ЧИ ЧИЛІЙСЬКА ДІЄТА ДІЄТА СРЕДИЗЕМНОГО ТИПУ?

харчування

Середземноморські дієти визначали як здорові на основі низьких показників серцево-судинної смертності та високої тривалості життя в цих країнах. Чилі має позитивні дані про стан здоров’я, принаймні у двох аспектах: тривалість життя та серцево-судинна смертність.

СТАТИСТИКА ЗДОРОВ’Я: НАСЛІДКИ НАШОЇ ДІЄТИ

Індекс DALE (тривалість життя з урахуванням інвалідності), скоригована з урахуванням інвалідності тривалість життя, віднімає певну кількість років від тривалості життя відповідно до поширених захворювань у кожній країні.

Згідно з цим індексом, Франція, Іспанія, Італія та Греція, країни, які поділяють середземноморський режим харчування, мають порівняно високу тривалість життя, відповідно 73,1, 72,8, 72,7 та 72,5 року; тоді як Сполученим Штатам, дієта яких характеризує західну дієту, лише 70,0 років (DALE, 2001. ВООЗ).

Чилі має найвищий показник DALE в Латинській Америці (68,6 року), навіть вище, ніж Куба (68,4 року), яка за традиційною тривалістю життя завжди була на першому місці; тоді як у Аргентини, наших сусідів, лише 66,7 років (DALE, 2001. ВООЗ).

Якщо розглядати серцево-судинну смертність, то в Іспанії вона становить 136 смертей на 100 000 чоловік, тоді як у США вона становить 219 (з урахуванням вікових показників смертності, інформаційна база CVD).

Чилі також кращий за Кубу та Аргентину. Рівень смертності від цих захворювань у Чилі становить 150 смертей на 100 000 людей, тоді як на Кубі та Аргентині він становить 234 та 260 відповідно (з урахуванням вікових показників смертності, інформаційна база CVD).

ЩО ЇСТЬ ЧИЛІ?

У Чилі національне дослідження харчових продуктів проводилось лише двічі. Першим було опитування ICNND (Міжвідомчий комітет з питань харчування національної оборони) США, яке було проведено в 1960 р. У ньому було встановлено, що наш раціон був цілком здоровим, з низьким вмістом насичених жирних кислот і загальної кількості жирів, і що існував досить однорідний розподіл його якісних аспектів на різних соціально-економічних рівнях.

Пізніше, в 1974 році, було проведено дослідження ECEN (Безперервне обстеження стану поживності), яке було опубліковане лише частково. Отже, все, що відомо про споживання їжі в Чилі, походить від цих двох опитувань та кількох менших досліджень, проведених у певних групах.

Опитування сімейного бюджету, проведені в 1988 та 1997 рр. Національним інститутом статистики (INE), також використовувались для визначення витрат на їжу в будинках Великого Сантьяго, і таким чином визначали очевидне споживання різних продуктів харчування для загальної кількості домогосподарств та квінтилі доходу.

З іншого боку, ФАО щорічно проводить дослідження щодо наявності та очевидного споживання їжі (різниця між тим, що виробляється, і тим, що експортується, плюс тим, що імпортується за рік даної їжі чи продукту, поділена на населення). Дані, використані для порівняння, яке ми наводимо нижче, походять від інформації ФАО.

Таблиця 6: Наявність їжі, добові грами на людину, в Іспанії, Чилі, США та Аргентині в 1995 році.

Іспанія, як зразок середземноморської дієти, має мало насичених жирів, багата мононенасиченими жирами, збалансована в жирних кислотах Омега-6/Омега-3 і багата фруктами, овочами, бобовими та антиоксидантами, включаючи вино; США має західну дієтичну модель, нездорову та нездорову, багату насиченими жирами, незбалансовану омега-6/омега-3 жирними кислотами та з низьким вмістом антиоксидантів. Найбільші відмінності виявляються у споживанні яловичини, молочних продуктів та цукрів, оскільки споживання в США набагато вище, ніж в Іспанії (відповідно в 3 рази, майже вдвічі та більше, ніж удвічі). Аргентина через червоне м’ясо, молочні продукти та цукор страждає від недоліків США, і обидві, порівняно з Чилі та Іспанією, відповідно мають нижчу тривалість життя та вищий рівень серцево-судинної смертності. Крім того, на нашу користь свідчить той факт, що протягом багатьох років ми споживаємо жирні кислоти омега-3 опосередковано з продуктами морського походження або від тварин, що харчуються морськими продуктами.

Спостерігаючи за цими даними, цікаво відзначити, що чилійська дієта схожа на середземноморську. Кількість кожної їжі, яку ми споживаємо, знаходиться в межах варіацій середземноморської схеми харчування. Виняток становить велике споживання цукру, що пов'язано з проблемами ожиріння нашого населення. Ми споживаємо 80 літрів на рік на людину газованих напоїв (за винятком мінеральних вод) в середньому банку напою на день, що містить 40 грамів цукру, тобто вісім маленьких ложок. Світовий рекорд разом із ще кількома країнами, якими ми не можемо пишатися. Споживання оливкової олії в нашій країні невисоке, але воно зростає і з силою. Слід зазначити, що наша країна є виробником і споживачем авокадо, і що вони є прекрасним джерелом мононенасичених жирів та антиоксидантів, тому ми частково компенсуємо низьке споживання оливкової олії.

Деякі люди вважають, що середземноморська дієта дорога, проте найпоширенішими продуктами цієї дієти є продукти рослинного походження, такі як фрукти, овочі та бобові, продукти, які не є дорогими в нашій країні. Очевидно, що споживання бобових культур замість м’яса дешевше.

Чилі повинен:

Необхідним доповненням до середземноморської дієти є фізична активність та час відпочинку. Якщо ми поважаємо його, ми можемо отримати користь від здорових переваг, визначених для середземноморського способу життя та дієти.

Таким чином, ми могли б підійти до країни, яка не тільки веде здоровий спосіб життя, а й експортує багато продуктів, необхідних для цього. Здорова країна, яка експортує здоров’я.