Оральна контрацепція не збільшує ризик раку яєчників, раку ендометрія, раку молочної залози та раку прямої кишки.
Поява таблеток для оральної контрацепції в 1960-х роках стало величезним досягненням для фармацевтичної промисловості і суттєво вплинуло і навіть змінило життя жінок та сімей. Наскільки можна зробити висновок про втрату ваги ліків, наразі існує приблизно 140 мільйонів жінок дітородного віку у віці 15-49 років використовують ті чи інші форми гормональної контрацепції. Ще наприкінці 1980-х років було показано, що гормональна контрацепція дещо підвищує ризик раку молочної залози за наявності інших факторів ризику (рання менархе, безпліддя, куріння, алкоголь, індекс маси тіла, фізична активність). Численні повідомлення підтверджують незначний або незначний підвищений ризик, також було проведено багато досліджень, які не виявили значущої зв'язку між гормональною контрацепцією та ризиком раку молочної залози.
У період з 1995 по 1996 рік 3,5 мільйона анкет було розіслано людям у віці від 50 до 71 року, які проживають у деяких штатах США (Каліфорнія, Флорида, Пенсільванія, Нью-Джерсі, Північна Кароліна та Луїзіана) та великих містах (Атланта, Джорджія та Детроїд), Штат Мічиган). (Спочатку відома як Американська асоціація пенсіонерів = AARP), в якій їх серед іншого запитували про їх харчові звички та спосіб життя, але також оцінювали зв'язок між використанням контрацептивів та ризиком пухлин. Отримано понад 500 000 відповідей, що робить це найбільшим у світі дослідженням, що вивчає взаємозв'язок між харчуванням та здоров'ям людей, що старіють.
Основною метою дослідження Національного інституту охорони здоров’я-AARP було знайти взаємозв'язок між захворюваністю на рак жінки та способом життя (в першу чергу курінням та ожирінням/ІМТ, споживанням алкоголю та фізичною активністю), що впливають на оральну контрацепцію (ОК) різної тривалості. Протягом тривалого періоду спостереження було зареєстровано 1241 рак яєчників, 2337 карцином ендометрія, 11114 раків молочної залози та 3507 раків прямої кишки. Отримані дані оброблялись у період з вересня 2016 року по квітень 2017 року, використовуючи модель Кокса для збалансування віку, часу першої менструації та багатьох інших факторів.
Пацієнтів розподілили на кілька груп відповідно до тривалості пероральної контрацепції: вони ніколи не приймали її або приймали менше 1 року (це було посилання), приймали 1-4 роки, приймали 5- 9 років, або вони брали це більше 10 років.