буденофальк

Додаток No 1 до повідомлення про зміну, ev. No.: 2019/0003 2015/00285-Z; 2015/00505-ZME

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

Буденофальк 3 мг шлунково-стійкі капсули

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

Кожна шлунковостійка капсула містить 3 мг будесоніду.

Допоміжні речовини з відомим ефектом:

кожна шлунковостійка капсула містить 12 мг моногідрату лактози, 240 мг сахарози та 012 мг натрію.

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

Зовнішній вигляд: рожеві капсули

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

  • Гостра хвороба Крона легкого та середнього ступеня у хворих на клубову кишку та/або ураження висхідної кишки
  • Мікроскопічний коліт
  • Аутоімунний гепатит

4.2 Дозування та спосіб введення

Рекомендована добова доза - три шлунково-стійкі капсули один раз на день вранці або одна шлунково-стійка капсула (що містить 3 мг будесоніду) 3 рази на день (вранці, обід і вечеря; доза, що відповідає 9 мг будесоніду), залежно від того, що зручніше для паціент.

Лікування активної хвороби Крона не повинно тривати довше 8 тижнів.

Рекомендована доза - 3 шлунково-стійкі капсули один раз на день вранці (доза, що відповідає 9 мг будесоніду).

Підтримуюче лікування слід розпочинати лише у пацієнтів з повторюваними симптомами мікроскопічного коліту після успішного індукційного лікування. Залежно від індивідуальних потреб пацієнта, режим дозування двох капсул один раз на день вранці (6 мг будесоніду) або режим дозування поперемінного прийому двох капсул один раз на день вранці та однієї капсули один раз на день вранці (що відповідає середня добова доза 4,5 мг будесоніду). Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу.

Лікування активного мікроскопічного коліту не повинно тривати довше 8 тижнів.

При підтримуючому лікуванні слід регулярно оцінювати ефект лікування, щоб оцінити необхідність подальшого лікування, не пізніше 12 місяців після початку підтримуючого лікування. Підтримуюче лікування слід продовжувати більше ніж на 12 місяців, лише якщо вважається, що користь від лікування для окремого пацієнта перевищує ризик.

Рекомендована добова доза для індукції ремісії (тобто нормалізації підвищених лабораторних показників) - одна шлунковостійка капсула (що містить 3 мг будесоніду) три рази на день (вранці, в обід та ввечері), що відповідає загальній добовій дозі 9 мг будесоніду.

Після ремісії добова доза становить одну шлунковостійку капсулу (містить 3 мг будесоніду) двічі на день (одна капсула вранці, одна капсула ввечері), що відповідає загальній добовій дозі 6 мг будесоніду.

Якщо під час підтримуючої терапії трансамінази АЛТ та/або АСТ збільшуються, дозу слід збільшити до 3 шлунково-стійких капсул на день (що відповідає загальній добовій дозі 9 мг буденозиду), як описано у розділі про індукцію ремісії.

У пацієнтів, які переносять азатіоприн, лікування для стимулювання та підтримання ремісії будесонідом слід поєднувати з азатіоприном.

Щоб викликати ремісію, слід вводити загальну добову дозу 9 мг до досягнення ремісії. Згодом для підтримання ремісії слід вводити загальну добову дозу 6 мг будесоніду. Лікування для підтримання ремісії при аутоімунному гепатиті має тривати щонайменше 24 місяці. Зупинити його можна лише в тому випадку, якщо біохімічна ремісія постійно підтримується і при біопсії печінки відсутні ознаки запалення.

Лікування Буденофальком 3 мг слід припиняти не різко, а поступовим зменшенням дози. Рекомендується поступове зменшення дози протягом 2 тижнів.

Діти до 12 років

Буденофальк 3 мг не слід призначати дітям віком до 12 років через відсутність досвіду застосування препарату та можливий підвищений ризик пригнічення надниркових залоз у цій віковій групі.

Пацієнти підліткового віку у віці від 12 до 18 років

Безпека та ефективність Буденофальку 3 мг у дітей віком від 12 до 18 років не встановлені. Наявні в даний час дані щодо підлітків (12-18 років) із хворобою Крона або аутоімунним гепатитом описані в розділах 4.8 та 5.1, але не дають жодних рекомендацій щодо дозування.

Капсули, що містять шлунково-стійкі гранули, слід ковтати цілими, із достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води) приблизно за півгодини до їжі.

4.3 Протипоказання

Буденофальк 3 мг шлунково-стійкі капсули не можна застосовувати пацієнтам:

  • з підвищеною чутливістю до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини, переліченої в розділі 6.1,
  • при цирозі печінки.

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

Системний рівень стероїдів нижчий при застосуванні Буденофальку 3 мг гастрорезистентних капсул порівняно із звичайними пероральними глюкокортикостероїдами. Після переходу з інших глюкокортикостероїдів на Буденофальк 3 мг симптоми можуть виникати через зміну системного рівня стероїдів.

Пацієнти з такими станами потребують особливої ​​медичної допомоги: туберкульоз, гіпертонія, цукровий діабет, остеопороз, виразкова хвороба, глаукома, катаракта, сімейний анамнез діабету, сімейний анамнез глаукоми або інші стани, при яких глюкокортикостероїди можуть мати несприятливі ефекти.

Цей препарат не підходить пацієнтам із хворобою Крона, розташованих у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту.

Оскільки механізм дії будесоніду переважно місцевий, не можна очікувати позитивного ефекту у пацієнтів із позакишковими симптомами (наприклад, очі, шкіра, суглоби).

Можуть виникнути системні ефекти глюкокортикостероїдів, особливо якщо вони призначаються у високих дозах протягом тривалого періоду. Такі ефекти можуть включати синдром Кушинга, пригнічення надниркових залоз, затримку росту, зниження мінеральної щільності кісток, катаракту, глаукому та широкий спектр психічних/поведінкових ефектів (див. Розділ 4.8).

Придушення запальних реакцій та імунної системи підвищує сприйнятливість до інфекцій та тяжкість таких інфекцій. Слід враховувати ризик загострення бактеріальних, грибкових, амебних та вірусних інфекцій під час лікування глюкокортикостероїдами. Ці інфекції часто можуть бути нетиповими в клінічному прояві та важкими інфекціями, такими як напр. септицемія та туберкульоз можуть маскуватися і можуть досягти запущеної стадії, перш ніж їх діагностують.

Слід бути особливо обережним у хворих на інфекцію вітряної віспи, оскільки це легке захворювання, як правило, може загрожувати життю імунодефіцитних пацієнтів. Пацієнтам, які ще не перенесли захворювання, слід рекомендувати уникати тісного контакту з людьми, які страждають на віспу або оперізуючий лишай (herpes zoster), і, якщо вони контактують з такими інфекціями, слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо пацієнт - дитина, батьки повинні отримати вищевказану пораду. Хворі неімунні пацієнти, які приймали або застосовували системні глюкокортикостероїди протягом попередніх трьох місяців, повинні бути пасивно імунізовані імунним глобуліном вітряної віспи-зостеру (VZIG) протягом 10 днів після впливу вітряної віспи. У разі підтвердження діагнозу вітряної віспи захворювання вимагає допомоги фахівця та негайного лікування. Не слід припиняти лікування глюкокортикостероїдами і може знадобитися збільшення дози.

Пацієнти з ослабленим імунітетом, які контактували з кором, повинні, де це можливо, отримувати нормальний людський імуноглобулін якомога швидше після контакту з інфекцією.

Не слід вводити живі вакцини пацієнтам із хронічними глюкокортикостероїдами. Реакція антитіл на інші вакцини може бути знижена.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Виходячи з досвіду у пацієнтів із пізньою стадією первинного біліарного цирозу печінки, із цирозом печінки очікується підвищення системної доступності будесоніду у всіх пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки.

Однак у пацієнтів із захворюваннями печінки без цирозу печінки будесонід 9 мг на день був безпечним і добре переносився. Немає доказів, що рекомендують застосовувати спеціальне дозування пацієнтам із нециротичною хворобою печінки або легким порушенням функції печінки.

Порушення зору можуть повідомлятися при системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів. Якщо у пацієнта розвиваються такі симптоми, як затуманення зору або інші порушення зору, пацієнта слід направити до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (CSCR), про які повідомлялося із системними та місцевими кортикостероїдами.

Глюкокортикостероїди можуть пригнічувати гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь і зменшувати реакцію на стрес. Пацієнтам, які мають пройти операцію або піддаються іншим стресам, рекомендується додаткове введення системних глюкокортикостероїдів.

Слід уникати одночасного лікування кетоконазолом або іншими інгібіторами CYP3A4 (див. Розділ 4.5).

Буденофальк містить лактозу та сахарозу. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, мальабсорбції глюкози-галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази або загальною недостатністю лактази не повинні приймати цей препарат.

Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на капсулу, тобто по суті незначна кількість натрію.

У пацієнтів з аутоімунним гепатитом рівні сироватки крові слід оцінювати через рівні проміжки часу

рівні трансаміназ (ALT, AST) для відповідної корекції дози будесоніду. Протягом першого місяця лікування рівні трансаміназ слід оцінювати кожні два тижні, а потім принаймні кожні 3 місяці.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Активність глікозидів може посилюватися через дефіцит калію.

Виведення калію може посилитися.

Очікується, що одночасне лікування інгібіторами CYP3A, включаючи препарати, що містять кобіцистат, збільшує ризик системних побічних ефектів. Слід уникати комбінації, якщо тільки користь не перевищує підвищений ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів. У цьому випадку за пацієнтами слід спостерігати щодо системних побічних ефектів кортикостероїдів.

Одночасне застосування 200 мг кетоконазолу перорально один раз на день збільшувало плазмові концентрації будесоніду (разова доза 3 мг) приблизно у 6 разів. Коли кетоконазол вводили через 12 годин після будесоніду, концентрація зросла приблизно в 3 рази. Оскільки даних для надання рекомендацій щодо дозування недостатньо, слід уникати цієї комбінації.

Інші потужні інгібітори CYP3A4, такі як ритонавір, ітраконазол, кларитроміцин та грейпфрутовий сік, також можуть спричинити помітне збільшення концентрації будесоніду в плазмі. Тому слід уникати одночасного застосування цих речовин із будесонідом.

Препарати або препарати, такі як карбамазепін та рифампіцин, що індукують CYP3A4, можуть зменшити системну та місцеву ефективність будесоніду на слизовій оболонці кишечника. Можливо, доведеться відкоригувати дозу будесоніду.

основи для CYP 3A4

Препарат або препарати, які метаболізуються CYP3A4, можуть бути конкурентами будесоніду. Якщо спорідненість конкурента до CYP 3A4 сильніша, це може призвести до збільшення плазмової концентрації будесоніду або, якщо будесонід виявляє сильнішу спорідненість до зв'язування CYP 3A4, концентрація плазми конкурента може збільшитися. У цьому випадку може знадобитися коригування/зменшення дози цього конкурента.

Повідомлялося про підвищену концентрацію в плазмі та посилений ефект глюкокортикостероїдів при одночасному прийомі естрогенів або пероральних контрацептивів жінкам. Ця взаємодія не спостерігалася при застосуванні комбінованих оральних контрацептивів із низькими дозами.

Одночасне застосування рекомендованих доз циметидину та будесоніду мало, але незначно впливало на фармакокінетику будесоніду. Одночасне застосування омепразолу не впливало на фармакокінетику будесоніду.

Препарати, що зв’язують стероїди

Теоретично не можна виключати потенційну взаємодію із синтетичними стероїд-зв'язуючими смолами, такими як холестирамін, а також антацидами. При одночасному застосуванні з Буденофальком 3 мг такі взаємодії можуть призвести до зменшення ефекту будесоніду. Тому ці ліки слід приймати не одночасно, а з інтервалом не менше 2 годин.

Оскільки лікування будесонідом може пригнічувати функцію надниркових залоз, тест на стимуляцію АКТГ для діагностики гіпофізарної недостатності може показати хибні результати (низькі значення).

4.6 Фертильність, вагітність та лактація

Слід уникати застосування під час вагітності, якщо немає вагомих причин для лікування Буденофальком 3 мг. Немає даних про вплив будесоніду на вагітність людини після перорального прийому. Хоча дані про використання будесоніду шляхом інгаляції в більшості випадків не виявляють жодних побічних ефектів, збільшення максимальної концентрації будесоніду в плазмі порівняно з будесонідом, який використовується при інгаляціях, слід приймати при застосуванні Буденофальку 3 мг. Будесонід, як і інші глюкокортикостероїди, показав, що викликає порушення розвитку плода у вагітних тварин (див. Розділ 5.3). Значення цих знахідок для людини не встановлено.

Будесонід виводиться з грудним молоком людини (доступні дані про виведення будесоніду після інгаляції).

Однак, як очікується, вплив на немовляту буде слабким, коли Буденофальк 3 мг дається у терапевтичних дозах. Лікар повинен вирішити, припиняти грудне вигодовування або припинити/утриматися від терапії будесонідом, беручи до уваги користь грудного вигодовування для дитини та користь від лікування для жінки.

Немає даних про вплив будесоніду на фертильність людини. Дослідження на тваринах не вказують на вплив лікування будесонідом на фертильність (див. Розділ 5.3).

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Жодних досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилось.

4.8 Небажані ефекти

Оцінка побічних реакцій базується на таких групах частоти: