sophie ♥ P 7 липня 2015 р., 17:52

віршів

Всі вірші в тому

Хорхе Луїс Борхес: Ars Poetica

Слідкуйте за річкою, яку пора поливати,
і знати, що час тече,
і що ми також гинемо як річка,
а обличчя теж тікають, як вода.

Знати про неспання: ще одна мрія,
який лише мріє про свою мрію і смерть,
чого боїться тіло, це смерть,
всю ніч, що називається сном.

Почуття день у день - це лише символ,
це лише символ дня та року,
і проблема прийняття того, що приносять роки,
ніби це блудні новини, музика, символ.

Бачити сон у смерті, і якщо це сутінки
прийди, горе в ньому золото, це поезія,
бідний і безсмертний. Поезія,
що повертається як світанок сутінків.

Іноді обличчя з’являється вечорами,
блимає нам із розмитого дзеркала,
мистецтво схоже на це дзеркало,
і що спалахнуло, наше обличчя - це обличчя.

Кажуть, Улісс, набрид дивам,
вона плакала від радості, побачивши Ітаку,
зелений s благочестивий. Така Ітака
цитує мистецтво, а не чудеса.

Це як нескінченна річка,
яка йде і залишається, а в її дзеркалі те саме
Геракліт, схоже, такий самий
і завжди відрізняється від нескінченної річки.

Переклад Дьєрдя Сомльо

Янош Лакфі (ред.): Сто віршів

НЕБЕСНІ СОЛОДКИ

Мілош, Чеслав: Хіт

Є віра, коли хтось це бачить
Пелюстки на воді або крапля роси,
І він це знає: потрібно, щоб воно було.
Хоча закрийте очі, щоб обдурити мрію,
Це буде лише те, що було у світі,
А пелюстка несе вода.

Ви також вірите, коли хтось має ногу
Він ранить камінь, і він знає: камені
Це їхня річ: ноги болять.
Подивіться: дерева кидають довгу тінь,
Тінь квітки і людини падає на землю:
Ніщо не може існувати без тіней.

- Переклад Керені Грації

EUSTACHE DESCHAMPS
Якщо буря, спека, сувора холодна зима ...

Якщо буря, спека, холодна зима,
Напад глистів, мух, відпливу або диких,
Леза, нігті, ніс, що падає біля порога,
Люта гроза, страх, потворна сумка
Це не вдарить ні мудрого, ні короля,
І я міг би врятувати вас від усього цього,
Якби походження і якби причина виключала меблі
І похмурою смертю він би був проклятий
Немезида. Але ми бачимо їх форму:
Всім дісталося одне і те ж м’ясо.

Створення: матеріал, що псується, хвора кров,
У примхливому місці. Дев'ять місяців закрито
Між кишечником вона піднімається, як слиз,
Ми всі народжені голими, облупленими,
І ми ревемо. Звір стоячи,
Хоча новонароджений, він бігає на луки та кущі.
Він страждав сім років
Русня тикає, слабка і знесилена.
У наших серцях назавжди була пиха:
Всім дісталося одне і те ж м’ясо.

Оболонка! Ви бачите, наскільки скупа наша природа,
Разом у пилі паломництва,
Кіт мати народила і разом повертається до могили,
Якщо ви жили, щоб схуднути, це ваша остання подорож.
Ми колись залишимо свої люті бажання!
Він триває лише чверть нашого земного часу,
Хто зараз, хто буде, приземляться однаково.
Як чоловік може бути таким коноком,
Принизити єдиний рядок?
Всім дісталося одне і те ж м’ясо.

Пане, розглядайте добро як ворота,
Що виводить нас із цієї істоти, яка є брехуном,
І в яких багато хто має спотворену тенденцію.
Нехай наш смиренність і віра будуть дорогою,
Викорінити дику гордість і дику війну:
Всім дісталося одне і те ж м’ясо.

Переклад Золтана Дженея

Якопоне да Тоді: Гімн про болісну матір

Вона стояла в гіркоті матері
плач біля підніжжя хреста,
на якому висів його святий Син,
до якого його зламали та ридали
його душа потребувала твердого меча
пройти тортури.

О, як сумно, вражено, він там стояв
серед благословенних жінок,
хто тобі народив, Єдинородний,
яким жалібним був його траур,
коли він побачив свого святого Сина a
серед страшних мук!

Чи є око, яке б не плакало
З матір’ю Христа і цієї муки
холодний погляд?
які дивляться без сліз,
що воно занурюється в страждання
мати поруч із сином?

Він сприймав Ісуса як свого роду
що він взяв за свою провину
і батогом батогом.
І нарешті побачив свого милого сина
померти без розради,
поки він звільнив своє життя.

Колодязь небесної любові,
нехай я почуваюся пораненим
отрута: дозвольте мені заплакати з вами!
Нехай моє серце горить
Христе, в любові до Бога,
і він полюбить мене!

О, Свята Мати, зроби це,
до Розп'ятого
засунь мої рани в моє серце!
Поділіться, будь ласка, я відчуваю муки,
кого я розумію без заслуг
Мені так подобалося терпіти тут!

Дозвольте з побожністю плакати до вас
і страждати, поки я живий
Авваль, який перейшов!
Я стою біля підніжжя хреста!
Моє серце в гіркоті твого серця
бути вашим партнером - це така туга!

Діва Діви! Будь у своєму серці
добрий і не жорстокий до мене!
Поділіться тим, що, на мою думку, легко!
Віддай його заплаканій могилі Христа
Я б написав його рани у своєму серці
і брати участь у вашому горі!

Поранити рану сина!
Нехай твій святий хрест буде сп’янілим
і напій його крові,
щоб я не згорів у пеклі!
І в судний день, будь ласка,
ти будеш моєю захисницею, Богоматір!

Якщо мені доведеться піти звідси,
дозвольте мені йти до перемоги
від твоєї матері, мій Христе!
І якщо моє тіло помре, дайте мені це
що душа моя прийме мене славно
томат пальми!