Кардіологія сьогодні | Блог

віддалені

Ця стаття містить більше ніж 1 рік

Опубліковано: 10 грудня 2010 р. | Кардіологія сьогодні Написав доктор Хосе Хуан Гомес де Дієго

У цьому дослідженні аналізується віддалений результат (п’ять років) катетерної абляції пароксизмальної фібриляції передсердь (APF). Автори виходили з даних, опублікованих раніше в літературі, які показують, що очікується, що значна частина пацієнтів з AFp (яку можна оцінити в 15% -30%) перейде до хронічної ФП за відносно короткий період від одного до три роки та проаналізував еволюцію групи з 161 пацієнта з AFp та нормальною функцією шлуночків, які отримували абляційну катетерну.

Цих пацієнтів лікували методом периферичної ізоляції легеневих вен із застосуванням 3D-навігаційної системи та подвійним катетером Лассо; Осередкові ураження були зроблені, охоплюючи праві вени та ліві вени за допомогою зрошуваного катетера, і процедура вважалася успішною, коли всі сплески електричної активності зникали принаймні протягом 30 хвилин після абляції.

Після початкової процедури 75 пацієнтів (46,6%) залишалися в стабільному синусовому ритмі протягом середнього періоду спостереження 4,8 року. Потрібно було провести другу процедуру у 66 пацієнтів (серед яких у 62 випадках було перевірено, що відбулося електричне повторне підключення легеневої вени), і до третьої процедури у 12 випадках (з них нове електричне повторне підключення було перевірено в вісім пацієнтів, в більшості випадків через інший пункт повторного підключення).

Після цього протоколу лікування 121 із 161 пацієнта (79,5%) залишався в стабільному синусовому ритмі, а також ще 21 пацієнт (13%) клінічно покращився. Було чотири смерті, усі вони у пацієнтів із синусовим ритмом. Прогресування хронічного ФП відбулось лише у трьох пацієнтів (2,4%), з яких лише двоє повідомили про симптоми.

Коментар

Довідково

  • Ouyang F, Tilz R, Chun J, Schmidt B, Wissner E, Zerm T, Neven K, Köktürk B, Konstantinidou M, Metzner A, Fuernkranz A і Kuck KH.
  • Тираж. 2010; 122: 2368-2377.