Коли я прийшов у сад, я точно знав, якою буде погода. Тільки погляньте на равликів. Коли вони ховались під травою - було б гарно, спекотно. Ну, а якщо мав прийти дощ, вони скрізь лазили. Равлики складали компанію Антону Берілю з Гуменна протягом останніх кількох років. Точніше, з 1994 року, коли, як новий пенсіонер, він вирішував, що робити після виходу з заводу, де провів двадцять років технологом з технічного обслуговування холодильної та кондиціонерної техніки. Чому равлики? Це випадковість. Він хотів зробити щось, що не буде сильно обтяжувати його фізично, це не буде в якійсь задимленій майстерні, і це принесе якесь поліпшення його пенсії. Тоді йому перетнула інформація, що десь поблизу Нітри джентльмен пропагував розведення равликів. Інші дивились на нього з неприхованою іронією, але ви можете пам’ятати - це був час глибокого розчарування у великому равликовому бумі на початку останнього десятиліття минулого тисячоліття.
Автор статті: Василь ДЕМКО
Джерело: Щотижневий фермер, випуск 11/2008