скаржитися

Івана Вішкьова бореться за побитого сина. Якщо школа не захистить його, він відведе його в інше місце.

Фото: Йозеф Уларік

Не лише побитий Томаш із Демандіс (14), а й сотні інших дітей, які зазнають знущань, знову зіткнуться зі своїм кошмаром через кілька днів

Ще в травні семикласник Томаш (14) пережив потворну битву в школі в Демандіце, яку на відео дивились пильні однокласники. Томаш стоїть біля дверей роздягальні, коли до нього підходить кілька студентів. Один кусає його, інший починає бити його кулаком, б’є по голові, третій тягне його на землю і починає тупати ногами. Решта дивляться. Томас закінчив з лікарем. А все тому, що він заступився за однокласника, котрий мусив терпіти сексистські натяки від наростів. "Коли я побачив відео, у мене було щось спільне зі мною. Це не приємне видовище для будь-якого з батьків! " Мати Томаша сказала нам. Вона також хотіла опублікувати відео, оскільки директор школи давно підмітив проблему знущань у школі під килимом. Для непристосованих та агресивних учнів кілька батьків із села вже перевели своїх дітей до Шяха чи Левіце.

Він не шкодує про це

Мама і син ще не мають спокою. Ми наздогнали пані Івану кілька днів тому, якраз коли вона повернулася з поліції. "Я мав знову дати свідчення разом із сином. Була також пані із соціальної школи та хлопці-роми з адвокатами. Не знаю, чи отримають вони заслужені покарання. " вона сказала. На запитання, чи не боїться вона свого сина і не думає переводити його кудись, вона відповіла: "Деякі вчителі сказали мені, що їм не подобається, що я дозволив собі опублікувати відео" Ну, я не шкодую про це. Я завжди був за справедливість і навчаю цього своїх дітей. У таких випадках не добре бути тихим, потрібно битися. Син напружений, він не знає, що буде, але хоче повернутися до школи, бо там у нього є друзі. Але якщо він там не почувається добре, я обов’язково заберу його. Я чув, що деякі діти не сідають на борт ".

Разом із Томашем у перший день школи він проведе свою дочку - першокласницю - до проблемної школи, яка має спеціальні класи з ромськими дітьми. Особливо вона намагалася взяти приємний відпочинок для свого сина, який пережив травму, щоб відволікти його. Томаша також підтримали однокласники: "Вони також мали його бачити, включаючи дівчат. Він джентльмен, і навіть зі своїм однокласником він давно є добрими друзями. Вони також ходять до церкви разом. "

Виховна проблема

На жаль, знущання не є відкриттям цього місяця і вже не є "прерогативою" неадаптованих та важчих для виховання ромських дітей. Міністерство освіти стверджує, що намагається боротися з цією проблемою в межах своєї компетенції. Він також розробив методичні вказівки для шкіл. Серед рекомендацій щодо боротьби з агресорами є можливість школи рекомендувати батькам влаштувати учня на добровільне перебування в діагностичному центрі чи лікувальному закладі. Ми запитали психологів з діагностичного центру для дітей у Братиславі, як «перевиховати» дітей, які мають проблеми з поведінкою. Є діти, яких батьки добровільно привезли через те, що вони з різних причин перестали доглядати за ними, або їх штовхнула школа, бо погрожували повідомити соціального працівника, або їх уже туди направив суд. За три місяці експерти намагаються з’ясувати, що робить дітей іншим шляхом, менш болючим для всіх сторін.

"На жаль, ми часто бачимо, що школа або батьки посилають дитину до нас, коли вже дуже пізно, коли зразки його негативної поведінки настільки глибоко закріплені, що набагато складніше виправити". каже монарх. Симона Міхалікова. Він додає, що дитина - це не зламана деталь, яку можна легко відремонтувати. Батько також повинен змінити свій підхід. "Він часто в коаліції з дитиною, виписуючи перед ним вибачення, що йому не доведеться, і тому він приховує свою прогул", - сказав він. Мгр. Івана Нєплова, доктор філософії, одна з багатьох помилок батьків. Це дрібниця, але це може мати далекосяжні наслідки.

Фіксований режим

Під час перебування в діагностичному центрі діти мають фіксований режим, а також проводяться зустрічі громад: "Ми всі зустрічаємось у спортзалі, вручається пошта, вітаються зі святами, діти можуть говорити про свої проблеми, вчителі можуть хвалити дітей, і це також місце для вирішення конфліктів. Громадська обіцянка не повторювати щось має більшу вагу. " психолог підходить до життя в центрі. Однак він додає, що чудес тут не буває, потрібно більше часу, щоб "виправити" погані зразки, негласні незгоди, трагедії та кривди в сім'ях.

Але навіть якщо дитина з ними справляється, наприклад, що вона не несе відповідальності за провал батьків, залежних від алкоголю, це теж велика справа. Діти приїжджають сюди з різними долями, наприклад також діти, які можуть бути відзначені травмою відходу від біологічних батьків. Багато дітей отримують тут мантінелі, і, на жаль, багато людей тут довго розмовляють і слухають. "Вони не можуть говорити про свої почуття, тому що ніколи цього не робили", каже монарх. Неплова.

Як вони справляються з агресією?

"Рідко трапляється, що дитина здатна до такої саморефлексії, що вона каже: я засмутилася, вдома побили, тому я опинилася в однокласнику. Зазвичай вони використовують такі фрази, як: Вона спровокувала мене або вчитель знущався над мною перед класом ... Протягом тижнів, які вона проводить з нами щодня, ми можемо оцінити, чи є агресія його рисою характеру чи нездатністю спілкуватися чи впоратися з конкретним ситуація ". - каже психолог. Якщо йому вдається йому допомогти, це задоволення, але, як він зазначає, це робота мурашника, яка не закінчується тим, що ворота діагностичного центру закриваються за дитиною. Обидва психологи пережили, що вихователі цікавляться і піклуються про дітей, які з ними перебувають. Я хотів би, щоб інтерес до вирішення проблем був скрізь.

Куди піти скаржитися?

Якщо знущання трапляються в школі, батько повинен зв’язатися з керівництвом. Якщо знущання трапляються в школі, батько повинен зв’язатися з керівництвом школи. Директор повинен вжити коригувальних заходів або звернутися до відповідного відділу соціальних справ, педіатра та відповідного відділу поліції. "Якщо батьків не влаштовує вирішення ситуації, необхідно звернутися безпосередньо до засновника або до Державної шкільної інспекції, яка може перевірити успішність школи". вони написали нам з Міністерства освіти.