Риб’ячий слиз - це складна суміш полісахаридів і білків, що називається муцином, яка діє як фізичний та хімічний бар’єр між рибою та навколишнім середовищем. Крім того, слизу надаються антибактеріальні, протипаразитарні та протигрибкові властивості, що стає все більшою причиною дослідження.
Окрім муцину, слиз складається з інших секреторних компонентів, таких як неспецифічні пептини, аглютиніни, С-реактивний білок (СРБ) та лізоцим, які діють як основний хімічний бар'єр.
Вивчення слизу дозволяє отримати інформацію про фізіологічний стан риби та дає можливість застосовувати неінвазовані методи дослідження, що представляє багато переваг для добробуту риби.
Дослідження в цій галузі досліджень за останні роки значно просунулись, що дозволило розробити протоколи для дослідження епідермальної слизу з певною надійністю у таких видів, як крокар, морський окунь, морський лящ і підошва.