тупий 1. який має слабкий клинок, який втратив різкість при використанні (оп. гострий) • поза фокусом • неточений • неточений: ріже хліб тупим, нерізким, неточеним, неточеним ножем • тупим • тупим • ступінчастим • тупим • тупі, притуплені, ступінчасті зубці пилки • тьмяні (занадто тьмяні)
2. який не має гострого кінчика, гострої, загостреної форми (оп. Гостра): тупий ніс (оп. Загострений, чистий, кінцевий) • округлий • плоский: округлий, плоский кінчик пилочки; закруглений, плоский край столу • поза фокусом
3. невиразний звук (про звук) • порожнистий • темний: тупі, порожнисті удари; нудний, порожній, темний голос; здалеку почувся темний гул • прен. дерев'яні
4. який не має ал. хто втратив здатність сприймати, реагувати швидко, різко (про людину та її органи чуття); свідчення цієї • нудної • нудної • книги. блазе (повний нудьги, охоплений життям) • апатичний • млявий • байдужий: сидячий тупий, онімілий, апатичний з підпертим підборіддям; спалений, апатичний, млявий, байдужий вираз обличчя • порожній • бездушний • невиразний • невиразний (оп. розумний, дотепний): виглядає порожнім, бездушним; тупі, невиразні очі • ослаблені • ослаблені • нечутливі • книга. нечутливий (не відчутний через виснаження, змирення, байдужість): ослаблені, ослаблені, нечутливі, нечутливі органи чуття
5. с. одноманітний 6. с. дурний 1, вульгарний 1
-
дурний 1. який має слабкі розумові здібності; виявлення дурості, обмеженості (оп. мудрий) • вульгарний: він дурний, вульгарний, як колода; вести безглузду, вульгарну мову • незрозумілу • нудну • сварливу • громіздку (повільно мислячу, важкодумну; важко зрозумілу, що навчається; оп. розуміючу, різку): незрозумілий, нудний, сварливий, громіздкий студент; тупі обличчя • вираз. тупоголовий • обмежений • примітивний • книга. дурний • pejor. бездушні: обмежені, первісні люди; дурний, бездушний вираз • худий.: дотепний • дотепний • вираз.: змарнілий • змарнілий • ідіотський • імбецильний • дебіл • мудак: ідіотський, мудак вираз обличчя • відсталий • відсталий (психічно) • дурний • субст. дурний • порожній (подумки) • вираз.: вкрадений • порожній: порожній, вкрадений, порожня голова • нар. креп • прен.: жорсткий • дупний; вульгарний • дурний • вульгарний • дурний • субст.: запечений • спалений • спалений (трохи вульгарний, дурний) • нерозумний • нерозумний (кому бракує інтелекту; оп. розумний, мудрий) • нелогічний (кому бракує виправдання, логіки; оп. логічний): нерозумна поведінка; нерозумні, нелогічні кроки • неосвічений (без освіти) • невмілий • ненавмисний (оп. мудрий, винахідливий) • дзвінок. вираз вчора: я не вчора • недосвідчений • молодий: ти все ще дурний, недосвідчений, молодий • безглуздий • ірраціональний • вираз.: Чумайський • осел • лайошський • вульгарний: безглуздий, ірраціональний, віслюковий задум • вираз. дурний • дурний (занадто дурний) • вираз. Тружковський (Пушкаш)
2. стор. наївний 1 3. с. надокучливий 4. с. сухий 2
одноманітні все ті самі, без змін (оп. різноманітні, багатогранні) • однакові • стереотипні: одноманітні, одна і та ж країна; монотонна, стереотипна робота • монотонна (навіть переносна) • одностороння: монотонна мелодія; одноманітна, одностороння дієта (оп. різноманітна) • нудна • нудна • суха (без пожвавлення): нудне свято; нудна, суха інтерпретація; суха людина • нецікавий • буденний: нецікавий, повсякденне життя • невиразний • безбарвний • безбарвний: невиразний, безбарвний, безбарвний стиль • тьмяний • вираз.: тупий • сірий • сірий • субст. сірий: нудні дні, свята; сірі, сірі, сірі будні
вульгарний 1. який має слабкі розумові здібності; свідчити про це (оп. мудрий) • дурний: бути грубим, дурним, як колода; вульгарні, дурні запитання • нерозумні • незрозумілі • нудні • громіздкі • сварливі (кому важко думати, хто пам’ятає погано, погано і важко вчиться; оп. кмітливий, дотепний): не знав, що він такий неінтелектуальний, незрозумілий; тупий, громіздкий ремонтник; мати жадібний розум • обмежена (інтелектуально) • книга. дурний • вираз. розбавлений. тупоголовий: ведення обмеженої, дурної мови; лаятися з кимось дурним бідним • pejor.: примітивні • бездушні: вони мали справу лише з примітивними, бездушними брязкальцями • ірраціональними • дурними • книгами. невіглас (що свідчить про безрозсудність): ірраціональна, нерозумна ідея • неінтелектуальний • неосвічений • некультурний (який не має інтелекту, освіти, культури; оп. інтелігентний, освічений, культурний): неінтелігентні, неосвічені люди; некультурна поведінка • відсталі • вираження: впертий • впертий (кому нові знання, інформація не надходить, ін. хто не приймає її через її обмеження): відстала, вперта, вперта людина • порожня • вираз. вкрадений • прен. pejor.: порожнисте • лігво (Vajanský): порожнє, віслюк, вкрадена голова; досить порожнистий, повноцінний. вираз: дебіл • імбецил • ідіот • мудак • експр., часто pejor.: осел • вульгарний • чумай • лайошський • субшт. дурний • вираз. zje mn.: вульгарний • вульгарний • вульгарний • дурний; вульгарний • вульгарний • дурний • дурний • дурний • дзвінок. вираз запечений • субшт.: спалений • згорілий (трохи вульгарний) • звільнений: повністю звільнений • нар. вираз креп • говорити р. zasta r. народжений (Єсенський)
2. стор. надокучливий 3. с. незначний, звичайний 1