Додати до Менділі

огляд

Резюме

Субклінічне захворювання щитовидної залози (ЗПСШ) - це дуже поширене безсимптомне захворювання, яке включає субклінічний гіпертиреоз (HyperSC) та субклінічний гіпотиреоз (HypoSC). Обидві форми не мають специфічних симптомів або ознак і можуть бути виявлені лише за допомогою гормональних тестів. Найпоширенішими причинами HyperSC є хвороба Грейвса та багатовузловий зоб. Найпоширенішою причиною HipoSC є хронічний аутоімунний тиреоїдит (хвороба Хашимото). Діагностичними критеріями HyperSC є рівень ТТГ у сироватці крові ≤0,4 мОд/л та нормальні значення загального або вільного Т4. Діагностичними критеріями для HypoSC є рівень ТТГ у сироватці крові 4,5-10 мОд/л разом із нормальними загальними або вільними значеннями Т4. І те, і інше вважається більш серйозним, коли значення ТТГ відхиляються від нормального значення: 10 мОд/л у HipoSC. При ЗПСШ серцево-судинні зміни є частими, але різного характеру, тому при HyperSC існує більший ризик надшлуночкових аритмій, тоді як при HypoSC підвищений ризик розвитку дисліпідемії та атеросклерозу. Ця стаття аналізує діагностичні аспекти ЗПСШ, її ускладнення та пропонує план лікування з клінічної точки зору.

Резюме

Субклінічна хвороба щитовидної залози - це широко поширена безсимптомна форма, яка включає субклінічний гіпертиреоз та субклінічний гіпотиреоз. В обох формах відсутні специфічні ознаки та симптоми, і їх можна виявити лише за допомогою гормональних тестів. Найбільш частою етіологією субклінічного гіпертиреозу є хвороба Грейвса та багатовузловий зоб, а для субклінічного гіпотиреозу - хронічний аутоімунний тиреоїдит. Прийнятими діагностичними критеріями для субклінічного гіпер- та гіпотиреозу є ТТГ ≤ 0,4 мОд/л при нормальних Т3, Т4 або ФТ4 та ТТГ ≥ 4,5 мОд/л при нормальному Т4 або ФТ4 відповідно. Обидва стани мають часті серцево-судинні та метаболічні ускладнення, такі як суправентрикулярна аритмія (субклінічний гіпертиреоз) та гіперліпідемія з атерогенезом (субклінічний гіпотиреоз). Переглядаються діагностичні критерії та відхилення, пов’язані з цими станами. Крім того, пропонується клінічний підхід до лікування.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску