Коротко про вагініт
Найпоширенішим захворюванням жіночого організму є вагініт. Чутливий мікробіологічний баланс у піхві забезпечує адекватний протимікробний захист, в основному завдяки паличкам молочної кислоти Дедерлейна. Ці мікроби виробляють молочну кислоту, з одного боку, і перекис водню, з іншого. Утворена кислотна кислота та антимікробна перекис водню дозволяють піхві ефективно захищати від патогенів.
Захворюваність на вагініт
Вагініт може виникнути в будь-який час, незалежно від віку, але найчастіше зустрічається у жінок дітородного віку.
Причини вагініту
Вагініт може бути спровокований нирками грибів, типовими та атиповими бактеріями, одноклітинним паразитом, який називається Trichomonas vaginalis, та вірусами. Деякі інфекції викликають запалення, навіть якщо вагінальна флора Дедерлейна здорова і працює належним чином, тоді як інші збудники викликають вагініт лише в тому випадку, якщо цей захисний механізм піхви пошкоджений.
Факторами, що схильні до захворювання, є часта зміна партнера, діабет, захворювання, пов'язані зі слабкою імунною системою (наприклад, СНІД) та отримані ліки, використання антибіотиків та стероїдних протизапальних препаратів, надмірне, непотрібне промивання піхви, анальні або надмірно хлоровані води на пляжах та зараження чоловіком статевим партнером.
Симптоми вагініту
Піхва червона і набрякла, виділень і виділень багато.
За характером перебігу можна зробити висновок про збудника захворювання. Це також зіграє важливу роль у постановці діагнозу та виборі лікування.
Наприклад, у паразита під назвою трихомонада потік нагадує зеленуватий, пінистий, солодкий запах. У грибів спостерігається щільний, зернисто-сирний, жовтуватий або білуватий липкий потік, але неприємного запаху не виникає. При вагінітах, викликаних хламідіозом, виникає білий, нехарактерний, розріджений потік. Запалення, спричинене gardenerella vaginalis, одним із збудників бактеріального вагінозу, призводить до рідких сіруватих виділень з неприємним запахом. Інфекції, викликані кишковими бактеріями, що передаються від статевого партнера чоловіка, не мають особливих характеристик, скарги можна охарактеризувати лише як відчуття постійної домішки та дискомфорту.
Діагностика вагініту
Для діагностики вагініту достатньо, щоб гінеколог подивився на фізично видимі симптоми. Просте мікроскопічне дослідження, мікроскопічне дослідження пофарбованих мазків та посів також можуть бути використані для ідентифікації збудника інфекції. Селекція не завжди дає адекватну інформацію про те, яке лікування потім обере фахівець. Це пов’язано з тим, що у піхві може бути десятки бактерій, з яких не більше кількох культивується. У разі повторного вагініту статевий партнер також може бути інфікований (наприклад, хронічний простатит), і в цьому випадку може знадобитися його обстеження.
Перебіг вагініту
Печіння, свербіж можуть виникати паралельно з вагінальними виділеннями, що може спричинити біль. Це може включати вульву, бар’єр та задній прохід. У деяких патогенних мікроорганізмів також можуть бути уражені порожнина матки, маткові труби та очеревина. Це може призвести до таких серйозних захворювань, як адгезія очеревини або закупорка маткових труб. Це може призвести до важкого перитоніту, хоча і дуже рідко. Викидні або передчасні пологи, спричинені потраплянням бактерій в порожнину матки, зустрічаються набагато частіше. Тривалий нелікований вагініт може збільшити ризик розвитку раку шийки матки.
Лікування вагініту
Наступні варіанти лікування можуть бути використані для точної ідентифікації збудника.
При грибковому вагініті фунгіцидні антибіотики (наприклад, кетаконазол, флуконазол тощо) застосовують місцево або у формі таблеток. Традиційне полоскання піхви бура-гліцерином негайно усуває скарги.
При змішаних бактеріальних інфекціях виникає необхідність дезінфікувати піхву один раз на день, наприклад, шляхом зрошення бензидаміном. Важливо зазначити, що в цьому випадку можна займатися сексом лише за допомогою презерватива за призначенням, інакше є велика ймовірність того, що запалення може повернутися. Потім слід відновити мертву молочнокислу флору палички за допомогою супозиторію протягом 6-12 днів.
При наявності неспецифічного вагінозу застосування антибіотиків, ефективних проти анаеробних бактерій, призначається фахівцем.
У літніх людей гнійне запалення часто виникає через дефіцит естрогену під час менопаузи. Лікування естрогеном також слід застосовувати для відновлення молочнокислих паличок після вагінальної дезінфекції.
Шанси на одужання від вагініту
Вагініт можна вилікувати назавжди та ефективно, рецидив можливий лише в тому випадку, якщо нормальна флора піхви не відновлюється або статевий партнер не обстежується та не лікується.
Профілактика вагініту
Одним з найважливіших аспектів є моногамні стосунки, коли партнер також дотримується гігієнічних правил. Відновлення молочнокислої флори палички є важливим для запобігання рецидивів, але також слід подбати про підтримку біологічного балансу піхви, який може бути порушений лише непотрібними, занадто частими полосканнями піхви.