Знайдено 81 результатів (1 сторінка)
сухий 1 -a m. бджіл. порожній стільник
сухий 2 -e ž. (суха) земля, суша: подорож морем і на s-i
šús -u m. субст. швидкий, прямий спуск по крутому схилу (на лижах, велосипедах тощо): їхати, спускатися вниз
1. який живе поруч з ал. поблизу місця проживання, чужого місця роботи: с. зі сходів;
верхній, нижній с., с-ов будинок;
телефонний дзвінок. ходити по с-оч відвідувати їх;
2. хто сидить ап. в безпосередній близькості від іншого: студент списав з с-а;
сусід -у -сієд б. k сусід: s-in dom;
прилягати нед. бути по сусідству: наші сім'ї з якщо;
кімната з кухнею;
Штатів межує
сусід -у -дієк ж. zdrob. вираз. ми маємо гарне s-u
сусід -мн. -овія м. гіпок.
сусідні присл. розташована в околицях чогось, що прилягає до: с. будинок, кімната, село, с. держава
сусідів -ов м. мн. телефонний дзвінок. сусідів (посилання 1)
саусек -a m. ящик для зберігання зерна, борошна
сухий, сухий -šňa m. сушений носовий секрет
суха речовина -y -nín ž. щось висушене, висушене сушкою (наприклад, фрукти)
сушені присл. готується, консервується сушкою: s-é молоко в порошку
сушіння присл. призначений для сушіння: с. верстат, барабан
сушарка -a m. проста конструкція для сушіння: стійка с.;
з. сена острів
сушарка -rne b. кімната, будівля тощо. обладнані для сушіння: тютюн с., с. нижню білизну;
електричні s.;
1. сушарка: с. для прання білизни сушарка
2. фен: с. волосся
сушарка -у -чек ж. сушильна машина; сушильний засіб; сушарка: с. зерно, білизна;
з. фільми
сухий -і с. хром. бджіл. залишки воскових деталей із стільника
бісквіт -у -нема звички. мн. від.
2. нарізані нарізані сухофрукти;
протилежність. сушити -a
1. стати сухим, сухим: сіно добре сохне
2. висушити одяг тощо. (після намокання): якщо ми біля вогнища;
протилежність. сушити
1. тверда речовина, що залишається після висихання чогось: s. корм, молоко, сир
2. телефонний дзвінок. суша: поле одне з.
2. (про краплі тощо.) видалити вологу з поверхні, висушити: с. сльози, сонце с-í роси
3. телефонний дзвінок. відкласти (означає 1), не використовуйте: с. гроші;
з. творів не обладнати;
пошепки -у -чек ж. телефонний дзвінок. вираз. таємне розповсюдження неправдивої інформації про когось, щось: у місті поширюється ш. бурчало
шушканда -y -kánd ž. субст. пошепки
пошепки нед. шепіт (означає 1 - 3): с. вухо друга;
zamilovane š.;
з. ти між собою;
весь клас;
якщо ви читаєте газету;
Це буде весілля;
пропаганда таємне розповсюдження (помилкових) повідомлень
пошепки -е -ú нед.
šušlavo відповідно до.: з. говорити;
перетасовка присл. кт. снарядів (мається на увазі 1); докази пошепки: š. Старий чоловік;
š-á мова;
послідовність -та b. vecná al. часова послідовність;
lingv. з. разів, часу с. залежність часу дієслів у реченнях (наприклад, у германських мовах)
фраза -і с. lingv. стійка пара слів, кт. було створено шляхом присвоєння 2 слів на основі звуку al. аналогія фігури (напр. несолоний, нежирний;
зуби-нігті)
скульптурна група -і с. група скульптур, що утворюють ціле
пошепки -u m. телефонний дзвінок. вираз. пошепки: підозріло, тихо ш.
пошепки -ce -cú nedok. телефонний дзвінок. вираз. шепіт (означає 1), пошепки
1. книги. (тимчасово) позбавити його посади, функцій, зняти звання тощо: за порушення правил, якщо він
2. odb. розподілити тверді речовини на дрібні частинки (зазвичай у рідині)
підвіска -тобто ž. хім. суміш тонкодисперсних нерозчинних твердих речовин у рідині
ебать -і нед. вираз.
1. падають у великих кількостях, котяться; налити; лити: дощ ш-а;
неос. розпочав š. йде дощ багато
шипіння -í -ia -šť/-i! нед. пошепки (посилання 1, 2): шовк, листя, дощ;
з. газети, папір
система -у -тав ж. система (мається на увазі 1, 2): соціальні с., заробітна плата, шкільні с.;
нервовий с.;
хім. періодичний с. елементів
послідовно відповідно до.: з. перевірити;
з. турбувати;
безперервний присл. систематичний (означає 1 - 3): с. опис;
s-á підготовка, контроль;
s-é порушення правил;
шелестіння присл. шелест, шелест, шелест, шелест: š. папір, ш-é сукня;
шустер -тра м. телефонний дзвінок. застарілий. швець;
šuštička -у -чек ж. zdrob.
док. шелестіти -е -ú -тол
укус -і кусати с. субст. hlt, шматок (страви)
● (тобто) великий s. а) (тобто) твердий горіх b) (тобто) хороший улов
співчуття -та b. участь у стражданнях іншого, шкода за ним: мати, відчувати. (з постраждалим);
прийміть мої (щирі) s. формула, виголошена щодо тих, хто вижив після смерті
співчуття присл.: з. вид;
з. телеграма висловлення співчуття;
концентрація -і с.
2. спільне перебування групи людей, орієнтованих на якусь діяльність: спортивні с., с. викладачі
концентрація -та b.
1. зібрані в одному місці: s-á вогонь
2. увага, діяльність, зосереджена на одному, концентрована: s-á увага, с. вид;
концентричний присл. odb. що мають спільний центр: s-e кола;
// концентруватися: спортивні заходи проходили в клубах;
з. виконати завдання;
нед. концентруватися
токарний верстат -u m. верстат для обробки обертового предмета висувним механізмом, вертушка: автомат с., с. по дереву
токарний верстат -e ž. місце, майстерня, куди він звертається
токарний верстат -у -чок ж.;
токарний присл.: s-а майстерня, s. Автоматизувати;
токарний -a s. працевлаштування токарного верстата, буксирування
токарний верстат -мн. -ci m. фахівець з токарних робіт, жетон;
шушушу, шу-шу-шу цит. імітує пошепки: усюди лунало саме ш.