Додаток № 1 до повідомлення про внесення змін, ev. №: 2017/04102-Z1B
Затверджений текст рішення про продовження, ев. No .: 2015/06351-PRE, 2015/06352-PRE
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
таблетки, вкриті плівковою оболонкою
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка містить 25 мг еплеренону.
Кожна таблетка містить 50 мг еплеренону.
Допоміжні речовини з відомим ефектом:
Кожна таблетка містить 34,5 мг моногідрату лактози (див. Розділ 4.4).
Кожна таблетка містить 69,0 мг моногідрату лактози (див. Розділ 4.4).
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка, вкрита плівковою оболонкою.
Елевеон 25 мг: жовті, круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром приблизно 6 мм і товщиною приблизно 3,0 мм.
Eleveon 50 мг: жовті, круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром приблизно 7,5 мм і товщиною приблизно 3,7 мм.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Еплеренон показаний:
- як доповнення до стандартної терапії, що включає бета-адреноблокатори, для зниження ризику серцево-судинної смертності та захворюваності у стабілізованих пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка LVFE ≤ 40%) та клінічними ознаками серцевої недостатності після недавнього інфаркту міокарда.
- як доповнення до стандартного оптимального лікування для зменшення ризику серцево-судинної смертності та захворюваності у дорослих пацієнтів із серцевою недостатністю класу II (хронічна) за NYHA та систолічною дисфункцією лівого шлуночка (LVEF ≤ 30%) (див.
4.2 Дозування та спосіб введення
Для індивідуального регулювання дози доступні концентрації 25 мг та 50 мг. Режим максимальної дози становить 50 мг на добу.
Для пацієнтів із серцевою недостатністю після інфаркту міокарда:
Рекомендована підтримуюча доза еплеренону становить 50 мг один раз на день. Лікування слід розпочинати у дозі 25 мг 1 раз на добу та титрувати до цільової дози 50 мг 1 раз на добу, бажано протягом 4 тижнів, контролюючи рівень калію в сироватці крові (див. Таблицю 1). Лікування еплереноном слід розпочинати протягом 3-14 днів після гострого інфаркту міокарда.
Для пацієнтів із серцевою недостатністю II класу за NYHA (хронічна):
Для пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю класу II за NYHA лікування слід розпочинати з 25 мг один раз на день та титрувати до цільової дози 50 мг один раз на день, бажано протягом 4 тижнів; слід враховувати калій у сироватці крові (див. таблицю 1 та розділ 4.4).
Лікування еплереноном не слід починати пацієнтам із вмістом калію в сироватці> 5,0 ммоль/л (див. Розділ 4.3).
Перед початком лікування еплереноном, протягом першого тижня та місяця після початку лікування або коригування дози слід контролювати рівень калію в сироватці крові. За необхідності слід регулярно контролювати рівень калію в сироватці крові.
Після початку лікування дозу слід регулювати відповідно до рівня калію в сироватці крові, як показано в таблиці 1.
Таблиця 1: Корекція дози еплеренону після початку лікування
Рівень калію в сироватці крові (ммоль/л)
Втручання
Регулювання дози
5,0 ммоль/л на початку лікування.
· Пацієнти з важкою нирковою недостатністю (СКФ 2).
· Пацієнти з важкими порушеннями функції печінки (ступінь С за Чайлдом-П'ю).
· Пацієнти, які приймають калійзберігаючі діуретики або потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад, ітраконазол, кетоконазол, ритонавір, нелфінавір, кларитроміцин, телітроміцин та нефазодон) (див. Розділ 4.5).
· Поєднання інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та блокатора рецепторів ангіотензину (АРБ) з еплереноном.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Залежно від механізму дії, під час лікування еплереноном може виникати гіперкаліємія. Рівень калію в сироватці крові слід контролювати у всіх пацієнтів на початку лікування та при зміні дози. Крім того, рекомендується регулярний моніторинг, особливо у пацієнтів із ризиком розвитку гіперкаліємії, таких як люди похилого віку, пацієнти з нирковою недостатністю (див. Розділ 4.2) та пацієнти з діабетом. Застосування препаратів калію не рекомендується після початку терапії еплереноном через підвищений ризик гіперкаліємії. Було підтверджено, що зменшення дози еплеренону зменшує вміст калію в сироватці крові. Одне дослідження підтвердило, що додавання гідрохлоротіазиду до лікування еплереноном компенсувало збільшення рівня калію в сироватці крові.
Ризик гіперкаліємії може бути підвищений, якщо еплеренон застосовувати в комбінації з інгібітором АПФ та/або АРБ. Еплеренон не слід застосовувати одночасно з комбінацією інгібітора АПФ та АРБ (див. Розділи 4.3 та 4.5).
Порушення функції нирок
Рівень калію в сироватці крові слід регулярно контролювати у пацієнтів із порушеннями функції нирок, включаючи діабетичну мікроальбумінурію. Ризик гіперкаліємії зростає із зменшенням функції нирок. Незважаючи на те, що дані EPHESUS (Еплеренону після гострого інфаркту міокарда щодо серцевої недостатності та дослідження виживання) у пацієнтів з діабетом 2 типу та мікроальбумінурією обмежені, у цієї невеликої кількості пацієнтів спостерігається підвищена частота гіперкаліємії. Тому до цих пацієнтів слід ставитися з обережністю. Еплеренон не виводиться гемодіалізом.
Порушення функції печінки
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня (ступінь А та В ступеня Чайлда-П'ю) не спостерігалось збільшення рівня калію в сироватці крові вище 5,5 ммоль/л. Слід контролювати рівень електролітів у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості. Еплеренон не оцінювали у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, тому він протипоказаний (див. Розділи 4.2 та 4.3).
Не рекомендується одночасне застосування еплеренону з сильними індукторами CYP3A4 (див. Розділ 4.5).
Літій, циклоспорин, такролімус
Ці ліки не слід застосовувати під час лікування еплереноном (див. Розділ 4.5).
Таблетки містять лактозу моногідрат. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Калійзберігаючі діуретики та препарати калію
Через підвищений ризик гіперкаліємії еплеренон не слід застосовувати пацієнтам, які приймають інші калійзберігаючі діуретики та препарати калію (див. Розділ 4.3). Калійзберігаючі діуретики можуть також посилити дію антигіпертензивних та інших діуретиків.
Інгібітори АПФ, АРБ
Застосування еплеренону в комбінації з інгібітором АПФ та/або АРБ може збільшити ризик гіперкаліємії. Рекомендується ретельний моніторинг калію та функції нирок у сироватці крові, особливо у пацієнтів із ризиком порушення функції нирок, наприклад у пацієнтів літнього віку. Не слід застосовувати потрійну комбінацію інгібітора АПФ та АРБ з еплереноном (див. Розділи 4.3 та 4.4).
Дослідження взаємодії з еплереноном та літієм не проводились. Однак повідомлялося про токсичність літію у пацієнтів, які отримували літій одночасно з діуретиками та інгібіторами АПФ-β (див. Розділ 4.4). Еплеренон та літій не слід приймати одночасно. Якщо ця комбінація виявляється необхідною, слід контролювати рівень літію в сироватці крові (див. Розділ 4.4).
Циклоспорин та такролімус можуть призвести до порушення функції нирок та збільшити ризик гіперкаліємії. Еплеренон не слід застосовувати одночасно з циклоспорином та такролімусом. Якщо під час лікування еплереноном слід вводити циклоспорин або такролімус, рекомендується ретельний контроль рівня калію та функції нирок у сироватці крові (див. Розділ 4.4).
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)
Лікування НПЗЗ може призвести до гострої ниркової недостатності, діючи безпосередньо на клубочкову фільтрацію, особливо у пацієнтів групи ризику (літніх та/або зневоднених пацієнтів). Пацієнти, які приймають еплеренон з НПЗЗ, повинні бути адекватно зволоженими та обстежити їх функцію нирок перед початком лікування.
Одночасне застосування триметоприму з еплереноном збільшує ризик гіперкаліємії. Слід контролювати вміст калію та функції нирок у сироватці крові, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок та у літніх людей.
Альфа - 1 - блокатори (наприклад, празозин, альфузозин)
Поєднання альфа-1-блокаторів з еплереноном може збільшити їх гіпотензивний ефект та/або ризик постуральної гіпотензії. Клінічний моніторинг постуральної гіпотензії рекомендується під час одночасного прийому альфа - 1 - блокаторів.
Трициклічні антидепресанти, нейролептики, аміфостин, баклофен
Одночасне застосування цих препаратів з еплереноном може потенційно збільшити антигіпертензивний ефект та ризик постуральної гіпотензії.
Одночасне застосування цих препаратів з еплереноном може потенційно зменшити антигіпертензивний ефект (затримка натрію та рідини).
Дослідження in vitro показують, що еплеренон не є інгібітором ізоферментів CYP1A2, CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6 або CYP3A4. Еплеренон не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну.
Системна експозиція (AUC) дигоксину збільшується на 16% (90% ДІ: 4% - 30%) при одночасному застосуванні з еплереноном. Слід бути обережними, якщо дози дигоксину перебувають у верхньому кінці терапевтичного діапазону.
Клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій з варфарином не спостерігалось. Слід бути обережними, якщо дози варфарину перебувають у верхньому кінці терапевтичного діапазону.
Результати фармакокінетичних досліджень з тестовими субстратами CYP3A4, тобто мідазоламу та цизаприду, не виявляли значних фармакокінетичних взаємодій при одночасному застосуванні з еплереноном.
- Потужні інгібітори CYP3A4: При одночасному застосуванні еплеренону з лікарськими засобами, що інгібують фермент CYP3A4, можуть виникнути значні фармакокінетичні взаємодії. Сильний інгібітор CYP3A4 (кетоконазол по 200 мг двічі на день) призвів до збільшення AUC еплеренону на 441% (див. Розділ 4.3). Одночасне застосування еплеренону з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, нелфінавір, кларитроміцин, телітроміцин та нефазодон, протипоказане (див. Розділ 4.3).
- Інгібітори CYP3A4 від легкого до помірного: одночасне застосування з еритроміцином, саквінавіром, аміодароном, дилтіаземом, верапамілом або флуконазолом призводить до значних фармакокінетичних взаємодій із збільшенням AUC на порядок з 98% до 187%. Отже, доза еплеренону не повинна перевищувати 25 мг на день при одночасному застосуванні з еплереноном легких та помірних інгібіторів CYP3A4 (див. Розділ 4.2).
Одночасне застосування еплеренону зі звіробоєм (сильним індуктором CYP3A4) спричинило зниження AUC еплеренону на 30%. Більш виражене зниження AUC еплеренону може мати місце при застосуванні з більш сильними індукторами CYP3A4, наприклад з рифампіцином. Через ризик зниження ефективності еплеренону не рекомендується одночасне застосування із сильними індукторами CYP3A4 (рифампіцином, карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, звіробоєм) (див. Розділ 4.4).
На підставі результатів фармакокінетичного клінічного дослідження не передбачається значних взаємодій при одночасному застосуванні антацидів з еплереноном.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Немає достатніх даних щодо застосування еплеренону вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не вказують на прямі або непрямі побічні ефекти щодо вагітності, ембріофетального розвитку, пологів або постнатального розвитку (див. Розділ 5.3). Слід бути обережними при призначенні еплеренону вагітним жінкам.
Невідомо, чи виводиться еплеренон у грудне молоко людини після перорального прийому.
Однак доклінічні дані вказують на те, що еплеренон та/або його метаболіти присутні в грудному молоці у щурів і що щенята щурів, які зазнали цього шляху, розвивалися нормально. Оскільки можливі побічні ефекти на грудному вигодовуванні невідомі, невідомо, слід прийняти рішення про припинення грудного вигодовування або про припинення/утримання від свекрухи.
Дані про фертильність людини відсутні.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Жодних досліджень щодо впливу еплеренону на здатність керувати автотранспортом та не працювати. Еплеренон не викликає сонливості та когнітивних порушень, однак слід пам’ятати про можливість запаморочення під час лікування, коли керуєте автомобілем або працюєте з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
У двох дослідженнях EPHESUS та Eplerenone у випадках госпіталізації та виживання середніх пацієнтів при серцевій недостатності [EMPHASIS-HF]) загальна частота побічних ефектів, про які повідомляли при застосуванні еплеренону, була такою ж, як і при застосуванні плацебо.
Нижче перелічені побічні реакції - це ті, які, як очікується, будуть пов’язані з лікуванням і перевищують частоту плацебо, або є серйозними і суттєво переважають частоту плацебо, або спостерігалися під час постмаркетингового нагляду. Побічні реакції перераховані за класифікацією систем органів та за абсолютною частотою. Частоти визначаються як: дуже поширені (≥1/10), загальні (≥1/100-130 мс), або госпіталізовані з серцево-судинних (СС) причин за 6 місяців до зарахування, або мали рівень плазми натрійуретичного пептиду типу B (BNP) щонайменше 250 пг/мл або рівень N-кінцевого про-BNP у плазмі не менше 500 пг/мл у чоловіків (750 пг/мл у жінок) Еплеренон починали приймати по 25 мг 1 раз на добу і збільшували до 50 мг один раз щодня через 4 тижні. якщо рівень калію в сироватці становив 2, еплеренон починали приймати по 25 мг через день, а дозу збільшували до 25 мг один раз на день.
Загалом 2737 пацієнтів були рандомізовані (подвійно сліпими) для отримання еплеренону або плацебо. Початкове лікування включало діуретики (85%), інгібітори АПФ (78%), блокатори рецепторів ангіотензину II (19%), бета-адреноблокатори (87%), антитромботичне лікування (88%), гіполіпідемія (63%) та глікозиди дигіталісу (27 %). Середній показник LVEF був
26%, а середня довжина QRS становила
122 мс Більшість випробовуваних (83,4%) були госпіталізовані з приводу серцевої недостатності протягом 6 місяців до рандомізації, приблизно 50% з них через серцеву недостатність. Приблизно 20% пацієнтів мали імплантовані дефібрилятори або терапію серцевої ресинхронізації.
Первинна кінцева точка, смерть від причин серцево-судинних захворювань або госпіталізація через серцеву недостатність, спостерігалася у 249 осіб (18,3%) у групі еплеренону та у 356 осіб (25,9%) у групі плацебо (RR 0,63, 95% IS, 0,54-0,74, р 5,5 ммоль/л) у 158 суб'єктів (11,8%) у групі еплеренону та 96 суб'єктів (7,2%) у групі плацебо (p Контакти Правила та умови Допомога Зворотній зв'язок Конфіденційність Файли cookie