Доктор медичних наук, професор, ВМА. Сєченова, Москва
Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) продовжує зростати, що послужило основою для того, щоб експерти ВООЗ оголосили його неінфекційною епідемією. Результати епідеміологічних досліджень, проведених під керівництвом академіка І. І. Дедова, свідчать про те, що на сьогодні в Російській Федерації перебуває понад 8 мільйонів пацієнтів, і ця кількість постійно зростає [1].
Цукровий діабет - різнорідне захворювання. Найбільш поширеною формою є цукровий діабет 2 типу (приблизно 95% пацієнтів), який зустрічається переважно у людей похилого та похилого віку. Однак досі немає прийнятної класифікації для цього типу діабету. Він класифікується за віком на початку захворювання, наявністю ожиріння, особливо вісцеральної форми, потребою в інсулінотерапії.
Генетичний маркер ДМ 2 типу не визначений, але очевидно, що резистентність до інсуліну та дефект секреції β-клітин є основою патогенезу захворювання. Інсулінорезистентність та дефект секреції β-клітин можуть бути генетично обумовлені. 90% пацієнтів страждають від надмірної ваги або ожиріння, що погіршує перебіг діабету та ускладнює отримання компенсації захворювання. Втрата ваги лише 5-10 кг у таких пацієнтів призводить до поліпшення рівня глюкози в крові, а в деяких випадках і до їх повної нормалізації. Низькокалорійна їжа та фізична активність є основою, на якій базується цукровий діабет 2 типу, але багато пацієнтів нехтують цими заходами, самі піддаються тривалій декомпенсації і, отже, розвитку пізніх ускладнень. Досить сказати, що інфаркт міокарда трапляється 3 рази у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, від 2 до 3 разів інсульту, а ризик ампутації кінцівок у 40 разів частіше, ніж у людей без діабету. Діабетична сліпота набула медичного та соціального значення. Всі ці ускладнення можна запобігти або відкласти, тримаючи рівень глюкози в крові під контролем та коригуючи.
Низькокалорійна їжа - це їжа з низьким вмістом жиру та легкозасвоювані вуглеводи. Продукти з високим вмістом клітковини - це різні види капусти, морква, редис, зелена квасоля, буряк, перець, баклажани та гострі фрукти. Слід їсти нежирне м’ясо, рибу, приготовлену, смажену і тушковану, слід уникати. Багато пацієнтів значно збільшують частку рослинного масла в добовій дозі, що неможливо, оскільки воно калорійне, як і тваринний жир. Зазвичай після прийому всередину підшлункова залоза виділяє інсулін, рівень якого зростає в 10 разів через 10-30 хвилин після їжі.
На основі біохімічних та гематологічних тестів було встановлено хорошу переносимість глюкози. Препарат не робить негативного впливу на рівень печінкових ферментів, білірубіну, електролітів, креатиніну, сечовини, сечової кислоти; добре переноситься пацієнтами похилого віку, особливо хворими на хронічні запори. Захворювання печінки та нирок не впливають на переносимість цього препарату.
Незважаючи на всі переваги глюкобаю і особливо на його безпеку, лікарі все ще широко не використовують цей препарат для лікування діабету. Це пов’язано з тим, що глюкобай пояснюється наявністю побічного ефекту на шлунково-кишковий тракт. Побічні ефекти насправді спричинені надмірним споживанням пацієнтами вуглеводів та гальмуванням їх розкладання та всмоктування ферментацією полісахаридів. Неабсорбовані вуглеводи, що перемістилися в дистальний відділ кишечника, піддаються бактеріальному розщепленню до вуглекислого газу, метану та коротких ланцюгів жирних кислот, що призводить до збільшення газоутворення, а іноді і до діареї. Ці симптоми від природи неприємні, але клінічно безпечні. Вони лише припускають, що пацієнти нехтують режимами харчування. Як показує наш досвід, використання глюкобею має дисциплінарний вплив на пацієнтів. Побічні ефекти зазвичай виникають при застосуванні максимальної добової дози (100 мг 3 рази на день). Використання меншої дози дозволить вам уникнути описаних симптомів шлунково-кишкового тракту, хоча це зменшить гіпоглікемічний ефект препарату.
Сьогодні діабет є в певному сенсі невиліковною хворобою [2], і цілком природно, що значення профілактики захворювань у такій ситуації зростає. Декларація св. Вінсента (1989) заявив, що діабет стає все більш серйозною проблемою охорони здоров'я в європейських країнах. Це вражає людей різного віку і призводить до тривалої втрати здоров'я та передчасної смерті пацієнтів. Заява закликає до розробки та впровадження комплексних програм діагностики, профілактики, лікування діабету та його ускладнень; водночас усі витрати відшкодовуються завдяки значній економії людських та матеріальних ресурсів. На жаль, треба визнати, що профілактиці діабету 2 типу приділяється дуже мало уваги. Недавні дослідження з профілактики діабету показали, що помірної втрати ваги у пацієнтів із порушеннями толерантності до глюкози (ІГТ) достатньо, щоб значно зменшити відсоток переходу їх на діабет [3]. Щороку у 1,5-7,3% людей з ІГТ розвивається діабет 2 типу [4], а глюкоза в крові натще, 5,6 ммоль/л, збільшує ризик передачі ІГТ до діабету 2 типу в 3,3 рази [5].
Отже, в популяції NTG очікувана частота конверсії теоретично повинна становити близько 10% на рік.
Розробляючи заходи щодо профілактики діабету 2 типу, слід мати на увазі, що ожиріння та резистентність до інсуліну є найважливішими причинами порушення толерантності до глюкози та секреції секреції β-клітин. Гіперінсулінемія, що розвивається одночасно, є не що інше, як компенсаторна реакція організму на резистентність до інсуліну і водночас важливий фактор розвитку артеріальної гіпертензії та атеросклерозу. Концепція профілактики цукрового діабету 2 типу повинна базуватися на патофізіології ІГТ, а також слід уникати продуктів та препаратів, що стимулюють секрецію інсуліну. Унікальний прандіальний регулятор, який не стимулює секрецію інсуліну, але перешкоджає засвоєнню глюкози, у цьому випадку є глюколевим, особливо для профілактичних цілей, рекомендована доза 50 мг 3 рази на день безпосередньо перед першим ковтком їжі або не робить значного побічні ефекти.
У Канаді, Ізраїлі та 7 країнах Західної Європи проведено багатоцентрове, плацебо-контрольоване дослідження ефективності інгібітора α-глюкозидази (глюкобай) у профілактиці діабету 2 типу у популяції людей із ІГТ [5]. Було відстежено 1418 пацієнтів з NTG (через 2 години після введення 75 г плазми глюкози в плазмі ≥ ≥ 7,8 ммоль/л та ≤ 11,1 ммоль/л; крім того, у всіх пацієнтів глюкоза натще ≥ 5,6 ммоль)./л, але