У зв'язку з перекладом Томаса Харді ми також поспілкувались з Ласло Гю. Горватом про снобізм, сільськогосподарські терміни та Анну Кареніну, яка ковтала шашлик.

його

1749: Як я бачу, «Геть від шуму світу» - це ваша перша робота для Лазі та перший роман, який ви переклали з Харді. Як ви знайшли цей проект?

Гір. Горват Ласло: Лазі перевидав один із моїх попередніх перекладів у 2011 році (Енн Бронте: Агнес Грей), звідси і знайомство. Після цього нічого не сталося, і я сам був здивований, коли минулого року до мене звернулись із пропозицією Харді. Насправді я був щасливий: Харді був моїм улюбленцем протягом п’ятдесяти років, його селянського світу, mutatis mutandis, моєї сільської молодості, саме тому мені сподобалася творчість Анни Фолкнера або навіть Вілли Катер. Я знав, що собаці буде важко, але я врізався.

1749: Якими шляхами було складно перекласти роман? Вище згаданий молодий досвід у сільській місцевості був для вас певною допомогою?

GYHL: Я часто «обертав» електронну версію Етнографічного лексикону, оскільки в романі є багато аграрних термінів, які країна навіть не може ніде поставити, частково тому, що їх у нас теж не було, але мені довелося знайти щось близьке до них. Звичайно, багато речей, які відразу прийшли на мою клавіатуру з мого селянського віку. І тоді стиль прози Гарді може бути цілком штучним, мені довелося дещо вирішити. Ще одним корисним уловом для перекладача є вилучення інших перекладів, в даному випадку його романів Харді. Тут можна багато чому навчитися, «вкрасти» у Ласло Б. Надя, Тібора Бартоса, Люрінка Шабо, Балаза Ласло. І звичайно, фільми також допомогли, демонструючи віковий реквізит, одяг, інструменти, будівлі.

1749: Оригінальна назва роману Харді - «Елегія на сільському кладовищі» Томаса Грея. Рядки його поеми надихнули його: «Далеко від шуму шаленого натовпу,/їхнє тверезе бажання мене не перевершило», угорський заголовок не включає цей переклад Золтана Єкелі, але термін «Далеко від шуму», який вживає Екранізації 1998 та 2015 років. Як ви гадаєте, скільки цього потьмареного заголовка на романі?

ГИХЛ: Як зазначає Тамаш Бєньєй у своїй нещодавній критиці І, переклад поезії Джекелі є ніжнішим за оригінал. Назва фільму сентиментальна, звичайно, ескапістської, але це також вписується в роман. Я скоріше вклонився б версії Джекелі з головою свого філолога, навіть згадав про це видавцю, хоча й знав відповідь заздалегідь: книгу потрібно продати, і якщо назва не відразу викликає Кері Малліган та Маттіаса Schoenaerts для пересічного покупця, ну це закінчується менше. Якщо говорити про зйомки, то мене більше захопила Палома Баеза в міні-серіалі 1998 року, який, на відміну від інших двох версій, знімався не в Дорсеті, країна Харді, а в Йоркширі, і мої юнацькі спогади про Джулі Крісті та Алані Бейтс з 1967 року. Тепер, перекладаючи роман, я переглядав усі троє принаймні п’ять разів.

1749: «Далеко від шуму світу» вважається не лише важливою частиною творчості Харді, але й одним із видатних творів вікторіанської літератури. Чому, на вашу думку, так довго йшло на переклад угорської мови?

ГІХЛ: Одне слово - відповідь: снобізм. Я не знаю, чому це було видано до 1945 р., Але закріплення книговидання в соціалістичному світі приблизно до 1950 р., Державна власність книговидавців, супроводжувалося добрим і поганим моментом: у дусі священного професіоналізму це стали звичними використовувати відомчі потенції, вони намітили і в першу чергу орієнтувались на справді канонічних письменників у світовій літературі, які є їх справді великими, широко прийнятими творами. І безсумнівно, що великі романи Харді про Вессекс - «Чиста жінка», «Гнів», «Вейдонський ярмарок», «Повернення додому» та «Мешканці лісу» передують решті. Тож вниз із капелюхом перед Лазі: прогалини нарешті були вироблені. Між іншим, другий і третій томи трилогії Сноупса майже комічно залишились поза творчістю Фолкнера: у вироку говорилося, що Ферма хороша, інші два (Місто, Особняк) були слабшими.

1749: У попередньому інтерв’ю Ви називали Харді "тимчасовим" автором. Як ти бачиш його швидкоплинність?

ГИХЛ: Я, мабуть, думав, що саме він порушив табу „ми не говоримо про секс”, можливо, вперше, але в будь-якому випадку найефективніше. Він вийшов за межі вікторіанського віку не лише за віком, але й духовно. Джон Фаулз також пояснює щось про нього у невеликій вставці есе коханого французького лейтенанта. Одна з його ніг була вже в модернізмі, поезія була і романтичною, і двадцятим століттям.

1749: А В інтерв’ю 2016 року «Літера» Ви згадали локалізацію світової літератури, серед іншого, як найважливіше завдання літературного перекладача. Як ви думаєте, які англійські автори дев’ятнадцятого століття є найпопулярнішими серед угорських читачів, і чому вони?

GYHL: Джейн Остін тривалий час виходила за межі дебатів завдяки зйомкам, які розпочались у 1990-х. Рідко буває така успішна і щаслива зустріч у кіно-літературі у будь-якому сенсі, і незабаром на думку спадає лише вибух годин, що дозволило нам перевидати майже весь творчий шлях Вірджинії Вульф. А може навіть сестри Бронте. Але я боюся, що інших великих, Скотта, Діккенса, Теккерея, Джорджа Еліота, Р. Л. Стівенсона ніде немає. Мертва література. І не лише для глядачів. Якщо з’явиться новий переклад «Батько і син Тургенєва» (2019) або цикл віршованих віршів «Сенілія» (2018), чи помітите ви «серйозну» критику? Давай. Звичайно, хто сьогодні насправді читає Йокая або Кемені Сигізмунда? Але я кажу про третю жінку: Елізабет Гаскелл. Неймовірно, що за останні роки змогли з’явитись три-чотири його твори. Що робить їх популярними? Це тому, що вони - жінки-письменниці, а жінки, як правило, купують більше книг? Хто може сказати? Я можу лише радіти їм.

1749: Як ви вважаєте, чи можна відродити «мертву літературу»? Як можна привернути увагу «серйозних» критиків до Діккенса, Теккерея, Еліота тощо. до (також)?

GYHL: Тож якби існували серйозні літературні газети, а існуючі щотижневі газети та журнали (навіть Інтернет) мали гроші, щоб належним чином платити експертам, естетам, університетським людям, вони могли б змусити їх регулярно писати ретельні огляди та критику. Не знаю, чи знову буде такий світ у житті. Хоча я бачу, що 1749 рік починався як щось хороше, але продовжував продовжувати!

1749: Які ще твори Вікторії (та авторів), на вашу думку, заслуговують на переклад з угорської мови?

GYHL: Я був би радий прочитати всю творчість Р. Л. Стівенсона угорською мовою, я радий, що мені вдалося опублікувати романи "Два міста", "Барнабі Радж і наш спільний друг" від Діккенса, які мали переклади до ста років, Едвін Друд не цікавився, це не спрацювало. Ентоні Троллоуп і Джордж Мередіт, мабуть, не відомі в Угорщині, майже нічого від Джорджа Еліота, крім Мідлмарша.

1749: від хаосу Басо в Японії до машинного апельсина з російським сленгом, ви переклали книги з дуже різним культурним походженням, від вікторіанської англійської до харді, і у вас за плечима надзвичайно барвиста перекладацька робота. Наскільки глибоко і як ви дивитесь на культурний фон у своїй роботі, як налаштовуєтесь на книгу?