Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

"Medicina Clínica", заснована в 1943 році, є єдиним щотижневим виданням з клінічним змістом, що виходить в Іспанії, і є найвищим показником якості та сили іспанської медицини. Фундаментальними характеристиками цієї публікації є наукова та методологічна строгість її статей, актуальність тем і, перш за все, практичний сенс, завжди прагнучи до того, щоб інформація мала найбільше значення в клінічній практиці.
Зміст клінічної медицини охоплює два напрямки: ретельно підібрані оригінальні наукові роботи відповідно до їх якості, оригінальності та зацікавленості, а також роботи, спрямовані на продовження освіти, доручені журналом відповідним авторам (Редакції, огляди, клінічні та клініко-патологічні конференції, діагностика і лікування). Ці статті оновлюють аспекти видатного клінічного чи концептуального інтересу до сучасної медицини. Клінічна медицина є носієм наукової інформації визнаної якості, про що свідчить її включення до найпрестижніших та вибіркових бібліографічних покажчиків у світі.

Індексується у:

Поточний зміст/Клінічна медицина, Звіти про цитування журналів, Розширений SCI, Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, IBECS, IME, MEDES, PASCAL, SCOPUS, ScienceDirect

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова

амбулаторних

Збільшення поширеності цукрового діабету 2 типу (СД2) пов’язане зі збільшенням ожиріння. Метою дослідження було визначити поширеність DM2 у пацієнтів із зайвою вагою або ожирінням, які відвідували центри первинної та спеціалізованої медичної допомоги в Іспанії.

Пацієнти та метод

Поперечне дослідження (з 2 одночасними фазами) та багатоцентрове, загальнодержавне, за умов рутинної клінічної практики. У першу фазу, призначену для розрахунку поширеності СД2, було включено 169 023 пацієнтів, а у другу - 7 754 пацієнтів, для яких слід визначити соціально-демографічний, клінічний та метаболічний профіль ДМ2 на основі індексу маси тіла (ІМТ).

Поширеність DM2 у пацієнтів із надмірною вагою або ожирінням становила 23,6%, у пацієнтів із зайвою вагою - 17,8%, а у пацієнтів із ожирінням - 34,8%. Залежно від статі, DM2 виявлено у 20,2% чоловіків та у 16,4% жінок. Загалом середнє значення (SD) факторів ризику, пов’язаних з DM2, становило 4,4 (0,8), виділяючи дисліпідемію (92,6%), гіпертонію (73,7%) та сидячий спосіб життя (62,5%). 37,8% виявили судинні ускладнення їх DM2. 43,1% вважали добре метаболічно контрольованим (глікований гемоглобін 7%).

DM2 асоціюється із зайвою вагою та ожирінням і зростає зі ступенем ІМТ. Дисліпідемія, гіпертонія та малорухливий спосіб життя при ДМ2 зростають із збільшенням ІМТ. Пацієнти з гіршим метаболічним контролем пов'язані з вищим ступенем ожиріння.

Збільшення поширеності цукрового діабету 2 типу (T2DM) пов’язане зі збільшенням ожиріння. Ми мали на меті визначити поширеність Іспанії Т2ДМ у пацієнтів із зайвою вагою або ожирінням, які відвідували сімейні або спеціалісти.

Пацієнти та метод

Поперечний переріз, багатоцентрова та одночасна 2-фазна конструкція, виконана в клінічних умовах. Фаза A була розроблена для визначення поширеності T2DM: було набрано 169 023 пацієнтів. Фаза В була розроблена для визначення соціально-демографічного, клінічного та метаболічного профілю СД2 відповідно до індексу маси тіла (ІМТ): було включено 7 754 пацієнтів.

Поширеність T2DM у пацієнтів із надмірною вагою або ожирінням становила 23,6%; 17,8% пацієнтів із зайвою вагою страждали на цукровий діабет, а T2DM був у 34,8% людей із ожирінням. Відповідно до статі, 20,2% чоловіків та 16,4% жінок мали Т2ДМ. Загалом середнє значення факторів ризику, пов’язаних з T2DM, становило 4,4 (SD 0,8); з них 92,6% пацієнтів мали дисліпідемію, 73,7% гіпертонію та 62,5% виконували низькі фізичні навантаження. 37,8% хворих на цукровий діабет мали ураження судин. Лише 43,1% пацієнтів продемонстрували належний метаболічний контроль T2DM (глікозильований гемоглобін 7%).

T2DM пов’язаний із зайвою вагою та ожирінням, і чим вище ІМТ, тим вище поширеність T2DM. Дисліпідемія, гіпертонія та низька фізична активність у хворих на цукровий діабет частіші, коли ІМТ зростає. Пацієнти з неадекватним метаболічним контролем мають більш високий ІМТ.