Плануючи полегшення болю, анестезіолог повинен враховувати багато аспектів: чи є біль перед операцією, скільки болю може виникнути на основі операції, і скільки вона триватиме, скільки років дитині, наскільки вона співпрацює.
Зниження болю перед втручаннями:
Планові операції (наприклад, тонзиліт, грижа, косоокість та ін.) Нам не доводиться очікувати значного болю до того, що знеболюючі препарати, які вводяться в цей час, посилюють ефект знеболюючих препаратів, які даються під час та після операції.
Екстрені оперативні втручання (наприклад, переломи кісток, апендицит, абсцес навколо мигдалин) набагато частіше, ніж біль перед втручанням, яку ми намагаємося якомога швидше полегшити.
Фармакологічне знеболення може бути у формі оральних таблеток, сиропів, крапель або, рідше, супозиторіїв. Якщо необхідно забезпечити венозний шлях (колюча пункція) протягом передопераційного періоду (наприклад, через заміщення рідини, антибіотики, наявність сильних болів), знеболення може бути забезпечене внутрішньовенним введенням. Крім того, у деяких випадках (наприклад, травми кінцівок із сильним болем) можна знеболити за допомогою регіональних методик, так званих проколів нервових блоків, при яких відчуття болю полегшується за допомогою анестетика, доданого до нервів. Це можна вирішити за допомогою однієї ін’єкції, яка досягає ефекту протягом декількох годин, або після безперервного введення канюлі можна забезпечити лікування, яке триватиме кілька днів.
Зниження болю під час втручань:
Регіональні методи також можуть застосовуватися під час анестезії на додаток до медикаментозного знеболення. На додаток до згаданих вище нервових блокад також можлива приспінальна (спинальна та епідуральна) анестезія. У цьому випадку після анестезії анестетик вводиться у відповідну область перед початком операції або після закінчення операції. Якщо також встановлений катетер епідуральної або нервової блокади, це дозволяє постійно доставляти ліки. Ці методи можуть зробити значний внесок у зменшення болю не тільки під час, але і після операції.
Для деяких операцій цих методів може бути достатньо самостійно, тому без анестезії. У цих випадках анестетик вводять у неспаному стані. За умови належної психіатричної/медикаментозної підготовки жало, необхідне для введення анестетика, також не є травмою в дитячому віці. Вже тоді ми забезпечуємо дитину повним знеболенням, але нам також потрібно зменшити хвилювання та психологічне навантаження: ви можете слухати музику та розмовляти як завгодно, але якщо ви відчуваєте потребу, ви можете забезпечити і свій сон.
Ми використовуємо широкий спектр цих анестезуючих методів у нашій лікарні. Методи блокади нервів застосовуються переважно для операцій на верхніх і нижніх кінцівках.
Під час спінальної (спинномозкової) анестезії анестезію можна досягти в місцях під пупком протягом декількох годин за допомогою місцевого анестетика, що вводиться в спинномозкову рідину (ліквор), що оточує спинний мозок.
У разі епідуральної анестезії в хребетний канал вводять канюлю (пластикову трубку), через яку вводять знеболюючий засіб, який уповільнює/вимикає нерви, що передають відчуття болю, і може використовуватися протягом декількох днів . Ефективний знеболюючий метод як для операцій на нижніх кінцівках, черевної порожнини, так і на грудях.
Наркоз нижній частині хребетного каналу під час каудальної анестезії допомагає забезпечити додаткове знеболення при хірургічній операції на пуповині.
Післяопераційне знеболення призначене для забезпечення комфорту.
Окрім добробуту дітей, це сприяє ранній мобілізації після операції (руху, вставання з ліжка, якнайшвидше годування). Важливо, щоб біль не заважав їм кашляти і глибоко зітхати, оскільки це збільшує ризик розвитку пневмонії. Тож полегшення болю насправді забезпечує коротше перебування в лікарні та більш ранні повернення.
У нас є комбінація вищезазначених методів полегшення післяопераційного болю.
В хірургічних відділеннях або відділеннях інтенсивної терапії широкий спектр знеболюючих препаратів можна вводити внутрішньовенно (разовий препарат або інфузія), перорально (сироп, краплі, таблетки), у формі супозиторіїв, або через згаданий епідуральний або нервовий блок катетери безперервно або через рівні проміжки часу.
Після серйозних хворобливих операцій можна використовувати PCA (знеболювання, кероване пацієнтом), під час якого старші діти можуть контролювати кількість знеболюваного, необхідного за допомогою знеболюючого насоса.
Медсестри та медсестри в хірургічних відділеннях регулярно оцінюють ефективність знеболення.
Це також дуже важливо, тому що якщо заздалегідь заплановане полегшення болю стає недостатнім у будь-який час під час лікування, нам потрібно скоригувати його відповідно до індивідуальних потреб дітей.
Зниження болю слід продовжувати вдома, якщо це необхідно, але завжди будьте обережні, щоб не перевищити кількість, яку ви можете ввести за один раз, і почекайте потрібного часу між двома знеболюючими! В аптеках доступний широкий спектр ефективних знеболюючих засобів. Також зверніть увагу, що ліки можна придбати під різними назвами з однаковим діючим компонентом. За умови належного догляду та уваги використання знеболюючих засобів є безпечним та важливим доповненням до загоєння.