Сибутрамін: новий препарат для лікування ожиріння

Що таке сибутрамін і які докази підтверджують його використання?
Сибутрамін є інгібітором зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну, а також дофаміну, хоча з меншою ефективністю. Він був синтезований у 1980 році для розробки як антидепресант, але було помічено, що пацієнти, які його застосовували, втрачали вагу і не мали очікуваних переваг антидепресантів, тому його застосування змінило напрямок. Нещодавно FDA схвалила його як альтернативу для лікування ожиріння. Механізми дії ще не ясні, але вважається, що ці нейромедіатори беруть участь у контролі надходження їжі на рівні мозку, сприяють насиченню та контролю температури, посилюючи катаболічні реакції в жировій та м’язовій тканині, що призводить до втрати ваги.

сибутрамін

У рандомізованих контрольованих клінічних випробуваннях сибутраміну проти плацебо, оцінювали ефекти різних доз препарату (1, 5, 10, 15, 20 і 30 мг), що супроводжувались гіпокалорійною дієтою та фізичною активністю.3-5 Оцінюваними параметрами були втрата ваги, виражена у кг та у відсотках відносно вихідного рівня та частки пацієнтів, які змогли зберегти 25%, 50% та 100% ваги, втраченої наприкінці періоду втручання.
Більшість досліджень, представлених на сьогоднішній день, проходили спостереження менше 6 місяців, і лише у двох із них пацієнти спостерігались протягом 12 місяців. Загалом, були включені пацієнти обох статей у віці від 18 до 65 років з індексом маси тіла (ІМТ або ІМТ англійською мовою) від 27 до 40, без інших супутніх захворювань, з великою готовністю виконувати дуже обмежувальна гіпокалорійна дієта поряд з фізичними навантаженнями. У жодному дослідженні не було різниці у втраті ваги, досягнутій при застосуванні 1 або 5 мг сибутраміну або плацебо. Групи, які отримували від 10 до 30 мг, втратили вагу значно порівняно з контролем, з більшими побічними ефектами для тих, хто отримував 20 мг і більше. Спостерігалася тенденція до більшого ефекту при застосуванні вищих доз без статистичної значущості.

У дослідженнях, які тривали від 8 до 12 тижнів, групи, які отримували 10-20 мг сибутраміну, втрачали від 5 до 7,5 кг ваги (5 до 9,5% від початкової ваги), тоді як плацебо 1,5 - 3,5 кг (від 1,3 до 4,3) %) (р 1% від їх базової ваги, вони мали пізніше задовільну відповідь, але це ще не можна сприймати як прогностичний показник, оскільки це не спостерігалося у всіх дослідженнях.

Роль супутніх захворювань.
Ожиріння часто асоціюється з артеріальною гіпертензією (НТН), діабетом та дисліпідемією, і потенціюється разом з ними як фактор ризику судинних захворювань. Деякі дослідження, що оцінювали переваги неінсулінозалежних та дисліпідемічних діабетиків, показали, що сибутрамін значно зменшує вагу, не завдаючи шкоди цим станам. Він також знизив рівень глюкози в крові, глікований гемоглобін, загальний холестерин, рівень ЛПНЩ, тригліцеридів та сечової кислоти, а також рівень ЛПВЩ, але без суттєвих відмінностей від плацебо. Втрата ваги у діабетиків була меншою, ніж у пацієнтів із ожирінням без діабету. 1,2,7,8 Мета-аналіз аналізує результати чотирьох досліджень, що порівнювали сибутрамін та плацебо протягом 6 місяців, щодо розподілу жиру загального жиру в організмі (тіло і вісцеральний жир, оцінений за допомогою КТ). Повідомлялося, що 15 мг сибутраміну щодня значно зменшували підшкірну клітковину живота (17%) та вісцеральний жир (22%) (р = 0,04), основні показники серцево-судинного ризику ожиріння.9

Що стосується гіпертонії, дані є менш чіткими, оскільки результати різних досліджень, загалом 1,2,10 із спостереженням менше 8 тижнів, суперечливі. Хоча одні повідомляють про зниження діастолічного АТ, що супроводжує втрату ваги, інші не спостерігають змін. У дослідженнях з більшим спостереженням результати виявляють значне збільшення АТ. У всіх дослідженнях згадується наявність тахікардії. До цього часу немає досліджень, які б оцінювали ефекти препарату щодо захворюваності та смертності, як пов'язані з ожирінням, так і вторинні для гіпертонії, діабету, дисліпідемії. Також немає досліджень, які б показували, що взаємозв'язок між сибутраміном та ліпідограмою або корекцією глюкози в крові не залежить від дієти та фізичних вправ. Потрібно чекати нових результатів, щоб прояснити ці питання.

Порівняння з іншими препаратами для лікування ожиріння.
У рандомізованому клінічному дослідженні11, в якому порівнювали сибутрамін та дексфенфлурамін, спостерігали зменшення ваги на 2,9; 4,1 та 5,2 кг для плацебо, дексфенфлураміну 15 мг та групи сибутраміну 10 мг відповідно протягом двох тижнів спостереження. (р 1% від початкової ваги через чотири тижні. Якщо цього не сталося, збільште до 15 мг або припиніть лікування. Дози, що перевищують 15 мг на день, не рекомендуються. До і під час лікування слід контролювати АТ та частоту серцевих скорочень. Якщо вони збільшуються і це вважається ризиковим для пацієнта, лікування слід припинити.

Прийом під час їжі не змінює його біодоступності. Він метаболізується в печінці на рівні цитохрому Р450, утворюючи активні форми М1 і М2. Час досягнення максимальної концентрації активних форм становить від 2,5 до 3,6 годин, і його не змінюють при багаторазовому дозуванні. Приблизний період напіввиведення становить 16 годин, і він не змінюється при нирковій недостатності, а при важкій печінковій недостатності.

Завершення
Сибутрамін - це препарат, рекомендований для лікування ожиріння, пов’язаного з низькокалорійною дієтою та фізичною активністю, у пацієнтів з коронарними факторами або без них. Однорічні дослідження показали, що це було ефективніше, ніж плацебо, для схуднення та постійного збереження втрати ваги під час використання препарату. Після припинення прийому ліків пацієнти відновлюють вагу.

Тепер ми повинні запитати себе про можливість застосування цього препарату в нашому офісі. Вибрані пацієнти страждають ожирінням обох статей із нормальним АТ або контрольованим ХТ, які мотивовані дотримуватися гіпокалорійної дієти та тривалих фізичних навантажень. Хоча пацієнтів, які відповідають цим умовам, не так багато, тим, хто їм відповідає, буде корисно. Перевагою перед орлістатом є вартість: річна кількість препарату для пацієнта, який приймає 10 мг/добу сибутраміну, становить 544 долари США, тоді як лікування орлістатом у рекомендованій дозі 360 мг/добу (рідко зустрічається через непереносимість травної та ціна) коштує $ 1950, її можна придбати за купоном на знижку, що економить гроші. Поки незрозуміло, чи зменшує сибутрамін ризик судинних захворювань і що відбувається в довгостроковій перспективі. Ми сподіваємось вирішити ці проблеми якомога швидше.

Автори

Доктор Терсейро, Дієго
Сімейна медицина
Служба сімейної та громадської медицини
Італійська лікарня Буенос-Айреса