слід

Коли не вистачає рідини, діти мають ризик проблем зі здоров’ям, зневоднення має кілька ступенів.

Під час літніх канікул не можна забувати про питний режим дітей, адже вони влітку схильні до зневоднення, ніж дорослі. Причиною є менша вага тіла, більша фізична активність та швидший перегрів тіла, йдеться у прес-релізі, наданому SITA Славкою Болдоцькою з Mediamedia.

Згідно з повідомленням, діти настільки занурені у свої ігри, діяльність на дитячих майданчиках, у сільській місцевості чи в таборах, що часто забувають про питний режим. "Ось чому ми повинні стежити не лише за достатньою кількістю рідини, але перш за все за регулярністю пиття, щоб організм не перегрівався і не виснажувався до руйнування".

П’ють безперервно

При дотриманні питного режиму дітей слід дотримуватися кількох пунктів під час лихоманки. Дітям слід пропонувати рідину регулярно протягом дня, а не відразу. Запобігає перегріванню організму, а також виснаженню або колапсу. Дитина отримує 80 відсотків рідини з води, решта - з дієти.

Діти віком до восьми років повинні випивати приблизно 100 мл рідини на кілограм маси тіла на день, тобто приблизно 1,7 літра. Діти до 13 років повинні приймати 2,4 л рідини на день, молоді люди до 18 років 2,6 л. Однак об’єм рідини залежить не тільки від віку, але й від інтенсивності занять, режиму харчування, стану здоров’я, температури тіла дитини та температури зовнішнього середовища.

Найкраще підійде чиста вода

Найкращий спосіб пити дітям чисту воду, в ній немає калорій. Слід уникати мінеральних вод із високим вмістом натрію, газованих напоїв, напоїв, що містять кофеїн та хінін, а також підсолоджених вод із штучними барвниками. "Дітям потрібно ретельно нагадувати про необхідність перерв на випивку", - йдеться в прес-релізі.

Коли не вистачає рідини, діти мають ризик проблем зі здоров’ям, зневоднення має кілька ступенів. Серед слабких симптомів - втома, головний біль та нудота. У разі сильної дегідратації слід проконсультуватися з лікарем. Симптоми включають сухість у роті, запалий язик, сіру шкіру та майже відсутність позивів до сечовипускання.