bb12

  • Резюме
  • Довіритель
  • Методи
  • Дизайн дослідження та вивчення сукупності.
  • РН калових мас, коротколанцюгові жирні кислоти та лактат.
  • Кальпротектин в калі та IgA.
  • Аналіз даних.
  • РЕЗУЛЬТАТИ
  • Вивчення характеристик групи та впливу добавок на збільшення ваги.
  • Калові SCFA, лактат і рН.
  • Кальпротектин калу та IgA калу.
  • ОБГОВОРЕННЯ
  • Глосарій

Резюме

Недоношені діти схильні до патологічної кишкової колонізації з наслідками несприятливого впливу на здоров'я. Щоб вивчити, чи може пероральне застосування Bifidobacterium lactis Bb12 (пробіотик) покращити вибрані показники стану здоров’я недоношених дітей, було проведено рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване клінічне дослідження у 69 недоношених дітей (9 клітин Bifidobacterium lactis Bb12 на г порошку, в той час як плацебо не містило Bb 12. Пробіотична група отримувала пероральне годування 1,6 × 10 9 клітин через d 1–3 та 4,8 × 10 9 клітин від d 4 далі щодня. Першу дозу, розчинену у воді, вводили протягом 24 годин після народження по можливості. Немовлята отримували плацебо або пробіотики протягом 21 дня. Підготовку до дослідження вводили на додаток до грудного молока або донорського жіночого молока. Відзначали кількість споживаного молока щодня.

Зразки калу збирали між 00:00 та 08:00 протягом 21 дня після першого введення. Оскільки кількість зразків калу було обмеженням, не всі параметри, крім рН калу, можна було визначити для кожної проби калу. Стілець, зібраний у понеділок та четвер, обробляли для аналізу коротколанцюгових жирних кислот (SCFA) та лактату, тоді як ті, що збирали у середу, аналізували на кальпротектин та IgA. Зразки для мікробного аналізу збирали по вівторках; відповідні дані повідомлялись раніше (12). Кількість суб'єктів, що аналізувались за даним параметром, залежала від наявності зразка калу у відповідний час відбору проб; Кількість досліджуваних досліджуваних вказується для кожного параметра.

Немовлята проходили стандартну антибіотикотерапію, яку застосовували в лікарні, коли це було необхідно, що включала цефотаксим (200 мг кг -1-1 д -1) та піперацилін (150 мг · кг -1 -1 д -1) протягом перших 3 днів, а також ванкоміцин (15 · мг · кг −1 · д −1) та амікацин (15 · мг · кг −1 · д −1) після третьої доби. Іміпен (60 мг мг/кг −1 · д -1) вводили лише в деяких випадках. Вихідні та планові клінічні дані були зібрані для всіх немовлят та їх матерів.

РН калових мас, коротколанцюгові жирні кислоти та лактат.

РН фекалій вимірювали безпосередньо у свіжовиділених фекаліях за допомогою скляного електрода Hamilton Biotrode, підключеного до рН-метра MV88 (обидва - від Präcitronic, Дрезден, Німеччина). SCFA вимірювали зі свіжих фекалій 300 мг, як описано (13), за допомогою газового хроматографа HP 5890 series II (Hewlett-Packard, Waldbronn, Німеччина). Для визначення лактату зразок калу розбавляли 10 разів, нагрівали при 80 ° C протягом 20 хв для інактивації ферментів і, нарешті, центрифугували при 15000 × g протягом 10 хв. Супернатант аналізували на лактат ферментативно (Boehringer Mannhein/R-Biopharm, Дармштадт, Німеччина). Вимірювання проводили на мікропланшетному планшеті, а поглинання зчитували за допомогою пристрою зчитування мікропланшетів (Spectra RAINBOW, SLT Labinstruments, Австрія).

Кальпротектин в калі та IgA.

Кальпротектин калу та IgA вимірювали за допомогою наборів ELISA PhiCal та IgA (Immundiagnostik AG, Bensheim, Німеччина), відповідно, використовуючи 100 мг свіжого стільця. Абсорбцію вимірювали при 405 нм за допомогою зчитувача мікропланшетів вище.

Аналіз даних.

Весь статистичний аналіз проводили за допомогою статистичного пакету SPSS 11.5 (SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс). Розрахунок обсягу вибірки базувався на передбачуваній різниці маси тіла між групами лікування, яка становила 100 ± 140 г. Для цього ефекту потужність дослідження становила 86% при обсязі вибірки 35 суб'єктів на групу та заданому α = 0,05. Оскільки змінні зазвичай не розподілялися, вони були логарифмічно перетворені перед виконанням будь-якого аналізу. Приблизні геометричні середні та стандартні похибки наведені на всіх рисунках. Вплив антибіотикотерапії також було перевірено шляхом розподілу пробіотичних дітей та тих, хто входив до групи плацебо, на дві групи: одну без антибіотикотерапії та іншу, в якій діти отримували антибіотичну терапію протягом одного або декількох днів у зазначений тиждень. Терапія антибіотиками кодувалася щотижня. Отже, окремі немовлята, які отримують антибіотикотерапію, змінюються від тижня до тижня.

Вплив лікування пробіотиками на масу тіла. (A) Діти, які не отримували антибіотики (p = NS; пробіотик: n = 11, плацебо = 12), (B) немовлята, які отримували антибіотики (p

(A) Вплив добавок пробіотиків на концентрацію SCFA та ацетату в калі протягом тритижневого періоду дослідження (пробіотик: n = 34, плацебо = 31), що вводяться як геометричні засоби. □: загальна кількість SCFA у групі плацебо; ▪: загальна кількість SCFA у групі пробіотиків;: ацетат у групі плацебо;: ацетат у групі пробіотиків. (B) Вплив добавок пробіотиків на концентрацію ацетату в калі у всіх немовлят (с

Вплив добавок пробіотиків на концентрацію лактату в калі (у мікромолях на грам стільця) у всіх немовлят (p = 0,011; пробіотик: n = 35, плацебо = 31), немовлят, які отримували антибіотики (пробіотик: n = 24, плацебо = 20), а у немовлят без лікування антибіотиками (р = 0,009; пробіотик: n = 10, плацебо = 12) протягом 3-тижневого періоду дослідження. Група плацебо (□); Група пробіотиків (▪). * стор

Вплив добавок пробіотиків на концентрацію кальпротектину в калі (у міліграмах на кілограм калу) у всіх немовлят (р = 0,041; пробіотик: n = 34, плацебо = 29), немовлят, які отримували антибіотики (пробіотик: n = 24, плацебо = 18), а у немовлят без лікування антибіотиками (р = 0,007; пробіотик: n = 10, плацебо = 11) протягом усього періоду дослідження (3 тижні). Група плацебо (□); пробіотична група (▪). * стор

(А) Вплив добавок пробіотиків на концентрацію IgA в калі (у міліграмах на кілограм калу) недоношених дітей старше 3 тижнів. (В) Вплив добавок пробіотиків на концентрацію IgA в калі у всіх немовлят (p = 0,021; пробіотик: n = 19, плацебо = 16), немовлят, які отримували антибіотики (пробіотик: n = 13, плацебо = 13), та у немовлят без антибіотика лікування (р = 0,018; пробіотик: n = 6, плацебо = 3) протягом періоду дослідження (3 тижні). Група плацебо (□); пробіотична група (▪). * p SCFA