(а) доходи в хронологічному порядку, розбиті за необхідністю для визначення бази оподаткування (часткової бази оподаткування), включаючи отримані документи, які відповідають вимогам бухгалтерських документів
б) податкові витрати у часовій послідовності у розбитті, необхідній для визначення бази оподаткування (часткової бази оподаткування), включаючи видані документи, що відповідають вимогам бухгалтерських документів
в) матеріальні активи та нематеріальні активи, включені до господарських активів [(§ 2 буква м)]
(d) запаси та дебіторська заборгованість,
(д) зобов'язання.

податкові

Платник податку з доходом від підприємницької діяльності (§ 6 п. 1) або іншої самостійної діяльності (§ 6 п. 2) або з доходом від оренди (§ 6 п. 3) або від використання роботи та використання художніх робіт (§ 6, пункт 4)) може прийняти рішення про ведення податкового обліку, а саме без дотримання умов, встановлених законом.

Відповідно до § 10 абз. 1 лист а) до г) Закону про бухгалтерський облік, бухгалтерський документ, який є перевіряється бухгалтерським записом, повинен містити:
(а) формулювання та нумерація бухгалтерського документа,
(b) зміст бухгалтерської події та ідентифікація її учасників,
(c) грошова сума або зазначення ціни за одиницю виміру та вираження кількості; та
(d) дату випуску бухгалтерського документа.

Під час застосування доказуваних податкових витрат у межах податкової документації, платник податку не є суб'єктом господарювання згідно із Законом про бухгалтерський облік і не бере на себе зобов'язань, що випливають із Закону про бухгалтерський облік (наприклад, він не зобов'язаний готувати фінансову звітність, складати фінансову звітність). Якщо платник податків вирішує вести податковий облік, він веде його протягом всього податкового періоду. Для частини податкового періоду неможливо вести бухгалтерський облік, а для частини податкового періоду - вести податковий облік.

Дохід, зафіксований у податковій документації, включає всі грошові та негрошові доходи, отримані від підприємницької діяльності чи іншої самостійної діяльності, але база оподаткування цих видів доходів впливатиме лише на оподатковуваний дохід (дохід, який підлягає оподаткуванню та не звільняється від податку за цим законом або за міжнародною угодою).

У разі застосування фактичних витрат лише податкові витрати, що відповідають умовам податкової відрахування, визначеним у положеннях § 2 листа і) та § 19 абз. 1 Закону (видатки, регульовані положеннями § 21 Закону, не є податковими видатками і не відображаються у податковій документації).

Платник податків перераховує у податковій документації матеріальні та нематеріальні активи лише ті матеріальні активи та нематеріальні активи, які він використовує для ведення бізнесу, іншої самостійної діяльності або оренди, або активи, пов’язані з доходами від використання творів та використання художніх творів. Якщо платник податку вирішить включити ці активи в податкову звітність, він стає його діловою власністю і може вимагати всіх витрат, пов'язаних з використанням цих активів, таких як. амортизація активів, витрати на ремонт та обслуговування, страхування тощо.

Якщо платник податків, який веде податкову звітність, є платником ПДВ, то для цілей ПДВ він повинен вести детальний облік відповідно до положень Закону № 222/2004 зб. з податку на додану вартість із змінами та доповненнями.

Закон про податок на прибуток також дозволяє платнику податків з доходом від оренди (§ 6, п. 3) та доходами від використання твору та використання художніх творів (§ 6, п. 4) прийняти рішення про ведення податкового обліку .

Такі податкові записи згідно з § 6 абз. 11 платник податку зобов'язаний зберігати протягом періоду, протягом якого закінчується право на стягнення податку або додатково стягнення податку (відповідно до § 69 Податкового кодексу).

Платник податку, який у разі доходу від підприємницької діяльності, іншої самостійної діяльності, доходу від орендної плати або доходу від використання твору та використання художніх творів, застосовує доказові податкові витрати та веде податковий облік, повинен вказати цей факт на відповідний рядок поданої податкової декларації.

Питання № 2 - податкові записи без дотримання умов
Платник податків, який отримує прибуток від торгівлі, наймає працівників у 2020 році. Він вирішив застосувати фактичні доказові податкові витрати за цей податковий період. Платник податків може вести податковий облік у 2020 році, навіть якщо він наймає персонал цього року?
Відповідь
Платник податків може вести податковий облік у 2020 році, станом на 1 січня 2014 року Закон про податок на прибуток не передбачає жодних обмежувальних умов для застосування податкових записів.

Питання № 3 - податкові записи у платника податку з процентними витратами
Платник податку, який отримує дохід від іншої самозайнятості, вирішив застосувати витрати у відсотках від доходу (відповідає умовам, передбаченим пунктом 10 пункту 6 Закону), оскільки цей метод є вигідним для нього. Він також зобов'язаний вести певний облік зобов'язань та матеріальних активів ?
Відповідь
Платник податку, який вимагає витрат у відсотках від доходу, повинен лише вести облік дохід у хронологічному порядку з розбивкою для визначення бази оподаткування (часткова база оподаткування), включаючи отримані документи, що відповідають вимогам бухгалтерських документів тощо записи запасів та дебіторської заборгованості.

Питання № 4 - податкові записи у платника ПДВ
Платник податку, який отримує дохід від сільськогосподарського виробництва, є платником ПДВ. Для цілей оподаткування застосовується фактичні доказові податкові витрати. Оскільки він є платником ПДВ, він повинен вести касовий журнал та рахунок у простій системі бухгалтерського обліку?
Відповідь
Відповідно до Закону про податок на прибуток може навіть платник податку, який є платником ПДВ, веде податковий облік. З положення пункту 6 § 11 Закону про податок на прибуток випливає, що він зобов'язаний вести облік доходів у часовій послідовності, розбитій для визначення бази оподаткування (часткової бази оподаткування), включаючи отримані документи, що відповідають вимогам бухгалтерського обліку документи, податкові витрати в часі, отже, у розподілі, необхідному для визначення бази оподаткування (часткової бази оподаткування), включаючи видані документи, що відповідають вимогам бухгалтерських документів, матеріальні активи та нематеріальні активи, що входять до складу господарських активів, запасів та дебіторської та кредиторської заборгованості. На додаток до цього запису, він також зобов'язаний вести облік ПДВ, оскільки такий платник також зобов'язаний дотримуватися положень Закону № 222/2004 зб. з податку на додану вартість із змінами та доповненнями.

Питання № 5 - форма ведення податкового обліку
Платник податку з доходом від торгівлі застосовує фактичні податкові витрати. Оскільки йому це вигідно, він вирішив вести податковий облік. Існує встановлена ​​форма, встановлена ​​Законом про податок на прибуток?
Відповідь
Закон про податок на прибуток не передбачає форми ведення податкового обліку; форма ведення обліку залежить від рішення платника податків. Закон про податок на прибуток передбачає лише зміст податкових записів, а отже факти, які повинні бути зафіксовані.