ДИРЕКТИВА КОМІСІЇ 96/8/ЄС
від 26 лютого 1996 року
на харчових продуктах, призначених для використання в енергетичних цілях - дієти для контролю ваги
(Текст, що стосується ЄЕЗ)
КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ Співтовариств,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,
Беручи до уваги Директиву Ради 89/398/ЄЕС від 3 травня 1989 р. Про наближення законодавства держав-членів, що стосується харчових продуктів, призначених для певного харчового використання (1), і зокрема її статті 4,
Оскільки заходи Співтовариства, передбачені цією Директивою, не виходять за рамки того, що необхідно для досягнення цілей, вже визначених у Директиві 89/398/ЄЕС;
Оскільки продукти, на які поширюється дія цієї Директиви, різноманітні і, як правило, поділяються на продукти, призначені як заміна повноцінного раціону, та продукти, призначені для заміни його частини;
враховуючи, що склад таких продуктів повинен відповідати повсякденним харчовим потребам у основних поживних речовинах або, де це доречно, задовольняти значну частину тих потреб осіб, для яких вони призначені;
Оскільки нещодавно було розроблено ряд продуктів, які використовуються як замінники легких страв та забезпечують певною кількістю вибраних основних макро- та мікроелементів; оскільки основний склад цих продуктів буде прийнятий пізніше;
оскільки, крім того, енергія, що постачається продуктами, на які поширюється дія цієї Директиви, повинна бути зменшена;
Оскільки енергетична цінність деяких продуктів, призначених як замінник щоденного раціону, дуже низька; враховуючи, що спеціальні правила щодо цих продуктів з дуже низькою енергією будуть прийняті пізніше;
враховуючи, що ця Директива відображає сучасні знання про ці товари; Оскільки будь-які коригування, що дозволяють інновації у світлі науково-технічного прогресу, будуть прийматися відповідно до процедури, встановленої у статті 13 Директиви 89/398/ЄЕС;
Беручи до уваги, що відповідно до статті 4 (1) Відповідно до статті 2 Директиви 89/398/ЄЕС, положення, що стосуються речовин для певного харчового використання, призначених для виробництва виробів, повинні бути викладені в окремій Директиві Співтовариства.
Оскільки положення, що стосуються використання добавок у виробництві продуктів, повинні бути викладені у відповідних директивах Ради;
Беручи до уваги, що відповідно до статті 7 Директиви 89/398/ЄЕС, на продукцію, на яку поширюється дія цієї Директиви, поширюються загальні правила, встановлені Директивою Ради 79/112/ЄЕС від 18 грудня 1978 року про наближення законодавства держав-членів стосовно маркування, представлення та реклами харчових продуктів; призначених для продажу кінцевому споживачеві (2), з останніми змінами, внесеними Директивою Комісії 93/102/ЄС (3); Оскільки ця Директива приймає та поширює, за необхідності, доповнення та відступи від цих загальних правил;
Оскільки, зокрема, через природу та призначення продуктів, на які поширюється дія цієї Директиви, потрібно маркування поживних речовин з урахуванням енергетичної цінності та основних поживних речовин, які вони містять;
Оскільки, відповідно до статті 4 Директиви 89/398/ЄЕС, положення, які можуть вплинути на здоров'я населення, були обговорені з Науковим комітетом з питань харчових продуктів;
Оскільки заходи, передбачені цією Директивою, відповідають висновку Постійного комітету з харчових продуктів,
ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
1. Ця Директива є "окремою директивою" у значенні статті 4 Директиви 89/398/ЄЕС та встановлює вимоги до складу та маркування харчових продуктів для певних харчових цілей, призначених для використання в дієтах з обмеженим енергоспоживанням для контролю ваги та представлена як такі.
2. Харчові продукти, що використовуються в дієтах зі зниженою енергією для зменшення ваги, повинні бути продуктами, які мають спеціальний склад і які при використанні відповідно до вказівок виробника замінюють весь раціон або його частину. Вони поділяються на дві категорії:
(а) продукти, які повністю замінюють повний пансіон;
(b) продукти, які замінюють одну або кілька порцій повноцінного харчування;
Держави-члени забезпечують, що продукти, зазначені у статті 1, можуть продаватися в межах Співтовариства лише у тому випадку, якщо вони відповідають правилам, викладеним у цій Директиві.
Харчові продукти, на які поширюється дія цієї Директиви, повинні відповідати критеріям складу, викладеним у Додатку 1.
Усі інгредієнти, що складають продукти, пропоновані до продажу, зазначені у пункті (а) статті 1 (1) 2 повинні бути в одній упаковці.
1. Назва, під якою товар пропонується до продажу, має бути:
(а) для продуктів, охоплених пунктом (а); (a) Стаття 1 (1) 2, "Повна заміна їжі з метою контролю ваги";
(b) для продуктів, охоплених пунктом (a); b) článku 1 од. 2, "Відшкодування їжі для цілей контролю ваги";
2. На додаток до деталей, передбачених статтею 3 Директиви Ради 79/112/ЄЕС, маркування відповідних продуктів має містити такі обов'язкові відомості:
(а) значення корисної енергії, виражене в кДж та ккал, та вміст білка, вуглеводів та жирів, виражений у цифровій формі, на кількість продукту, готового до вживання, як рекомендовано до споживання;
(b) середню кількість кожного мінералу та вітаміну, щодо якого передбачені обов’язкові вимоги в пункті 5 Додатку 1, виражену у цифровій формі, для даної кількості продукту, готового до вживання, як рекомендовано до споживання. Крім того, для продуктів, зазначених у b) článku 1 од. 2, також висловлюють дані про вітаміни та мінерали, перелічені в таблиці в пункті 5 Додатка I, у відсотках від значень, встановлених у Додатку до Директиви Ради 90/496/ЄЕС (4);
(c) де це доречно, інструкції щодо належної підготовки та заява про те, що важливо дотримуватися цих інструкцій;
(d) коли продукт, застосовуваний за вказівкою виробника, забезпечує щоденне споживання поліолів більше 20 г на день, заяву про те, що їжа може мати проносний ефект;
(д) заяву про важливість достатнього щоденного споживання рідини;
(f) для продуктів, зазначених у пункті (а) статті 1 (1), 2:
(i) заява про те, що продукт забезпечує достатню кількість усіх необхідних поживних речовин на день;
(ii) заяву про те, що продукт не слід використовувати більше трьох тижнів без медичної рекомендації;
(g) щодо продуктів, зазначених у пункті (b) статті 1 (2), заяву про те, що ці продукти придатні для використання за призначенням лише як частина дієти зі зниженою енергією та що інші продукти можуть бути важливою частиною такої дієта.
3. При маркуванні, просуванні та презентації відповідної продукції не робиться посилання на швидкість або величину втрати ваги, яка може бути результатом їх використання.
Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання цієї Директиви, до 30 вересня 1997 року. Вони негайно повідомляють про це Комісію.
Ці закони, положення та адміністративні положення застосовуються таким чином, що:
- дозволити торгівлю продуктами, що відповідають цій Директиві, з 1 жовтня 1997 року,
- заборонити торгівлю продуктами, які не відповідають цій Директиві, з 31 березня 1999 року.
Коли держави-члени приймають ці заходи, вони повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням під час їх офіційного опублікування. Методи здійснення такого посилання встановлюються державами-членами.
Ця Директива набирає чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейських Співтовариств .
Ця Директива адресована державам-членам.
ОСНОВНИЙ СКЛАД ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЗНИЖЕНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ДІЄТ
Дані стосуються продуктів, готових до використання у продажу, або продуктів, розведених відповідно до інструкцій виробника
1. Енергетична цінність
Енергетична цінність продукту, згаданого у статті 1 (1) 2 лист (а) не повинен бути менше 3 360 кДж (800 ккал) і не повинен перевищувати 5 040 кДж (1200 ккал) для загальної добової норми.
Енергетична цінність продукту, згаданого у статті 1 (1) 2 лист (b) не повинен бути менше 840 кДж (200 ккал) і не повинен перевищувати 1680 кДж (400 ккал) на порцію їжі.
Білок, що міститься в продуктах, зазначених у статті 1 (1) 2 та лист (b) не повинні становити менше 25% і не більше 50% загальної енергетичної цінності продукту. У будь-якому випадку, вміст білка в продуктах, зазначених у статті 1 (1) 2 лист (а) не повинен перевищувати 125 г.
Ці положення щодо білка застосовуються до білка, хімічний індекс якого дорівнює хімічному індексу FAO/ВООЗ (1985) еталонного білка, переліченого в Додатку 2. Якщо хімічний індекс становить менше 100% від еталонного білка, мінімальні рівні білка повинні бути відповідно збільшені. У будь-якому випадку хімічний індекс білка повинен бути принаймні рівним 80% хімічного індексу еталонного білка.
"Хімічний індекс" означає найнижчий із співвідношень між кількістю кожної незамінної амінокислоти досліджуваного білка та кількістю кожної незамінної амінокислоти еталонного білка.
У будь-якому випадку додавання амінокислот дозволяється лише з метою поліпшення харчової цінності білків і лише в кількості, необхідній для цієї мети.
Енергія, одержувана з жирів, не може перевищувати 30% від загальної доступної енергії продукту.
Для продуктів, зазначених у статті 1 (1) 2 лист (а) кількість лінолевої кислоти (у формі гліцеридів) не повинна бути менше 4,5 г.
Для продуктів, зазначених у статті 1 (1) 2 лист (b) кількість лінолевої кислоти (у формі гліцеридів) не повинна бути менше 1 г.
Вміст клітковини у продуктах, зазначених у статті 1 (1) 2 лист (а) не повинна бути менше 10 г і не перевищувати 30 г на добу.
5. Вітаміни та мінерали
Продукти, зазначені у статті 1 (1) 2 лист (a) у випадку повного пансіону, повинен надати принаймні:
100% вітамінів та мінералів, наведених у таблиці 1.
Продукти, зазначені у статті 1 (1) 2 лист (b) вони повинні забезпечувати принаймні 30% кількості вітамінів та мінералів, зазначених у таблиці, на один раціон; кількість калію на порцію їжі, що забезпечується цими продуктами, повинна становити не менше 500 мг.