Додаток No 1 до повідомлення про зміну, ev. ні.: 2020/03082-Z1A
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ЛІКОВОГО ПРОДУКТА
Кожна таблетка містить 125 мг бривудину.
Допоміжна речовина з відомим ефектом
Кожна таблетка містить 37 мг моногідрату лактози.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Біло-біло-білі біпланарні таблетки зі скошеними краями.
4. КЛІНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
4.1 Терапевтичні показання
Рання терапія гострих інфекцій герпетичного оперізувального захворювання у імунокомпетентних дорослих пацієнтів.
4.2 Дозування та спосіб введення
Дорослі приймають по 1 таблетці Зовудексу один раз на день протягом 7 днів.
Терапію слід розпочинати якомога швидше, бажано протягом 72 годин з моменту появи перших шкірних проявів (як правило, до появи висипань) або протягом 48 годин з моменту появи першого пухиря. Таблетки слід приймати приблизно в один і той же час щодня.
Пацієнту слід порадити проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми протягом 7 днів терапії зберігаються або погіршуються. Препарат показаний лише для короткочасної терапії.
Крім того, ця терапія знижує ризик постгерпетичної невралгії у пацієнтів старше 50 років у звичайній дозі, згаданій вище (1 таблетка Зовудексу один раз на день протягом 7 днів).
Наприкінці першого циклу лікування (7 днів) не слід розпочинати другий цикл.
Корекція дози не потрібна пацієнтам старше 65 років.
Пацієнти з печінковою або нирковою недостатністю
При системному впливі бривудину не спостерігалось значних змін у порушенні функції нирок або печінки; тому коригування дози у пацієнтів з легкою та важкою нирковою або печінковою недостатністю не потрібно (див. також розділ 5.2).
Зовудекс протипоказаний дітям у віці від 0 до 18 років, оскільки безпека та ефективність цієї вікової групи не встановлені (див. Розділ 4.3).
Для внутрішнього використання.
Прийом їжі суттєво не впливає на всмоктування бривудину (див. Розділ 5.2).
4.3 Протипоказання
Хіміотерапія раку фторпіримідинами
Бривудин протипоказаний пацієнтам, які нещодавно отримували або в даний час отримують або планують (протягом 4 тижнів) хіміотерапію раку препаратами, що містять 5-фторурацил (5-ФУ), включаючи місцеві форми, його попередники (наприклад, капецитабін), тегафур ) та комбінація лікарських засобів, що містять ці лікарські засоби або інші фторпіримідини (див. також розділи 4.3 Пацієнти з ослабленим імунітетом, 4.4, 4.5 та 4.8).
Протигрибкове лікування флуцитозином
Бривудин протипоказаний пацієнтам, які нещодавно отримували або отримують протигрибкову терапію флуцитозином, оскільки він є попередником 5-фторурацилу (5-ФУ) (див. Також розділи 4.4, 4.5 та 4.8).
Взаємодія бривудину та фторпіримідинів (наприклад, капецитабіну, 5-ФУ та ін.) Потенційно може призвести до летального результату (див. Також розділи 4.4, 4.5 та 4.8).
Бривудин протипоказаний пацієнтам із ослабленим імунітетом, таким як ті, хто нещодавно отримував або отримує хіміотерапію раку, або пацієнтам, які отримують імунодепресивну терапію.
Безпека та ефективність застосування бривудину у дітей не встановлені, а тому його застосування дітям не вказано.
Бривудин не можна застосовувати пацієнтам з підвищеною чутливістю до активної речовини або будь-якої допоміжної речовини, перерахованої у розділі 6.1.
Вагітність та лактація
Бривудин протипоказаний під час вагітності або годуючим матерям (див. Також розділ 4.6).
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Слід бути обережними при застосуванні бривудину пацієнтам із хронічними захворюваннями печінки, наприклад гепатит. Постмаркетингові дані свідчать про те, що тривале лікування понад рекомендований період 7 днів збільшує ризик розвитку гепатиту (див. Також розділ 4.8).
Оскільки лактоза є однією з допоміжних речовин, цей препарат не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Повідомлялося про клінічно значущу взаємодію (потенційно смертельну) між бривудином та фторпіримідинами (наприклад, капецитабіном, 5-ФУ тегафуром, флуцитозином тощо) (див. Також розділи 4.3, 4.4 та 4.8). Ця взаємодія, яка призводить до підвищеної токсичності фторпіримідинів, може призвести до летального результату.
Бривудин завдяки своєму основному метаболіту бромінілурацилу (BVU) незворотно пригнічує дигідропіримідиндегідрогеназу (DPD), фермент, який регулює метаболізм природних нуклеозидів (наприклад, тимідину) та ліків на основі піримідину (фторпіримідинів), таких як капецитабін або 5-фтор. Інгібування ферменту призводить до збільшення експозиції та підвищеної токсичності фторпіримідинів.
Клінічно показано, що у здорових дорослих, які отримували цикл лікування бривудином (125 мг щодня протягом 7 днів), активність ферменту DPD повністю функціонально відновлювалася через 18 днів після останньої дози.
У будь-якому випадку, бривудин не слід застосовувати пацієнтам, які нещодавно отримували або в даний час отримують або планують (протягом 4 тижнів) хіміотерапію раку лікарськими засобами, що містять 5-фторурацил (5-ФУ), включаючи місцеві форми, його проліки (наприклад, капецитабін, тегафур) та комбінації препаратів, що містять ці ліки, або інші фторпіримідини (див. також розділи 4.3, 4.4 та 4.8).
Бривудин не можна застосовувати пацієнтам, які нещодавно отримували або отримують протигрибкову терапію флуцитозином (попередником 5-фторурацилу).
Між припиненням лікування бривудином та початком лікування капецитабіном або іншими лікарськими засобами на основі фторпіримідину, включаючи флуцитозин, має пройти щонайменше 4 тижні.
У разі випадкового введення бривудину пацієнтам, які нещодавно отримували або отримують фторпіримідини, лікування всіма лікарськими засобами слід припинити і розпочати ефективні заходи щодо зниження токсичності фторпіримідину: негайну госпіталізацію з усіма заходами для запобігання системних інфекцій та зневоднення. Слід якомога швидше звернутися до спеціальних токсикологічних центрів (якщо вони є), щоб забезпечити відповідні дії проти токсичності фторпіримідину (див. Розділи 4.3, 4.5 та 4.8). Симптомами токсичності фторпіримідину є нудота, блювота, діарея, у важких випадках стоматит, мукозит, токсичний епідермальний некроліз, нейтропенія та пригнічення функції кісткового мозку.
Дофамінергічні препарати та/або хвороба Паркінсона
Постмаркетинговий досвід свідчить про можливу взаємодію бривудину з дофамінергічними препаратами при хворобі Паркінсона, що може сприяти появі хореї (аномальні, мимовільні посмикування, особливо рук, ніг та обличчя).
Не показано, що бривудин потенційно може індукувати або інгібувати ферментну систему Р450 у печінці.
Прийом їжі суттєво не впливає на всмоктування бривудину.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Бривудин протипоказаний під час вагітності та годуючим матерям.
Дослідження на тваринах не показали ембріотоксичних або тератогенних ефектів. Фетотоксичний ефект був продемонстрований лише у високих дозах. Однак безпека застосування бривудину вагітним жінкам не встановлена.
Дослідження на тваринах показали, що бривудин та його основний метаболіт бромовінілацил (BVU) виводяться з грудним молоком.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Жодних досліджень щодо впливу бривудину на здатність керувати автотранспортом та не працювати. Під час керування транспортними засобами, експлуатації машин або роботи на висоті слід враховувати, що в деяких випадках повідомлялося про запаморочення та сонливість (див. Розділ 4.8).
4.8 Небажані ефекти
Підсумок профілю безпеки
У клінічних дослідженнях бривудин вводили 3900 пацієнтам. Найсерйознішою, але рідкісною реакцією був гепатит. Ця реакція також була відзначена під час спостереження після маркетингу.
Єдиним поширеним побічним ефектом була нудота (2,1%). Іншими найпоширенішими побічними ефектами (рідкісними та рідкісними) були розлади нервової системи та психіки. Вплив бривудину на ЦНС також видно з постмаркетингових даних.
Порушення шкіри та підшкірної клітковини були актуальними під час клінічного застосування, а також з даних постмаркетингового нагляду.
Частота та тип побічних реакцій були однаковими з тими, що спостерігались при застосуванні інших нуклеозидних противірусних препаратів, що належать до тієї ж групи.
Таблиця побічних реакцій
У таблиці нижче наведені побічні реакції на бривудин за класами системних органів у порядку зменшення ступеня тяжкості.
Клас системи органів
Бривудин екстенсивно і швидко метаболізується ферментом піримідин фосфорилазою, який розщеплює вуглеводну частину, утворюючи бромовініл урацил (BVU), метаболіт, який не має вірусостатичної активності. BVU - єдиний метаболіт, виявлений у плазмі людини, і його максимальна концентрація в плазмі вдвічі перевищує вихідну сполуку. Далі BVU метаболізується до урацилової оцтової кислоти, головного полярного метаболіту, який міститься в сечі у людини, але не виявляється у плазмі.
Бривудин ефективно виводиться із загальним кліренсом для тіла 240 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення бривудину з плазми становить приблизно 16 годин. Бривудин виводиться із сечею (65% введеної дози) переважно у вигляді урацилової оцтової кислоти та кількох полярних сечовидоподібних сполук. Незмінений бривудин становить менше 1% від дози Зовудексу в сечі.
Кінетичні параметри BVU, такі як кінцевий період напіввиведення та кліренс, мають ті самі значення, що і вихідна сполука.
Лінійна кінетика спостерігалась у діапазоні доз від 31,25 до 125 мг.
Стійкий стан бривудину досягається через 5 днів щоденного прийому Зовудексу і не свідчить про подальше накопичення пізніше.
Люди похилого віку та пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки
Основні кінетичні параметри (AUC, Cmax та кінцевий період напіввиведення з плазми) бривудину, виміряні у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 26 до 50 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла та контакт Конфіденційність Файли cookie