Іспанська асоціація педіатрії має одним з головних завдань розповсюдження суворої та сучасної наукової інформації з різних областей педіатрії. Anales de Pediatría є Науковим висловлювальним органом Асоціації і є засобом, за допомогою якого співробітники спілкуються. У ньому публікуються оригінальні роботи з клінічних досліджень у педіатрії з Іспанії та країн Латинської Америки, а також оглядові статті, підготовлені найкращими професіоналами кожної спеціальності, щорічні повідомлення про конгрес та щоденники Асоціації, а також посібники для дій, підготовлені різними товариствами/спеціалізованими Секції, інтегровані в Іспанську асоціацію педіатрії. Журнал, орієнтир для іспаномовної педіатрії, індексується у найважливіших міжнародних базах даних: Index Medicus/Medline, EMBASE/Excerpta Medica та Index Médico Español.

Індексується у:

Index Medicus/Medline IBECS, IME, SCOPUS, Індекс наукового цитування розширений, Звіт про цитування журналів, Embase/Excerpta, Medica

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Бібліографія

естрезією

Вивчити, чи з’являються харчові зміни у розвитку пацієнтів, оперованих з приводу атрезії стравоходу, порівняти харчовий статус цих пацієнтів з контрольною групою та оцінити, чи існує взаємозв’язок між типом атрезії та харчовим статусом.

Матеріал і методи

25 пацієнтів було відібрано із загальної кількості 32 прооперованих з приводу атрезії стравоходу в період між 2000–2006 рр. У нашій лікарні. Було проведено ретроспективне описове дослідження на основі збору даних з медичної документації. Також проводиться аналітичне дослідження випадків та контролю, для якого випадковим чином відбирається контрольна популяція здорових дітей.

У проведених контролях середнє значення Z-показника ваги та зросту завжди є негативним, не перевищуючи -2 стандартних відхилень. Спостерігається, що спостерігається значне зниження Z-показника ваги між 3–9 місяцями та Z-показника ваги/зросту між 3–24 місяцями.

Між групою випадків та контролем були знайдені суттєві відмінності у поточній вазі та зрості Z-оцінки без виявлення відмінностей у складках шкіри.

Не виявлено суттєвих відмінностей в залежності від типу атрезії та наявності або відсутності асоційованих захворювань серця.

Існують значні відмінності у вазі та зрості Z-оцінки між випадками та контролем. Ми наголошуємо на необхідності звернути увагу на харчовий статус цих дітей, щоб у разі появи змін їх виявляли на ранніх стадіях та проводили дієтичні втручання, щоб уникнути погіршення стану пацієнта.

Метою дослідження було з'ясувати, чи страждали пацієнти, які перенесли операцію на атрезії стравоходу (ЕА), з проблемами харчування, порівняти харчовий статус цих пацієнтів з контрольною групою та визначити, чи існує зв'язок між типом атрезії і харчовий стан.

Матеріал і методи

Ми відібрали 25 пацієнтів із загальної кількості 32, які перенесли операцію з ЕА у нашій лікарні з 2000 по 2006 рр. Проведено ретроспективне дослідження на основі інформації, отриманої з історії хвороби. Також було проведено дослідження на випадок контролю шляхом відбору контрольної групи з рандомізованої сукупності.

Проведені аналізи показали, що Z-показник середньої ваги та зросту завжди був негативним, але не нижче −2 SD. Зафіксовано значне зниження Z-оцінки ваги між 3 та 9 місяцями та Z-оцінки ваги/розміру між 3 та 24 місяцями. Значні відмінності у вазі та розмірі Z-оцінки були виявлені між випадками та контролем, але не в товщині шкірної складки.

Незалежно від типу атрезії та наявності вроджених вад серця чи ні, суттєвих відмінностей не виявлено.

Існують значні відмінності у вазі та зрості Z-оцінки між випадками та контролем. Ми наголошуємо на необхідності знати про стан харчування, щоб запобігти змінам, які можуть призвести до подальшого погіршення стану пацієнта.

Атрезія стравоходу (АЕ) - це вроджений розлад, несумісний із життям, що характеризується відсутністю безперервності просвіту стравоходу, який може бути пов’язаний з трахеоезофагеальною норицею, а може і не бути.

Приблизна захворюваність становить 1 на кожні 3000 живонароджених новонароджених. Найбільш частим є той, який пов'язаний з дистальним трахео-стравохідним свищем.

Більше половини дітей, народжених з АЕ, асоціюють одну або кілька вад розвитку. Найбільш частими є серцеві, сечостатеві та ортопедичні 1, які можуть впливати на подальший розвиток цих пацієнтів.

В останні 40 років спостерігається стійке зростання загальної виживаності за рахунок ранньої діагностики та вдосконалення доопераційної та післяопераційної допомоги, діагностики та лікування супутніх вад розвитку. В даний час найважливішими прогностичними факторами є маса тіла при народженні та наявність супутньої вади розвитку серця, з виживаністю від 71 до 99% 2. Однак іноді проблеми з годуванням є досить значними, щоб вплинути на стан харчування та, отже, вплинути на довгостроковий прогноз цієї патології 3 .

З цієї причини важливо, щоб харчові дефіцити були виявлені на початку, щоб якомога швидше їх виправити 4 .

Завданнями цієї роботи було провести описове вивчення найважливіших аспектів АЕ у нашій лікарні, перевірити, чи не виникають харчові зміни у розвитку цих пацієнтів, порівняти харчовий статус дітей, уражених цією патологією, з аналогічну групу контролю та оцінюють, чи існує взаємозв'язок між типом атрезії та харчовим статусом, порівнюючи атрезію III типу (атрезія стравоходу з дистальною трахеоезофагеальною фістулою) та іншими типами ЕА.

Матеріал і методи

У нашій лікарні в період між 2000–2006 роками було діагностовано та прооперовано 32 дитини з приводу ЕА. В інших 7 випадках було відібрано 25 пацієнтів через відсутність даних (вони не відвідували подальших оглядів, змінили адресу та номер телефону тощо). На основі збору даних було проведено ретроспективне описове спостережне дослідження отримані в медичній картці цих 25 пацієнтів. Вага та збір були зібрані при народженні та через 3, 6, 9, 12 та 24 місяці.

Згодом, щоб оцінити стан поживності на даний момент, ми виміряли найважливіші антропометричні дані у наших пацієнтів: вагу, зріст, індекс маси тіла (ІМТ) та трицепси та підлопаткові шкірні складки.

Також було проведено аналітичне дослідження "випадок-контроль", в якому порівнювали харчовий статус дітей, які перенесли ЕК, із контрольною групою здорових дітей (випадковим чином відібраних у педіатричній клініці, що контролювала дитину, з подібним обсягом вибірки та подібним віковим та статевим розподілом).

Різні антропометричні вимірювання були зібрані відповідно до методології Sarría et al 5: вага, зріст, складка трицепса та підлопаткова складка.

Використовуючи програму ВООЗ ANTHRO, ми отримали Z-оцінку ваги за віком, Z-оцінку зросту для віку, Z-оцінку ваги для зросту та ІМТ (вага в кг/зріст в м два ).

Для управління даними використовувалася статистична програма SPSS 15.0. Було проведено описове дослідження даних AE, і для порівняння засобів ми використовували хі-квадрат, Т-критерій Стьюдента для незалежних та парних даних, Mann Whitney U та процедуру ANOVA.

Дослідження було схвалено Комітетом з етики клінічних досліджень.

З 25 пацієнтів, які перенесли ЕК, 65,4% були чоловіками та 34,6% жінками.

Загалом у 23 пацієнтів діагностували атрезію III типу (з дистальним трахеоезофагеальним свищем) (88,5%), тоді як у двох пацієнтів (7,7%) діагностували атрезію стравоходу I типу (без трахеоезофагеальної фістули). У одного пацієнта була атрезія стравоходу III типу, пов’язана з пілоричною мембраною.

Лише 11,5% пацієнтів (3) були поставлені перед пренатальним діагнозом, а у 7,7% був підозра на пренатальний діагноз. 28% пацієнток мали в анамнезі багатоводдя під час вагітності.

61,5% мали супутні вади розвитку. Відомо, що найчастішою вадою розвитку, на яку припадає найвища смертність, є серцева. У нашій групі 50% пацієнтів були пов'язані з вадами розвитку серця. 7,7% мали вади розвитку кісток та 3,8% аноректальні вади розвитку. На додаток до вади розвитку серця, у 15,4% були інші супутні вади розвитку, а у 15,4% діагностовано асоціацію VACTERL.

Наявність ускладнень у подальшій еволюції є частим явищем. У нашій вибірці 76,9% мали трахеомаляцію, 46,3% мали шлунково-стравохідний рефлюкс і 38,5% мали дисфагію до твердих речовин. У пізній еволюції 26% виявили звуження на рівні анастомозу, з яких 85,7% випадків вимагали ендоскопії та дилатації. У двох пацієнтів рецидив фістули. Ні в одного з наших пацієнтів не було задокументовано витоку або розриву анастомозу.

Що стосується розвитку ваги та зросту в різних контрольних групах, проведених через 3, 6, 9, 12 та 24 місяці, ми спостерігали, що середнє значення Z-показника ваги та зросту завжди є негативним, не опускаючись нижче –2 стандартного відхилення (SD).

Вивчаючи пацієнтів в даний час, ми спостерігаємо, що середній ваговий Z-бал становить -0,6 ± 0,63; середня Z-оцінка довжини становить -0,466 ± 0,63; середній Z-бал складки трицепса становить 0,227 ± 0,99, а середній Z-бал підлопаточної складки 0,592 ± 1,27.

Порівнюючи вагову Z-оцінку через 3 і 9 місяців, ми спостерігаємо, що спостерігається зменшення вагової Z-оцінки, ця різниця є значною. Однак статистично значущих відмінностей у Z-оцінці зростання між 3 та 9 місяцями немає. Також спостерігається зменшення Z-показника ваги/зросту між 3 і 24 місяцями, що свідчить про значні відмінності. Не було продемонстровано суттєвих відмінностей у ІМТ у різні еволюційні моменти або в середньому Z-балі ваги та зросту як функції статі.

Значущі відмінності були виявлені в Z-оцінці поточної ваги та зросту між групою випадків та контролем (рис. 1 та 2). Однак значущих відмінностей в Z-оцінці трицепсів та підлопаткових складок між випадками та контролями не виявлено.

Z-оцінка поточної висоти у футлярах та контролях.

Поточна вага Z-оцінки у випадках та контролях.

Аналізуючи, чи існує взаємозв'язок між типом атрезії та подальшими ускладненнями, не було виявлено значущої залежності. Також не виявлено суттєвих відмінностей у поточному Z-балі зросту та ваги залежно від типу атрезії, можливо, це пояснюється малим обсягом вибірки (лише у 2 пацієнтів у вибірці не діагностували атрезію III типу).

Порівнюючи, чи існує взаємозв'язок між наявністю пов'язаних захворювань серця чи ні, та Z-оцінкою ваги та зросту, ми виявили незначущі відмінності. Пацієнти з асоційованими захворюваннями серця мають середній Z-бал ваги -0,995 та середній Z-бал висоти -0,75, тоді як пацієнти без серцевих захворювань мають Z-бал -0,11 та -0,02 відповідно. Однак ця різниця не є статистично значущою (t-студент для незалежних даних p> 0,05).

ЕК - це вроджений розлад, несумісний із життям, який завжди вимагає хірургічного лікування. Наша лікарня, як центр вищого рівня зі спеціалізованою службою дитячої хірургії, є еталонною лікарнею з лікування цієї патології.

Ускладнення при подальшій еволюції цих пацієнтів та часті хірургічні процедури, яким вони іноді піддаються, ускладнюють годування, а отже, впливатимуть на харчовий статус цих пацієнтів. Наше дослідження, як і в бібліографії 9-13, підтверджує, що ускладнення в подальшій еволюції є частими (трахеомаляція [76,9%], шлунково-стравохідний рефлюкс [46,3%], дисфагія [38,5%]) та звуження на рівні анастомоз [26%], з яких 85,7% випадків вимагали розширення) і що 69,2% пацієнтів у нашій вибірці потребували подальших хірургічних втручань.

Згідно з дослідженням, проведеним Puntis та співавт., У пацієнтів, оперованих з приводу ЕА, спостерігається затримка росту приблизно в третині випадків, 3 є найбільш вразливими пацієнтами, у яких потрібна езофагостомія, а у пацієнтів, у яких може бути проведений первинний анастомоз, прогноз. Гастростомія проводилася лише одному пацієнту з нашої вибірки.

Інші дослідження, такі як дослідження, проведене Chetcuti та співавт., Підтверджують, що у 13% цих пацієнтів вага на зріст більше ніж на два SD нижче середнього, і стверджують, що на це, схоже, впливають подальші ускладнення 6 .

Однак у нашій роботі, на відміну від того, що описано у згаданих дослідженнях, аналізуючи еволюцію ваги та зросту в різних контрольних групах, проведених за 3, 6, 9, 12 та 24 місяці, ми спостерігали, що середнє значення Z-показники ваги та зросту завжди від’ємні, але не нижче –2 SD.

У нашій вибірці ми спостерігали, що спостерігається значне зниження Z-показника ваги між 3 і 9 місяцями та Z-показника ваги/зросту між 3 і 24 місяцями, можливо, спричинене різними ускладненнями, які виникають у подальшій еволюції.

Порівнюючи групу "випадків" з групою "контролю", ми виявили статистично значущі відмінності у Z-оцінці ваги та зросту на даний момент, тому ми вважаємо, що пацієнти, які перенесли ЕА, є пацієнтами ризику (рис. 1 та 2 ).

ІМТ та оцінка підшкірних складок є непрямим відображенням жирових відкладень організму, тому вони корисні для оцінки харчового статусу цих дітей. У нашій роботі не було виявлено статистично значущих відмінностей між групою «випадків» та групою «контролю». В решті антропометричних індексів також не спостерігалось суттєвих відмінностей, хоча була різниця середнього значення серед "випадків" та "контрольної" групи.

Незважаючи на те, що наявність або відсутність асоційованих захворювань серця є важливим прогностичним фактором 7, а зміни росту є частим наслідком вроджених вад серця, 8 у нашому дослідженні ми не виявили статистично значущих відмінностей у вазі Z-балу та поточному зрості серед групи пацієнтів з вадами серця та тих, хто її не виявляє, можливо тому, що всі наші пацієнти мали незначну серцеву патологію.

На відміну від того, що було описано іншими авторами, статистично значущих відмінностей у подальших ускладненнях залежно від типу атрезії не виявлено, можливо, це пояснюється невеликою кількістю пацієнтів, у яких у нашій вибірці діагностували атрезію III типу, для чого ми робимо висновок що було б зручно проводити нові дослідження з більшим обсягом вибірки.

Ми робимо висновок, що важливим є ретельний моніторинг пацієнтів з цією патологією. Діти постійно ростуть і розвиваються, тому правильне харчування для них є надзвичайно важливим; таким чином, харчові дефіцити повинні бути виявлені на початку, щоб якомога швидше їх виправити 4. Необхідно, щоб у всіх педіатричних лікарнях був персонал, навчений виявляти пацієнтів, що перебувають у групі ризику, і щоб дієтичні втручання запобігали погіршенню стану дитини.

Конфлікт інтересів

Автори заявляють, що у них немає конфлікту інтересів.