Окрім дорослих, майном можуть володіти і неповнолітні, тобто. особи віком до 18 років. Вони можуть придбати його, наприклад дарування, у спадковому провадженні тощо. Візьмемо приклад, коли бабусі та дідусі подарували сімейний будинок своїй дочці та двом її неповнолітнім дітям. Мати вирішила продати будинок, оскільки її житло врегульовано, а догляд за подарованим сімейним будинком є ​​для неї додатковим тягарем. Отже, як діяти далі?

нерухомості

Неповнолітня дитина має певні права (у нашому випадку вона може володіти сімейним будинком), але вона ще не кваліфікована для правових актів, тобто. не може розпоряджатися нерухомістю (не може продавати, дарувати, здавати в оренду, створювати сімейний будинок…).

Що ми можемо зробити? Всього є 3 варіанти:

1. зачекайте, поки дитина стане повнолітною (особливо, якщо у неї/її повноліття залишилось лише кілька місяців),

2. може діяти від імені неповнолітньої законний представник, який у більшості випадків є батьком (тобто законним опікуном),

3. або від імені неповнолітньої може діяти представник, призначений судом - це визначається на випадок, якщо може бути конфлікт інтересів законного представника (нашої матері) та неповнолітньої дитини або конфлікт інтересів представляється (дітей), якщо їх представляє той самий представник (наприклад, як у нашому випадку якщо мати представляла двох їх неповнолітніх дітей). У таких випадках зазвичай потрібно звернутися до суду з проханням про призначення опікун конфлікту, який уповноважений представляти неповнолітнього та захищає його чи її інтереси. Опікун конфлікту завжди призначається лише за точно визначеним вчинком, напр. на продаж нашого будинку. Якщо у нашому випадку мати підписала договір купівлі-продажу будинку для неповнолітніх як законний представник, такий договір може бути недійсним.

Звичайно, недостатньо, щоб договір купівлі-продажу купівлі-продажу будинку підписував конфліктний опікун, призначений судом для цього нормативно-правового акту, але згодом необхідно звернутися до суду за затвердження правового акту для неповнолітньої. Основна мета цієї акції - захист інтересів неповнолітніх. Потім компетентний суд вирішить, чи відповідає продаж їхнім інтересам. Пропозиція про затвердження повинна містити договір купівлі-продажу, свідоцтва про народження дітей та свідоцтво про право власності на продану нерухомість. Зазвичай необхідно, щоб продане майно було оцінено експертним висновком, щоб було чітко видно, що майно продається за розумною ціною. Звичайно, суд враховує також інші інтереси неповнолітніх, напр. чи вирішили вони житло тощо. Гроші, отримані від продажу, належать неповнолітньому. Суд повинен прийняти рішення про затвердження юридичного акту як неповнолітнього без зайвої затримки.

Лише після затвердження правового акта судом можна подати пропозицію про внесення права власності в кадастр нерухомості, оскільки чинне рішення суду про затвердження нормативно-правового акту для неповнолітньої дитини є обов’язковим додаток до депозитної пропозиції. Якби застава була внесена до рішення суду, кадастр зупиняв би прохання і вимагав затвердження судом цього акта.

У будь-якому випадку, продаж нерухомості, що належить неповнолітньому, є досить складною справою, має багато специфіки і вимагає, серед іншого, великого терпіння, оскільки весь процес займає кілька місяців.

Я з радістю допоможу вам у всьому процесі купівлі або продажу вашого майна, тому не соромтеся зв’язуватися зі мною в будь-який час.