Короткий словник словацької мови

1. náb. молись за когось із Богом: святий Горазде, о-уж за нас

правопис

2. вираз говорити, благати: о. для когось для дитини, з справедливої ​​причини;
ми не програли.

orodovníčka -y -čok, orodovnica -e -níc ž.

orodovník -a mn. -ci м. вираз хто говорить: дядько був моїм о.;

орол орла мн. N та A -y m. великий хижий птах із вигнутим дзьобом і пильним оком, зоол. Квіла: о. скелястий, річковий;
о-м штамп з емблемою орла;

роса док. покрити росою: трава о-ла телят, дощ о-л земля

// роса: чашка з о-л;
листя;

  • Правила словацької орфографії

    orodovník ma mn. Mci m.; orodovníčka ‑y ‑čok, orodovnica ‑e ‑níc ž.

    орол орла мн. N a A ‑y m.; orlica ‑e ‑líc ž.; орел L ľľom; orlík ma mn. N a A ‑y m.

    роса ‑í ‑ia док.; роса

    Orovnica že ž.; Оровничан ма мн. Мія м.; Orovničanka ‑y ‑niek ž.; orovnický

    Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    молитися, -ує, -уйі недок. (за кого, за що навіть негайно.) благати, молитися, заступатися: Іван заступається за Олену, коли ми її струшуємо. (Шольт.) Він не пропустив виступу в банку зі словацької справи. (Шкульт.) Калінчяк молився своєму другові. (Мороз) Якщо ви прийшли помолитися, я попереджаю вас, що шкода. (Світіння)

    orodovník, -a, mn. ні. -Я чоловік. р. телефонний дзвінок. хто заступається, заступається за когось: добре о. (Фел., О. Кінг);

    orodovnica, -e, -níc i orodovníčka, -y, -čок, застар. і православна жінка, -не, -женський кінь. р.

    орогенез, -у жінки. р. геол. гірська наука;

    орогенетична добавка м.: o-e рухи динамічні зміни, створені горами

    орографія, -е жінки. р. геогр. описова наука про гірські форми земної поверхні, горографія;

    орол, орла, мн. ні. орли людина. р.

    1. вид великого хижого птаха, що характеризується зачепленим масивним дзьобом, довгими крилами та гострими очима та мешкає у високих скелястих місцях: сміливий, як о.;
    його очі блищать, як орли (Тим.);
    зоол. про. Скеля (Aquila chrysaëtus);
    про. Aquila pomarina;
    прен. база. шапки з орлиними спинками (Botto) з орлиним пером;

    прен. вираз (мн. -і) про сміливого, захопленого чоловіка: гордих орлів Татр (Геч.)

    ● Горобець не буде орлом (аксесуаром) про людину, яка не здатна до чогось.

    2. емблема із зображенням орла на марках, монетах, на гербі тощо: цивільний пояс з орлом зверху (Jes-á);
    герб з двоголовим о-о;