МАДРІД, 17 (EUROPA PRESS)

погіршує

Громадянські війни розділяють нації з соціальних, економічних та політичних питань, часто протистоячи сусідів один одному. Нове дослідження, опубліковане в "Science", свідчить про те, що програми примирення сприяють загоєнню ран у суспільстві, але ці досягнення за рахунок зменшення психологічного здоров'я та погіршення депресії, тривоги та травми.

"Наші дослідження показують, що розмови про звірства війни можуть бути психологічно травматичними для людей, які постраждали від війни. Викликання спогадів про війну, здається, знову відкриває старі воєнні рани", - говорить доктор Оеіндріла Дубе, доцент кафедри політики та науки. Автор дослідження: "Водночас розглянута нами програма примирення також показала поліпшення соціальних відносин у громадах, розділених війною".

Розглянута програма, розроблена та реалізована громадською організацією Сьєрра-Леоне Фамбул Ток, поставила жертв віч-на-віч із злочинцями на форумах громад. Жертви детально описали жорстокість війни; зловмисники визнавали злочини і просили прощення за свої дії, а за їх дії ніхто не отримував фінансової компенсації та покарання. Обговорення в дослідженні тривали з 2011 по 2012 рік, через десять років після закінчення громадянської війни.

Дослідники Якобус Кілліерз із Школи державної політики Маккорта при Університеті Джорджтауна, США; Ейндріла Дубе з Нью-Йоркського університету, США, та Білал Сіддікі, економіст Групи дослідників розвитку Світового банку, працювали з дослідженнями та політикою НУО «Інновації для боротьби з бідністю» (IPA) для проведення незалежної та випадкової оцінки програми.

Дослідження проводилось у 200 селах, 100 з яких були обрані випадковим чином, щоб запропонувати їм програму примирення. Дослідницька група стежила за 2383 людьми з обох сіл, фіксуючи їх ставлення до колишніх учасників бойових дій, їхнє психічне здоров’я та міцність їхніх соціальних зв’язків через 9 та 31 місяць після програми.

ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Результати, опубліковані цього четверга, показують, що примирення мало як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, сприяє відновленню суспільства: прощення колишніх авторів значно зросло в місцях програми, як вимірюється за допомогою індексу запитань, який оцінює емоційні та поведінкові реакції щодо цієї групи.

Довіра колишніх учасників бойових дій також зросла на 22,2 відсотка, тоді як довіра мігрантів (багато з яких сприймаються як колишні учасники бойових дій) зросла на 6,7 відсотка. Крім того, міцність соціальних медіа зросла на 11 відсотків, оскільки люди заводили більше дружніх стосунків і більше покладались один на одного за порадою та допомогою.

Люди, які мешкали в місцях, де брали участь громади, такі як асоціації батьків і вчителів та релігійні організації, і надавали більше ресурсів на суспільні блага, такі як працівники для будівництва шкіл та медичних клінік.

Більше того, ці здобутки відбулися ціною зниження психологічного здоров’я: програма погіршила депресію, тривогу та травму. Наприклад, поширеність клінічного посттравматичного стресового розладу або важкої травми була на 36 відсотків вищою в місцях програми, ніж у селах порівняння, де поширеність клінічного посттравматичного стресового розладу становила 8 відсотків.

Позитивні та негативні наслідки зберігалися протягом 31 місяця після завершення програми. "Наші результати жодним чином не підривають необхідності примирення, але пропонують владі знайти шляхи пом'якшення негативних наслідків зіткнення зі спогадами про війну на дизайн цих заводів", - припускає Кіллієрс.