"Результати досліджень останніх років довели, що смакові здатності мови успадковуються, з одного боку, і змінюються, з іншого боку, внаслідок деяких захворювань", - сказав проф. Чаба Балазс - ендокринолог. Ароматизатори відчуваються в різних частинах мови. Недавні дослідження показали, що спадкові фактори та гени відіграють певну роль у розділенні солодкого та гіркого. Ми також маємо все більше доказів того, що ці гени, що відповідають за смак, часто асоціюються з певними захворюваннями (пухлини, метаболічні захворювання тощо).
Не випадково деякі люди відчувають, що в іншому випадку корисна їжа є незручною (гіркою) і тому не вживає її, тоді як інші їдять занадто багато. Це пов’язано з тим, що відчуття смаку може змінюватися, і ця зміна також може свідчити про пов’язаність з певною хворобою. Найдивовижніше спостереження було зроблено японськими дослідниками: вони показали, що пацієнти не в змозі диференціювати ароматизатори не тільки при дефіциті цинку, але й при певному захворюванні аутоімунної нервової системи. Це явище іноді називають дисгевзією, і що цікаво, воно також може спостерігатися при аутоімунних захворюваннях щитовидної залози.
"Печіння мови" (відчуття печіння в язиці та слизовій оболонці рота) іноді є дуже важким захворюванням для лікування. Нестача певних вітамінів (А, В), гормональні зміни, згубна анемія або діабет можуть бути причиною, але це також часто розглядається як супутній симптом рефлюксної хвороби.
Зменшення (втрата смаку) або втрата смаку (агеоз), як правило, зумовлене захворюваннями, що вражають мову. Спостереження за цим явищем корисно не лише тим, що рано звертає увагу пацієнта та лікаря на аутоімунне захворювання щитовидної залози, а й тому, що відчуття смаку можна повністю відновити після загоєння.
Вам стаття стала цікавою? Поділіться з друзями!