проявом алергічного процесу з подальшим розвитком інших алергічних захворювань, таких як атопічна екзема, алергічний риніт, бронхіальна астма. З огляду на це, передбачається, що завдяки зменшенню рівня захворюваності шляхом належних профілактичних заходів також можна досягти зменшення цих захворювань. Тому докладаються зусилля, щоб знайти шляхи впливу на розвиток харчової алергії та, отже, інших алергічних захворювань.

З 1980-х років до теперішнього часу переважає думка, що уникання харчових алергенів під час вагітності, годування груддю та введення їх у дитячий раціон знижує ризик розвитку харчової алергії. Ці рекомендації базувались на ряді досліджень, доступних на сьогоднішній день, але в підсумку не спричинили очікуваного зменшення частоти алергічних захворювань. Навпаки, гіперчутливість до їжі, консультації спеціалістів та госпіталізації через харчову анафілаксію (алергічні реакції, що загрожують життю) зросли за останні два десятиліття.