šteb eľ (національний та стеб), -білий чоловік. р. поперечний вал на драбині, сходинці, сходинках: піднятися, піднятися на ш-оч, стати на перший, на останній ш-і (драбина);
šteblík (національний та стебловий), а також šteblíček, -чка самця. р. zdrob. вираз.
steb elnatka, -y, -tiek žen. р. зоол. вид мухи, личинки якої особливо шкідливі для зими (Mayetiola)
steb elnatý přídr. м. мають міцні стебла: госп. s-é корм;
1-й стрижень, стрижень, киянка: Йому довелося загартувати тонкі щілини. (Кук.) Стіл лише - із щілин. (Кук.)
2-й схил, сходинка, сходинки: Він вийшов на другу проріз [драбину]. (Кук.);
šteblinka, -y, -niek žen. р. zdrob. вираз.
-
стеб ло, -а, -білий середній. надземна частина трав'янистих рослин, яка несе колос ал. інші колосоподібні фрукти: злакові с., с. солома, трава, овес, кукурудза;
М’якоть тече вгору через плодоніжку. (Хроб.);бот. був однаково товстим по всій довжині, порожнистим, розділеним на ділянки повними ліктями;
прен. вираз Хто був би задоволений таким засохлим стеблом (Тім.) Про худеньку, бідну людину.● спіймати і рятувати будь-якою ціною будь-якими способами;
ні s-a (ні s.), ні найменшого, нічого;
Він хоче отримати користь від кожного стебла (Кук.) Він хоче використовувати кожну дрібницю;стебло і стебло доп.: сільське господарство. s-мрія;
stebielko, -a, -lok i stebielce, -a, -lec stred. zdrob. вираз.
полювання на стеб, -я середній. сільське господарство вегетаційний період рослини, в якій формуються стебла
стеб ловка, -й, -век жень. р. тверда трава, що росте на мілководді ставків;
бот. з. водний (Glyceria aquatica);
з. Водорості (G. plicata)šteb ot, -u людина. р. звук, голос, виданий птахами, щебетання: ж. ластівки, таргани, синички;
веселий, голосний ш.;прен. вираз голос, звук, виданий людьми, як пташине щебетання (особливо дитяча та жіноча щелепа): Вся кімната лунала від щебету маленького Івана. (Шолт.) Штебот Златичин позбавляє мене розуму. (Команда.)
šteb speed, жінки, жінки. р. вираз все ще розмовляє, цвірінька жінка al. дитина
šteb otať, -ce/-á/tá, -cú/-tajaj, šte twittering нед. (про маленьких співочих птахів) видають тихі співні звуки, щебечуть: ластівка, різко золотушка;
прен. вираз (про людей, особливо про жінок та дітей) багато, швидко, весело, приємно розмовляти, звичай. тонким ніжним голосом: діти, дівчата, жінки щебечуть;
Інтелект цвірінькав під зеленими деревами. (Команда.);прен. вираз (про речі) видаючи тонкі пискляві звуки, схожі на пташиний цвірінькання: цвірінькають кларнети (Граф);
протилежність. цвірінькати, -а, -аджі;
šteb otavý príd. м. який недбалий, цвірінькаючи: š. соловей;
š-é decko (Hurb.);
š-á група дівчат (Кук.);
з. струмок (Ласк.);
ш-é скрипка (кук.);šteb otnica, -e, -нічні жінки. р. вираз багатослівна, щебетальна жінка
šteb otný príd. м. який спраглий, цвірінькаючий: š-é птах;
з. язик;