Діагностика легких розумових вад є інструментом для виключення деяких учнів із загальноосвітньої школи

Частота психічних вад серед дітей у початкових школах майже втричі вища у Словаччині порівняно з закордоном

Психічна інвалідність (МП) є серйозним і незворотним розладом, який проявляється під час розвитку дитини і включає порушення здібностей, що належать до загального рівня інтелекту (когнітивного, мовного, рухового та соціального) 1, а також обмежень у адаптаційній поведінці 2. та функціонувати в нормальному соціальному середовищі. Повідомляється, що загальна захворюваність на психічні вади становить від 1 до 3% населення. 3 Згідно з мета-аналізом 35 досліджень з різних країн світу, опублікованих між 1980 і 2009 роками, середня частота психічних вад серед дітей та підлітків становить 1,83%. 4 Останні дані, засновані на аналізі 20 досліджень, опублікованих у 2010-2015 роках, показують, що частота психічних вад серед дітей та підлітків коливається від 0,22% до 1,55%. 5 Однак у Словаччині загальна кількість дітей з діагнозом психічних вад вже давно майже втричі більша. У 2018/2019 навчальному році 21 988 учнів з діагнозом МП відвідували початкові школи (включаючи спеціальні початкові школи), що становить до 4,64% усіх учнів початкових класів. Для порівняння, наприклад, у сусідній Чеській Республіці 2,11% учнів початкових класів діагностовано МР 6; у США частота психічних вад серед дітей віком 8-12 років становить 1,45%. 7

Найбільша частка дітей з діагнозом психічних вад знаходиться в Прешовському, Кошицькому та Бансько-Бистрицькому регіонах

Однак непропорційно велика кількість та частка дітей з діагнозом МП відсутні у початкових школах Словаччини. З наступного графіку (G_1.1.4.1.) Ясно, що більше 70% дітей з діагнозом МП зосереджені у трьох регіонах: Прешов (28%), Кошице (27%) та Бансько-Бистрицька область (15%).

Графік G1.1.4.1: Присутність учнів з діагнозом психічних вад у початкових школах за регіонами у навчальному 2018/2019 році

сенс
8

Висока концентрація дітей з діагнозом МП також відображається на їх частці в загальній чисельності учнів початкових класів у цих регіонах. Як видно з наступного графіку (G_1.1.4.2), у Кошицькому та Прешівському регіонах діти з діагностованим МП складають майже 8%, у Бансько-Бистриці - понад 6% усіх учнів початкових класів, тоді як у Братиславському регіоні Наприклад, МП діагностується лише у 1,3% учнів початкових класів. У деяких регіонах Словаччини частота діагностування психічних вад серед дітей майже в чотири рази вища, ніж за кордоном.

Графік G1.1.4.2: Частка учнів з діагнозом "розумова відсталість" від загальної кількості учнів початкових класів в окремих регіонах у 2018/2019 навчальному році

9

У семи районах Бансько-Бистрицької, Прешовської та Кошицької областей частка учнів з діагнозом МП навіть перевищує 10% від усіх дітей початкових шкіл, тоді як у районі Медзілаборце майже кожен четвертий школяр початкової школи має такий діагноз .

Таблиця T1.1.4.1: Райони з часткою учнів з вадами розумового розвитку понад 10% від загальної кількості учнів початкових класів у навчальному 2018/2019 році

10

Значна частина дітей, у яких діагностовано легкі психічні вади, походять з виключених ромських районів

Висока частка дітей з діагнозом МП у трьох регіонах, швидше за все, пов’язана з тим, що там живе більшість ромського населення Словаччини (майже 80%). Словацькі та іноземні неурядові організації 12, міжнародні організації 13, а також Державна школа освіти звертають увагу на те, що у частини ромських дітей діагностуються легкі психічні вади, навіть якщо у них їх немає, і невиправдано спрямовані на спеціальний потік освіти: Інспекція 14, Громадський захисник прав 15 або Методично-педагогічний центр 16. Згідно з даними, опублікованими Департаментом "Співвідношення ціни та якості", майже у кожної п'ятої дитини (19,3%) із оточення маргіналізованих ромських громад діагностували легку психічну інвалідність (ЛМП). 17 У той же час діти з цих громад складають 71,2% учнів у спеціальних класах для дітей з легкими розумовими вадами та 41,7% учнів у спеціальних школах, хоча їх загальна представництво серед населення учнів у початкових школах становить лише 12,3% . 18 Непропорційно висока частка ромських дітей серед дітей з діагнозом ЛМП та їх подальша сегрегація в системі спеціальної освіти були однією з причин, чому у 2015 році Європейська Комісія порушила справу проти Словаччини за порушення Директиви про расову рівність.

Також через тиск згаданих установ та організацій спостерігаються часткові зміни в практиці, що відобразилось у незначному зменшенні дітей з діагнозом МП у початкових школах. Хоча за останні 10 років частка дітей з МП стабільно перевищує 5% від загальної кількості дітей у початкових школах, за останні 3 роки вона впала з 5,35% у 2015/2016 навчальному році до 4,64% у навчальний рік 2018/2019 (зменшення загалом майже на 2400 дітей) 19 .

Графік G1.1.4.3: Розвиток частки учнів початкових класів із діагностованими психічними вадами у 2009 - 2019 роках

20

Більшість дітей з діагнозом психічних вад отримують освіту окремо від своїх однолітків

В даний час більшість дітей (85%) з діагностованими психічними вадами отримують освіту окремо від своїх однолітків. 57% з них відвідують спеціальні школи, 28% спеціальні класи в звичайних початкових школах і лише 15% отримують освіту у формі індивідуальної інтеграції в звичайні класи. Як видно з наступного графіку (G_1.1.4.4), саме діти з діагностованими психічними вадами найчастіше навчаються окремо серед дітей-інвалідів.

Графік G1.1.4.4: Форми навчання учнів з обмеженими можливостями в початкових школах у навчальному 2018/2019 році

23

Діти з діагнозом психічних вад становлять більшість учнів у спеціальних класах (88,3%) та спеціальних школах (75,4%). Проблема окремих форм навчання полягає головним чином у обмежених можливостях контакту з природною групою дітей-однолітків, що, у свою чергу, обмежує можливості дітей з діагностованим МП для майбутнього самостійного функціонування в суспільстві. Через високу частку ромських дітей серед дітей з обмеженими можливостями, а отже, і серед учнів у спеціальних класах та школах, ці форми навчання в основному є етнічно однорідними, що можна вважати дискримінаційним. У той же час слід підкреслити, що занепокоєння щодо негативного впливу спільного навчання на дітей з дітьми з обмеженими можливостями та без них виявилось необґрунтованим у ряді досліджень. 25

Надання переваги окремим формам навчання для дітей з діагнозом ЛМП також було підтверджено в анкетному опитуванні, проведеному в рамках проекту "Це робить розумом" на вибірці дитячих садків, початкових та середніх шкіл. Як видно з наступного графіку (G_1.1.4.5), більше половини респондентів (52,7%) серед директорів, педагогічного та професійного персоналу вважають, що у випадку з дітьми з ЛМП роздільне навчання з дітьми з однаковим інвалідність є більш відповідною формою. (у спеціальному класі чи спеціальній школі). Однак третина (32,9%) респондентів воліють включати дітей із слабким МП до звичайного класу. Однак, коли ми розглядаємо відповіді щодо того, які школярі з ЛМП повинні відвідувати, на думку респондентів, ми виявляємо, що майже до 70% з них вважають звичайну початкову школу (та звичайний або спеціальний клас) в ній як більш доцільно: діти з ЛМП також можуть навчатись у звичайній школі. За достатньої підтримки звичайні школи могли б виховувати більшу частку дітей з легкими психічними вадами, ніж нинішні 42,7%.

Графік G1.1.4.5: Думки щодо відповідної форми навчання дітей та учнів з легкими розумовими вадами з боку респондентів із звичайних дитячих садків, початкових та середніх шкіл

Школярі з діагнозом легкої вади розумового розвитку не можуть отримати повноцінну середню освіту

У сучасних умовах системи освіти студенти з діагностованими психічними вадами не можуть продовжувати навчання в звичайних загальноосвітніх школах. У початковій школі вони отримують лише початкову освіту (на рівні ISCED 1, тобто перший ступінь початкової школи), тоді як умовою для вступу до середньої школи є закінчення нижчої середньої освіти (рівень ISCED 2, тобто друга ступінь початкової школи школу). 27 Таким чином, після закінчення початкової школи ці учні можуть навчатися у практичній школі чи професійно-технічному училищі, де вони готуються „до нескладних трудових дій”. 28 Найвищою освітою, яку вони можуть досягти, є нижча середня професійна освіта. Можливість продовжити освіту недоступна для цих студентів.

Уряд відповів на цю проблему, доручивши Міністерству освіти представити аналіз можливостей прийому учнів із спеціальних початкових шкіл на навчання до середніх професійних шкіл. 29 Однак це стосується лише дворічних курсів, на яких можна отримати лише нижчу середню професійну освіту, тобто по суті таку саму, як у професійно-технічних школах для дітей з ЛМП. На даний час експериментальна перевірка прийому учнів з легким ступенем розумової інвалідності до таких викладацьких відділень відбувається у Середньому професійному технікумі в Кошицях. 30 Таким чином, учні більше не матимуть можливості отримати повну базову освіту (на рівні ISCED2), що є основною передумовою для вступу до середньої освіти. Це є суттєвим обмежуючим фактором на ринку праці, оскільки люди без закінченої початкової школи належать до числа людей з найвищим рівнем безробіття - серед населення людей з неповною нижчою середньою освітою майже кожна друга особа є безробітною (45%). 31