Перегляньте статті та вміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Первинна медична допомога - це журнал, який публікує науково-дослідні роботи, пов’язані з первинною медичною допомогою, і є офіційним органом висловлювання Іспанського товариства сімейної та громадської медицини. З концептуальної точки зору, Первинна медична допомога передбачає нову модель первинної медико-санітарної допомоги, спрямовану не лише на лікування хвороби, а й на її профілактику та зміцнення здоров'я як на індивідуальному рівні, так і на рівні сім'ї та громади . Саме ці нові аспекти визначають модель первинної медико-санітарної допомоги, яка зосереджена на дослідницьких роботах, опублікованих «Primary Primary», першим журналом іспанських оригіналів, створеним для збору та розповсюдження наукової продукції, виробленої в центрах первинної медичної допомоги в Іспанії. як протоколізація допомоги, програми профілактики, моніторинг та контроль хронічних хворих, організація та управління первинною медичною допомогою, серед іншого.

Індексується у:

Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, IBECS, IME, SCOPUS, Medes, Індекс наукового цитування розширено.

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності в ймовірності цитування, що існують між журналами різних тем.

різними

У західних країнах серцево-судинні захворювання посідають перше місце серед причин захворюваності та смертності. Різні фактори серцево-судинного ризику, включаючи артеріальну гіпертензію (ГТ), дисліпідемію та цукровий діабет 2 типу (ЦД2), значною мірою є причиною 1,2 і, як правило, пов'язані з однією людиною, утворюючи так званий синдром метаболічного (СМ). За даними ВООЗ, поширеність РС серед європейців становить 17% (в Іспанії 19,3%) 2. Ця тенденція до асоціації свідчить про ймовірний загальний патогенний механізм 3,4 .

Цю точку стику між різними проявами РС приписують інсулінорезистентності (ІР) 5,6, яка є некомпетентністю певної концентрації інсуліну (ендогенного чи екзогенного) для збільшення клітинного використання глюкози 7, 8. Ця ситуація компенсується збільшенням секреції інсуліну, що призводить до гіперінсулінізму. Коли цього компенсаторного механізму недостатньо, розвивається непереносимість глюкози або DM2 9. ІЧ можна кількісно визначити за допомогою різних методів, серед яких так званий індекс HOMA є найбільш широко застосовуваним 10 .

Ми могли б стверджувати, що поняття ІР є патофізіологічним поняттям, тоді як поняття РС є переважно клінічним.

Ожиріння є головною проблемою охорони здоров'я в розвинених країнах, оскільки воно пов'язане із серцево-судинними ускладненнями та вищою захворюваністю та смертністю 9. За даними Іспанського товариства з вивчення ожиріння (SEEDO), поширеність ожиріння в Іспанії становить 14,5% серед осіб у віці від 25 до 60 років 11 і пов'язана з однією з основних причин втрати потенційних років життя.

З огляду на необхідність розробити простий, недорогий і неагресивний спосіб виявлення осіб з високим ризиком розвитку певних серцево-судинних захворювань, різні опубліковані дослідження надають великого значення індексу маси тіла (ІМТ) та обхвату живота як показників ІР на шкоду традиційного розрахунку співвідношення талія/стегна 12-14. Зовсім недавно було висловлено припущення, що співвідношення талія/зріст може бути найкращим показником коронарного ризику та початку діабету 15-18. Інші дослідження повідомляють про важливу кореляцію між окружністю талії та тригліцеридами плазми, вводячи поняття "гіпертригліцеридемічна талія" 19 .

Завдання дослідження полягає у визначенні кореляції деяких показників ожиріння з ІР та МС у вибірці пацієнтів з факторами ризику розвитку ДМ2 або з недавньою діагностикою захворювання.

Пацієнти та метод

Дослідження проводилось в районі охорони здоров’я Раваль Суд, розташованому в центрі Барселони. 20% населення, яке обслуговується, - іммігранти, а 29% - старше 65 років. Існує високий рівень захворюваності та смертності від різних хвороб. Зареєстрована поширеність DM2 є однією з найвищих в Іспанії, 7,2% 20 .

Дослідження Raval Sud - це динамічне когортне дослідження, метою якого є вивчення змін обміну вуглеводів. Ця робота базується на описовому перерізі, проведеному серед дорослого населення з певним фактором ризику розвитку ДМ2 або з недавньою діагностикою захворювання. У найбільш несприятливій ситуації (p = q = 0,5) та для альфа-похибки 0,05, припускаючи абсолютну межу похибки 0,12, вимагався мінімальний обсяг вибірки - 67 випадків. В очікуванні можливих відмов або втрачених випадків було відібрано випадкову вибірку з 75 осіб. З пацієнтами зв’язувались через спонтанний візит, а тих, хто не відвідував протягом періоду дослідження, знаходили по телефону для подальшого призначення. Усі пацієнти дали свою поінформовану усну згоду. Остаточна досліджена вибірка становила 70 випадків.

Були зібрані такі змінні:

Соціодемографічні: вік і стать.

Ожиріння: вага, зріст, ІМТ, обхват талії, рук і ніг (см), співвідношення талія/стегна (ICC), співвідношення талія/зріст, біципітальна, триципітальна, підлопаткова та черевна підшкірні складки (вимірюється за допомогою ліпокалібратора моделі Holtain, в міліметрах) відповідно до рекомендацій SEEDO 11 .

Клінічний: систолічний та діастолічний артеріальний тиск (SBP та DBP) згідно з протоколом JNC VII 22. Розрахунок серцево-судинного ризику (CVR) за методом Вільсона (на основі дослідження Фреймінгема) 23 .

Лабораторні дослідження: базальна глюкоза плазми (Gb) та після перорального перевантаження (SOG) 75 г глюкози (G2h). Глікований гемоглобін (HbA 1C) аналізували за допомогою високоефективної хроматографії за допомогою автоаналізатора Menarini HA8141 (нормальний діапазон - 3,8-5,5%; середнє ± стандартне відхилення [SD], 4,65 ± 0,43%). Базовий інсулін (Ib) та інсулінемія через 2 год після SOG (I2h). Ліпідний профіль: загальний холестерин (ТК), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ-ЛПВЩ) і низький рівень (ЛПНЩ-ХС), тригліцериди (ТГ) та холестерин, що не містить ЛПВЩ. Мікроальбумінурію також вимірювали в ранковій сечі (мг/дл).

Індекс HOMA розраховували за формулою, описаною Mat-thews et al 10 (інсулін [мкУ/мл] * глюкоза [ммоль/л]/22,5). Вважалося, що ІР був, коли значення HOMA було> 3,8, дотримуючись рекомендацій Ascaso et al. 24 .

В описовій статистиці якісних змінних визначали відсотки та їх 95% довірчі інтервали (ДІ). У кількісних змінних вивчали міри центральної тенденції (середнє, медіана та мода), дисперсію (SD) та CI. Нормальність кількісних змінних вивчали за допомогою критерію Колмогорова-Смірнова.

В аналітичній статистиці використовували тест середньої різниці (коефіцієнт Стьюдента), ANOVA, * 2, коефіцієнт кореляції Пірсона або Спірмена відповідно до природи змінних. Аналіз проводили за допомогою статистичних програм SPSS, версія 11.0.

Остаточна вибірка складалася з 70 осіб. Ми розділили його на 2 підгрупи відповідно до наявності ІР (ми визначаємо ІР, якщо HOMA> 3,8), з 36 особами, які відповідають критеріям ІР (51,4%).

У таблиці 1 описані значення найважливіших змінних. Загальний середній вік становить 62,8 ± 15 років, а наймолодшими є особи з ІР (57,6 проти 68,3 року; с

Істотних відмінностей між двома групами в даних щодо базових та посттестимуляційних глікемічних параметрів за допомогою SOG або HbA 1C не виявлено. Серед показників інсуліну було зафіксовано явно вищі значення (с

У таблиці 3 наведено двовимірний аналіз різних способів вимірювання ожиріння щодо наявності та значень різних клінічних змінних, що представляють інтерес. Помічено, що ІР позитивно і дуже суттєво корелює з такими показниками ожиріння, як ІМТ (r = 0,58), вагою (r = 0,51), окружністю талії (r = 0,49) та співвідношенням талія/зріст (r = 0,49). У меншій мірі це також корелює з іншими показниками ожиріння, за винятком співвідношення талія/стегна (r = 0,2, незначне). Інсулінемія має однакову схему кореляції.

На малюнку 1 показані криві ROC, які намагаються передбачити ІМТ або величину талії, від яких би збільшився ризик появи ІЧ. Найбільші площі під кривою зафіксовані для ІМТ (площа = 0,82), окружності талії (площа = 0,69) та співвідношення талія/висота (площа = 0,67). У чоловіків граничними точками з найбільшим значенням є талія> 107 см (чутливість 43% та специфічність 62%) та ІМТ> 29 (чутливість 57% та специфічність 50%). У жінок граничними точками з найвищим прогностичним значенням при ІР є талія> 102 см (чутливість 64% та специфічність 89%) та ІМТ> 34 (чутливість 91% та специфічність 89%).

Рис. 1. Криві ROC для діагностики інсулінорезистентності.

Ожиріння та ІР - дуже часті проблеми в наших консультаціях з первинної медичної допомоги. Дослідження проводили на вибірці осіб з факторами ризику розвитку ДМ2 або з недавнім діагнозом зазначеного захворювання. Це передбачає можливий упереджений вибір, який може зумовлювати низьку репрезентативність здорового іспанського населення. Щоб мінімізувати інформаційну упередженість, для всіх вимірювань використовувався один і той же спостерігач, попередньо навчений. Важливо враховувати упередженість через застосування статистичного методу для досліджень здоров'я. Це дослідження, дизайн якого не дозволяє зробити висновок про причинність, а просто пов’язати між змінними.

Цей зразок має відносно молодий середній вік (62,8 ± 15 років) з не надто високими середніми показниками артеріального тиску (142/83 мм рт.ст.) та ліпідним профілем (середнє значення ТК 234 мг/дл). Ці характеристики означають, що, можливо, багато клінічних ускладнень ІР та метаболічного синдрому ще не з'явилися, і це пояснювало б недоречність результатів щодо пізніших змін, таких як мікроальбумінурія.

ІЧ визначали за найбільш звичним критерієм, який неодноразово демонстрував більш високе значення (HOMA> = 3,8) 24, і було зроблено спробу знайти взаємозв'язок з різними способами вимірювання ожиріння. Усі показники ожиріння корелювали зі значеннями HOMA. Ми погоджуємося з іншими авторами, коли заявляємо, що в клінічній практиці ІМТ та талія є хорошими предикторами ІР, без необхідності вдаватися до інших більш складних заходів. .

Крім того, пацієнти в цій пробі з ІР мають тенденцію до певного ліпідного профілю (підвищення ТГ та зниження рівня ЛПВЩ), що збігається з більшістю досліджень 2, і незначні відмінності в артеріальному тиску, не суттєві.

ІЧ демонструє сильну взаємозв'язок з гіперінсулінемією, але між двома групами не спостерігається суттєвих відмінностей щодо рівня HbA 1C. Цей факт можна пояснити, оскільки в початкових фазах ІР зазвичай не відбувається впливу метаболізму вуглеводів завдяки компенсаторному гіперінсулінізму.

До порівняно недавнього часу багато авторів вважали, що у пацієнтів з ІР високе співвідношення поперек/тазостегновий суглоб, але в цьому дослідженні цього не було, як і в останніх дослідженнях 13-19. Збільшення стегна не може бути захисним фактором проти збільшення жиру в животі, що збільшує окружність талії та наслідком ІР. Також немає доказів кореляції між ІР та ступенем мікроальбумінурії, як в інших дослідженнях 25,26. Мікроальбумінурія в значній мірі залежить від показників артеріального тиску та років еволюції. Особи в нашій вибірці не виявляли дуже високих значень артеріального тиску (середнє АТ, 142/83 мм рт.ст.), і, крім того, вони були суб'єктами з еволюцією метаболічних змін за кілька років.

Вимірювання шкірних складок не дало додаткової інформації.

Особи з ІР мають коронарний ризик 7,06%, трохи вищий, ніж 5,9% пацієнтів без ІР. Ці дані не мають статистичної значущості, але вони можуть бути клінічно важливими, оскільки передбачається, що фактори ризику серцево-судинної системи погіршуються з роками еволюції стану.

Коли ми намагаємося передбачити ІР за параметрами ожиріння, слід пам’ятати, що при виборі точки відсікання для кривих ROC, якщо це хронічне захворювання, що не має летального результату, специфічність (уникати помилкових спрацьовувань) повинна переважати над чутливістю (відсутність діагноз, виявляється пізніше).

Ми спостерігали, що серед жінок криві ROC талії та ІМТ показали хорошу прогностичну здатність, а точки відсічення талії> 102 см, а ІМТ> 34 мають значення чутливості та специфічності, що дозволяють використовувати їх як правильна форма скринінгу. На відміну від цього, у чоловіків два параметри (талія> 107 см та ІМТ> 29) мають нижчу прогностичну здатність.

Ми вважаємо, що на основі даних нашої роботи слід розробити більше досліджень, які дозволять отримувати параметри ожиріння та їх корисні точки відсікання не тільки для підозри на ІР, але й для оцінки розвитку ризику серцево-судинних захворювань.